За інформацією кореспондента Суспільного, хлопчик з Одещини отримав травму під час перебування в басейні — він впав і вдарився об підлогу. Його терміново доправили до столиці, але, на жаль, врятувати не вдалося. Батьки хлопчика погодилися на посмертне донорство, і, за словами медичних працівників, органи дитини були пересаджені чотирьом пацієнтам. Серце отримав 5-річний Микола, який з народження страждав на ваду. Його мама зазначила, що першу операцію сину зробили в рік, але згодом його стан погіршився. Лікар-трансплантолог Сергій Мохнатий повідомив, що зазвичай для пересадки підбирають донорів з максимально схожою комплекцією. У цьому випадку різниця у віці була значною, але операцію все ж вдалося успішно провести. Наразі хлопчика готують до виписки, і після реабілітації він зможе повернутися до звичайного життя. Згідно з даними Українського центру трансплант-координації, близько 4 тисяч пацієнтів чекають на пересадку органів, серед яких близько 100 дітей. Найбільша потреба в трансплантації спостерігається для нирок, печінки та серця.
На Чернігівській на 7 місяців обмежать рух шляхопроводом
Біля метро “Чернігівська” орієнтовно до 30 листопада діятимуть обмеження руху на шляхопроводі. Про це повідомляє “Київавтодор”.
Йдеться про шляхопровід на перетині вулиці Миропільської з Броварським проспектом і Святошино-Броварською лінією метро.
Через ремонт закриють рух трамваїв № 4, 5, 27, 28, 32, 35 та автобусів № 59, 2Т. Також змінять маршрути трамваїв № 22, 23, 33 і автобусів № 70, 118.
Щоб забезпечити транспортне сполучення, “Київпастранс” запровадить додаткові тимчасові маршрути. Ознайомитися з їхнім переліком можна за посиланням.
Пам’ять про двірника Олександра після трагедії в Києві
Про це повідомили кореспондентки Суспільного. Сусіди згадують Олександра як людину, яка завжди віталася з мешканцями та пригощала дітей цукерками. Його знали у всіх трьох будинках. Він дбав про подвір’я, висаджував дерева, зокрема ялинки, і хотів, щоб тут росли фруктові.
Найчастіше місцеві бачили чоловіка на вулиці з його кішкою, про яку після трагедії багато писали в соцмережах. У ЖЕД Олександр працював із 2021 року. У день стрілянини він був на роботі, а потім опинився неподалік місця подій, коли повертався з ярмарки.
Начальник житлово-експлуатаційної дільниці Валентин Бревус розповів, що Олександр і стрілець знали один одного: нападник жив у цьому ж будинку та часто звертався до двірника з побутових питань. Тим часом у соцмережах з’явилася петиція з проханням встановити меморіал на місці трагедії.
Як повідомлялося в ефірі телеканалу “Київ24”, камери спостереження зафіксували, що після перших пострілів нападник повернувся до під’їзду, де на тротуарі сиділа поранена дитина, а поруч лежав її батько. Коли стрілець знову відкрив вогонь у бік хлопчика, до нього підбіг двірник. У чоловіка діагностували кульові поранення печінки, шлунку та кишківника, а через добу він помер у лікарні. Попрощалися з Олександром 22 квітня.
У Голосіївському районі Києва 18 квітня чоловік почав стріляти по перехожих на вулиці, після чого увірвався до супермаркету й утримував людей у заручниках. Під час штурму магазину нападника ліквідували. Внаслідок стрілянини загинули шість людей, 14 дістали поранення, серед них дитина. СБУ кваліфікує розстріл цивільних як теракт.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доручив провести службове розслідування дій поліцейських. На час перевірки їх відсторонили від виконання обов’язків. Це сталося після появи в соцмережах відео, на якому двоє поліцейських тікають, почувши постріли. Начальник Департаменту патрульної поліції України Євген Жуков подав у відставку через дії співробітників поліції під час теракту в Києві.
20 квітня стало відомо, що кількість загиблих зросла до семи: у лікарні помер один із поранених. Двом співробітникам патрульної поліції Києва оголосили підозру через їхні дії під час терористичного акту в Голосіївському районі. Їм інкримінують службову недбалість із тяжкими наслідками.
21 квітня Печерський районний суд обирав запобіжний захід Михайлу Дробницькому та Анні Дудіній — двом співробітникам патрульної поліції Києва, які втекли під час стрілянини. Їм призначили 60 діб під вартою з правом застави по 266 240 гривень для кожного. 22 квітня заставу внесли за обох підозрюваних.
