В Українському гідрометцентрі повідомили про погодні умови в Києві та області. Вночі 11 квітня в столиці та регіоні можливий невеликий мокрий сніг, а вдень — невеликий дощ. Вітер буде західний, зі швидкістю 5-10 м/с. Синоптики попереджають про заморозки в повітрі. Температура в області вночі коливатиметься від 0° до 3° морозу, вдень — від 4° до 9° тепла. У Києві вночі температура буде від 0° до 2° морозу, а вдень — від 5° до 7° тепла. Метеорологи оголосили ІІ рівень небезпечності, помаранчевий. Заморозки в повітрі також очікуються вночі 12 та 13 квітня: від 0° до 3° морозу. З 11 до 13 квітня прогнозуються час від часу невеликі опади, переважно у вигляді дощу. 14-15 квітня, завдяки відсутності опадів та заморозків, вночі очікується температура від 1° до 6° тепла, вдень — від 11° до 16° тепла. Перші три дні небо буде захмарене, але згодом повинні з’явитися прояснення, як повідомили в Укргідрометцентрі. На початку квітня у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського підсумували погоду за березень. Цей місяць у столиці став найсухішим за 135 років спостережень і четвертим у рейтингу найтепліших. Середня температура повітря у березні склала 6,7°С, що на 4,2°С вище кліматичної норми. 1 березня метеорологи зафіксували початок метеорологічної весни, що відповідає кліматичній нормі. Також 1 березня у Чорнобилі було зафіксовано перший весняний рекорд: максимальна добова температура повітря склала 13,8°С, перевищивши попередній рекорд 2017 року, коли температура досягла 11,1°С.
Реконструкція шляхопроводу біля метро “Дарниця”
Згідно з інформацією від “Київавтодору”, роботи тривають від проспекту Броварського, 27 до проспекту Георгія Нарбута. Дорожники займаються оновленням дощової каналізації, укладанням нового дорожнього покриття та тротуарів, ремонтом підземного переходу і сходів зі сторони вулиці Андрія Малишка. Також проводиться фарбування конструкцій, впорядкування території, облаштування пониження бордюрів і тактильної навігації. Наразі рух транспорту частково обмежений у напрямку центру, але організований двома смугами в обидва боки. Обмеження триватимуть до 15 травня. Завершення реконструкції шляхопроводу заплановано до кінця літа.
Як Київ посилює енергостійкість перед наступною зимою
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв розповів Суспільному, як Київ готується до наступної зими. У другому кварталі планують передбачити ще близько 7,5 млрд грн, зокрема на замовлення обладнання, розрахунки з підрядниками та запуск нових проєктів.
Серед ключових напрямків підготовки — фізичний захист об’єктів критичної інфраструктури, встановлення резервних джерел живлення, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання для окремих районів міста.
Також тривають роботи з відновлення пошкодженого або зруйнованого під час зими обладнання, зокрема Дарницької ТЕЦ.
Окремо місто працює над енергостійкістю соціальної інфраструктури: планують розвивати сонячну генерацію для шкіл і забезпечувати резервне живлення для закладів.
Київ — останній регіон, чий план підготовки до зими мав затвердити РНБО. Загальний бюджет плану становить 61,6 млрд грн: 10,6 млрд грн — кошти міста, 51 млрд грн — додаткове фінансування. План передбачає три складові фінансування.
Перша складова охоплює заходи з критичною пріоритетністю, які можуть реалізувати коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Йдеться про відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об’єктів генерації, їхній захист від атак, резервне живлення тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, створення нових когенераційних об’єктів, розвиток сонячної генерації та енергоефективність ОСББ. На ці заходи з міського бюджету спрямують понад 10 мільярдів гривень.
Друга складова визначає ширший перелік заходів, які місто зможе виконати після визначення джерел фінансування. У разі перерозподілу коштів з міського бюджету на реалізацію плану до кінця 2026 року можуть спрямувати понад 13 мільярдів.
Третя складова — перелік заходів Комплексного плану стійкості Києва, які місто може виконати лише за умови змін до законодавства України та залучення ресурсів центральної влади.
Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень. За ці кошти планують, зокрема, забезпечити резервне живлення теплопостачання, зміцнити стійкість електромережі, впровадити децентралізацію опалення, відремонтувати потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 та посилити фізичний захист ТЕЦ.
Відновлення Дарницької ТЕЦ у Києві після обстрілу
Дарницьку ТЕЦ у Києві відновлюють після пошкоджень, повідомив Суспільному заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
У ніч проти середи, 3 лютого, Київ зазнав російського обстрілу безпілотниками та ракетами. Внаслідок атаки відомо про шістьох постраждалих. Після удару в Дніпровському і Дарницькому районах без опалення залишилися понад 1100 багатоповерхових будинків.
Міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що Дарницька ТЕЦ, яка була орієнтована лише на виробництво тепла для людей, зазнала “сильних пошкоджень”. За його словами, вже окреслено план відновлювальних робіт, і це “займе значний час”.
На офіційному порталі Києва оприлюднили перелік будинків, яким неможливо відновити теплопостачання до відбудови поруйнованої Дарницької ТЕЦ.
5 лютого міський голова Віталій Кличко сказав, що за відсутності нових російських атак на відновлення систем і обладнання знадобиться щонайменше 2 місяці.
Компанія-власник Дарницької ТЕЦ наголосила, що дані про терміни та вартість відновлення є чутливою інформацією для безпекової ситуації під час війни, оскільки ТЕЦ-4 є об’єктом критичної інфраструктури.
На 24 квітня у Києві та області прогнозують заморозки
Укргідрометцентр повідомив про заморозки вночі 24 квітня в Києві та Київській області. У столиці на поверхні ґрунту очікується 0…-2°, оголошено І рівень небезпечності (жовтий). У Київській області вночі температура повітря може знизитися до 0…-3°, що відповідає ІІ рівню небезпечності (помаранчевий). Синоптики попереджають, що такі погодні умови можуть зашкодити ранньоквітучим плодовим деревам.
У Києві затримали двох підозрюваних у зловживанні впливом
23 квітня у Київській міській прокуратурі повідомили про затримання двох киян. За даними слідчих, працівники ТЦК та поліції затримали киянина на вулиці. Разом з іншими затриманими його доправили для проходження ВЛК.
Там чоловік познайомився з іншим чоловіком, який розпитував його про життя, роботу та родину, а також дізнався номер мобільного телефону його цивільної дружини. Після цього жінці зателефонувала невідома та заявила, що знає всі «проблеми її чоловіка», після чого запропонувала допомогу у «звільненні його з приміщенням ТЦК та СП».
За таку «послугу» вимагали 20 тис. доларів США. Гроші, за словами жінки, потрібно було передати вже за кілька годин, інакше чоловіка забере військова частина.
Через п’ять годин під контролем правоохоронців цивільна дружина військовозобов’язаного передала фігурантам 20 тис. доларів США. Під час отримання коштів поліцейські затримали 28-річну жінку та 31-річного чоловіка.
Їхні дії кваліфікували за ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі. Підозрюваним уже обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі майже 1 млн грн для