Київ оновлює електрощитові у співпраці з ДТЕК
Про деталі співпраці Суспільному повідомив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Він зазначив, що в межах цієї роботи місто зосередиться на ремонті та реконструкції електрощитових у житлових будинках. Водночас ДТЕК відповідатиме за виконання робіт на мережах і підстанціях.
За його словами, узимку через пошкодження теплової інфраструктури кияни частіше користуються обігрівачами. Це істотно підвищує споживання електроенергії та збільшує навантаження на енергосистему.
Такі проєкти входять до ширшої підготовки до опалювального сезону і мають на меті посилити стійкість енергосистеми в умовах війни.
Обіг цивільної зброї: що змінять законопроєкти в Україні
Надання цивільним права на вогнепальну зброю та її використання для самозахисту часто називають «легалізацією». Водночас це не зовсім коректно, адже окремі види зброї в Україні вже можна придбати легально. Правила купівлі, обліку, перевезення та використання досі визначає інструкція, затверджена наказом голови МВС у 1998 році.
Після початку повномасштабного вторгнення влада дозволила цивільним застосовувати вогнепальну зброю для опору окупантам і спростила отримання дозволу на володіння нею. Зараз дозвіл можна оформити через «Дію»: до заяви додають довідку про освоєння матеріальної частини зброї, медичну довідку, копії паспорта та адреси реєстрації.
Юрій Зозуля, який у 2015-2023 роках очолював патрульну поліцію Києва, каже: після 25 років українці можуть купити майже будь-яку зброю, окрім пістолетів і автоматів. «Спектр того, що ти можеш купити, починається з помпової рушниці і закінчується достатньо великокаліберною снайперською гвинтівкою, яка б’є на понад два кілометри. Як то кажуть, любе-голубе», — зазначає Зозуля.
Власник має зберігати зброю в сейфі та перевозити її розрядженою і з порожнім магазином. Носити її із собою заборонено, а використовувати для самозахисту можна лише у трьох випадках: для захисту житла, під час захисту від озброєного нападника або групового нападу.
За офіційними даними Нацполіції, нині в Україні зареєстровано понад 1,1 мільйона одиниць зброї. Скільки на руках незареєстрованої — у Нацполіції не беруться оцінювати. У 2024 році МВС називало діапазон 2-5 мільйони одиниць, тоді як у вересні 2022-го — 2-3 мільйони.
Щоб упорядкувати ситуацію, у 2024 році парламент ухвалив закон про механізм декларування знайденої та отриманої зброї. Але цим механізмом користуються повільно: за даними МВС, станом на кінець 2025-го громадяни задекларували лише 15 тисяч одиниць такої зброї та майже 8 мільйонів боєприпасів.
Кількість злочинів із застосуванням вогнепальної зброї поступово зростає. За даними ОГП, у 2025 році в Україні зафіксували 821 такий злочин, з них 187 умисних вбивств. У 2021 році ці показники становили 300 і 41 відповідно. Водночас ще різкіше зросли провадження щодо злочинів із застосуванням боєприпасів: зі 100 у 2021 році до майже 10 тисяч у 2025-му.
Юрій Зозуля зазначає, що за межами мисливських угідь і тирів правила застосування зброї фактично не визначені. Патрульна поліція фізично не може перевіряти дотримання вимог перевезення, а дільничні й «дозвільники» (управління контролю за обігом зброї Нацполіції — ред.) — належне зберігання.
21 квітня на зустрічі з журналістами міністр Клименко детальніше пояснив бачення права громадян на вогнепальну зброю та збройний самозахист. «Я хочу закон про цивільну зброю. Види зброї, карабіни, тобто мисливська, гладкоствольна, нарізна — це все треба класифікувати. І людина має пройти курс навчання, зокрема щодо безпечного поводження з цією зброєю. Це ціла система, інфраструктура. Зміни в кримінальне законодавство, визначення по самозахисту, тири, місця зберігання. Ми готові до цього діалогу», — говорить Клименко.
Міністр також повідомив, що вже обговорював тему з народними депутатами і найближчим часом планує консультації за участю громадськості.
Народний депутат від «Слуги народу» Ігор Фріс сказав Суспільному, що під час консультацій мають узгодити остаточну версію двох законопроєктів, підготовлених ним і колегами: «Про право на цивільну вогнепальну зброю» та зміни до Кримінального кодексу і КУпАП.
У першому читанні обидва документи ухвалили 23 лютого 2022 року, за день до повномасштабного вторгнення Росії. Майже два роки тривала підготовка до другого читання, і з грудня 2023 року проєкти очікують розгляду в сесійній залі.
Депутати пропонують закріпити право громадян на володіння конкретними видами вогнепальної зброї: травматичною, короткоствольною (пістолети), довгоствольною (рушниці), нарізною (карабіни) та комбінованою. Автоматична зброя, як і раніше, має залишитися забороненою.
Для володіння дозволеними видами потрібно оформити посвідчення власника зброї та переоформлювати його кожні п’ять років. Людина не повинна мати медичних протипоказань, непогашеної судимості та адміністративних правопорушень протягом року. Зброю потрібно реєструвати в МВС із внесенням до Єдиного реєстру цивільної вогнепальної зброї. Також майбутній власник має пройти спеціальні курси.
«Травмати», рушниці та карабіни пропонують продавати з 25 років. Нині, крім нарізних карабінів, ці види доступні з 21 року, але «травмати» — лише людям ризикових професій: суддям, прокурорам, адвокатам, журналістам. «Короткоствол», як і зараз, з 18 років пропонують залишити тільки для професійних спортсменів і людей, яких ним нагородили.
Через п’ять років після припинення воєнного стану депутати пропонують дозволити купувати пістолети людям старшим 30 років і з досвідом володіння іншим типом легальної вогнепальної зброї. Носити із собою надалі можна буде лише «травмати» та нагородні пістолети, а інші дозволені види — тільки на полюванні, у тирі чи на спортивних змаганнях.
Застосування зброї пропонують дозволити «для захисту життя, здоров’я і власності в стані необхідної оборони або за крайньої необхідності». Перед пострілом потрібно попередити, а в разі влучання — викликати швидку і поліцію.
Спочатку депутати пропонували розширити перелік випадків самооборони: під час насильницьких дій сексуального характеру; якщо нападник має фізичну перевагу; якщо його виявили на місці тяжкого злочину або він намагається заволодіти вогнепальною зброєю; а також під час нападу тварин. Але в остаточній редакції від цих змін відмовилися. Отже, застосування вогнепальної зброї для самооборони і далі пропонують лише для захисту житла, від озброєного нападника чи групового нападу.
«Остаточна версія відображає позицію МВС. Міністерство було категорично проти, зокрема, дозволу носити та використовувати пістолети», — сказав Суспільному нардеп Юрій Фріс.
Він додає: ще до повномасштабного вторгнення один із тодішніх заступників голови МВС пояснював йому таку позицію, зокрема ризиком стрімкого зростання випадків застосування зброї поліцейськими, які бачитимуть зброю в руках цивільних. Чи змінилася позиція керівництва МВС щодо носіння зброї за цей час, міністерство не повідомляло.
«В мене є великі сумніви, що чинний склад Ради підтримає будь-який інший законопроєкт. Маємо можливість доопрацювати чинний та вийти на драфтовий документ, який задовольнить одну частину людей, але не задовольнить іншу», — вважає Фріс.
Найбільше дискусій викликає саме дозвіл громадянам носити «короткоствол» для самозахисту. Прихильники, зокрема голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін, наголошують: це дає змогу захищати життя на вулиці, де небезпека вища, ніж удома.
Народна депутатка від фракції «Голос» Інна Совсун звертає увагу, що чоловік, який 18 квітня застрелив сімох людей у Києві, мав легальну зброю. «Система надала зброю цьому чоловікові. Чому ми припускаємо, що в майбутньому зброю для захисту від поганих людей отримають лише хороші люди?» — каже Совсун.
Виконавча директорка Центру безпекових досліджень СЕNSS Вікторія Вороніна підкреслює: безпеку громадян передусім забезпечує чітке регулювання обігу зброї, а не дозвіл на її носіння чи використання. «Саме врегулювання обігу зброї — частина євроінтеграційних зобов’язань України», — наголошує Вороніна.
Вона додає, що ЄС насамперед турбує нелегальний ринок зброї, поширенню якої за межі України європейці прагнуть запобігти.
Законопроєкти «Про право на цивільну вогнепальну зброю» та зміни до Кримінального кодексу і КУпАП на сайті Верховної Ради позначені як євроінтеграційні. У грудні минулого року голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас попросив уряд перевірити їхню відповідність зобов’язанням України перед ЄС. У відповідь віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка повідомив, що обидва законопроєкти враховують підходи ЄС.
Водночас Качка зазначив, що Україна має встановити кримінальну відповідальність за незаконний обіг основних складових частин вогнепальної зброї.
До повномасштабного вторгнення ідея легалізації вогнепальної зброї для цивільних не мала підтримки більшості населення. Тому на президентських виборах 2019 року проти цього висловилися і Петро Порошенко, і Володимир Зеленський. Верховна Рада у 2020 та 2021 роках двічі не підтримала ініціативи ухвалити закон про зброю та про право цивільних на вогнепальну зброю.
За дослідженням Gradus Research Company у липні 2021 року, ідею повністю або частково підтримували 36% громадян, не підтримували — 52%. У вересні 2022-го нове дослідження тієї ж компанії показало: 43% респондентів — «за», 41% — «проти».
Улітку того ж року Міністерство цифрової трансформації запитало українців у «Дії», як вони ставляться до вільного володіння пістолетами для самозахисту. Із 1,7 мільйона учасників 58% поставилися до ідеї прихильно.
Останні дослідження громадської думки показують, що українці й надалі обережно ставляться до легалізації зброї. У спільному дослідженні Small Arms Survey (Швейцарія) і Центру безпекових досліджень СЕNSS наведено результати опитування січня 2025 року: вільне володіння вогнепальною зброєю підтримували 35% дорослих громадян. Водночас 80% опитаних погодилися, що володіння має обмежуватися окремими видами зброї, а 73% виступили за повернення жорстких обмежень після закінчення війни.
Київрада заслухає поліцію після теракту в Києві
На початку пленарного засідання Київради сьогодні, 23 квітня, міський голова Віталій Кличко повідомив, що депутати заслухають керівників поліції щодо теракту в столиці, передає кореспондентка Суспільного.
За словами Кличка, медикам вдалося стабілізувати стан матері 12-річного хлопчика, який також зазнав поранень. Нині з жінкою працюють психологи. Її чоловік і сестра загинули під час стрілянини.
У Голосіївському районі Києва 18 квітня чоловік на вулиці відкрив вогонь по перехожих, а потім увірвався до супермаркету, де утримував людей у заручниках. Під час штурму магазину нападника ліквідували. Унаслідок стрілянини шість людей загинули, ще 14 дістали поранення, серед них дитина. СБУ кваліфікує розстріл цивільних як теракт.
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доручив провести службове розслідування щодо дій поліцейських. На час перевірки їх відсторонили від виконання службових обов’язків. Таке рішення ухвалили після появи в соцмережах відео, на якому двоє поліцейських тікають, почувши постріли. Через дії співробітників поліції під час теракту в Києві начальник Департаменту патрульної поліції України Євген Жуков подав у відставку.
20 квітня стало відомо, що кількість загиблих збільшилася до семи: у лікарні помер один із поранених.
Двом співробітникам патрульної поліції Києва повідомили про підозру через їхні дії під час терористичного акту у Голосіївському районі. Їм інкримінують службову недбалість з тяжкими наслідками.
Печерський районний суд 21 квітня обирав запобіжний захід для Михайла Дробницького та Анни Дудіної — двох співробітників патрульної поліції Києва, які втекли під час стрілянини. Суд призначив їм 60 діб під вартою з правом на заставу у розмірі 266 240 гривень для кожного. Уже 22 квітня заставу внесли за обох підозрюваних.
Екіпаж дронів-перехоплювачів: полювання на повітряні цілі
Екіпаж ППО з Київщини розповів кореспонденту Суспільного про свою роботу. Як тільки в повітрі з’являється ціль, екіпаж дронів-перехоплювачів готується до виїзду. Пілот Анатолій зазначає, що реагують ще до того, як дрон наближається до їхньої зони. Наступним етапом є розрахунок маршруту, налаштування зв’язку та підготовка борту. Усе залежить від швидкості та курсу безпілотника. Його голос у навушниках слугує постійним орієнтиром для пілота, адже кожні 10-20 секунд він надає оновлені дані про висоту, швидкість, дистанцію та маневри цілі.
Один екіпаж складається не лише з пілота та штурмана, а й з сапера, який готує борт, та командира, що координує роботу. Якщо дрон не вдається перехопити, його передають іншим підрозділам або авіації. Іноді кілька екіпажів працюють одночасно в одному районі, діючи як єдина система. Проте навіть за такої координації техніка не завжди надає ідеальну картину. Погодні умови та похибки радарів можуть змінити ситуацію за секунди, і тоді доводиться покладатися на досвід.
Анатолій у підрозділі працює трохи більше пів року. Раніше він був цивільним, а тепер став пілотом перехоплювача. Він зазначає, що несподівано допоміг досвід комп’ютерних ігор, але для ефективності йому довелося вчитися близько місяця. Більшість цілей — це звичайні “шахеди”, рідше зустрічаються реактивні дрони або дрони з камерами.
Попри постійну напругу, екіпаж працює майже без пауз. У підрозділі кажуть, що кожен виліт не схожий на попередній, а Росія постійно змінює тактику, тому доводиться вчитися щоразу заново. За пів року роботи екіпаж збив майже 30 повітряних цілей. Усі ураження фіксують на відео, що слугує і звітністю, і досвідом для інших екіпажів, які працюють поруч.
Унікальна писанка-брязкальце з Київщини ХІІ століття
Про знахідку розповіла головна зберігачка фондів Ірина Купрієць. Вона зазначила, що писанка виготовлена з рожевої глини з використанням ангобу та поливи. Її створили стрічковим методом, після чого відбулося випалювання і глазурування. Артефакт був знайдений під час археологічних досліджень на території міського могильника Судака в 1966-1972 роках під керівництвом археолога Михайла Фронджуло. Всередину таких писанок вкладали маленьку кульку з глини або камінець, який після випалу вільно рухався всередині, створюючи характерний звук. Дослідники вважають, що цей звук міг виконувати захисну функцію — відганяти злі сили. Крім того, через невеликий розмір (близько 3-5 сантиметрів) такі вироби могли слугувати і як дитячі іграшки. За словами фахівців, писанки часів Русі-України є рідкісними знахідками, а виготовляти їх могли саме на Київщині.
Київ готується до зими: нові підходи до опалення
Роман Просад, голова ЖБК “Арсеналець-27” у Деснянському районі Києва, повідомляє, що його будинок підключений до ТЕЦ-6, яка неодноразово піддавалася обстрілам з боку Росії. Цієї зими мешканці багатоповерхівки близько двох тижнів залишалися без опалення. Вікна утеплювали ковдрами, а щоб уникнути замерзання каналізації, самостійно підігрівали труби в підвалі. Разом із сусідами вони планують облаштувати власну газову котельню до наступного опалювального сезону, щоб зменшити залежність від ТЕЦ-6. Земельну ділянку вже знайшли, а підрахунки проведені. Очікується, що нова установка зможе забезпечити теплом і гарячою водою понад 10 багатоповерхівок, а також школу і дитсадок поруч. Однак, за словами Просада, незрозуміло, хто фінансуватиме проект, і чи буде фінансування взагалі. Якщо державна допомога не надійде, він планує шукати іноземних спонсорів. Київські чиновники також працюють над енергонезалежністю столиці. У Деснянському районі планують будівництво газових і твердопаливних котелень, що дозволить замінити централізовану мережу в разі відключень. Максим Бахматов, голова Деснянської райдержадміністрації, зазначив, що спеціально створена робоча група підготувала план підвищення системи життєзабезпечення. Наприкінці березня київська влада представила “план стійкості”, який передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для забезпечення теплом і водою. Проте Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього, вважає, що нові котельні чи когенераційні установки не зможуть повністю замінити централізоване опалення, оскільки таке обладнання більше підходить для об’єктів критичної інфраструктури. Експерт прогнозує, що столиця не встигне реалізувати “план стійкості” до наступного опалювального сезону, а встановлення котелень силами окремих ОСББ вважає нереалістичним. Також залишається відкритим питання фінансування: наразі Київ виділив лише 10 млрд гривень на реалізацію плану стійкості, а понад 50 мільярдів мали надійти з першого траншу від ЄС, який поки що заблокований.
Допомога літньому переселенцю в Києві: історія з авто
Національна поліція розповіла історію літнього чоловіка, який спочатку виїхав із Донеччини, рятуючись від бойових дій, і оселився на Чернігівщині. Проте фронт незабаром дістався і туди, і під час одного з обстрілів загинула його дружина. Після цього пенсіонер зібрав усе, що зміг, у старий автомобіль ВАЗ — особисті речі, побутову техніку та домашніх тварин, серед яких було 18 курей і собака. Він вирушив у безпечніше місце, але в дорозі автомобіль зламався. У Києві розгубленого чоловіка помітив перехожий, який звернувся до патрульних. Правоохоронці відбуксирували автомобіль до автосервісу, щоб чоловік міг полагодити транспорт і продовжити свій шлях.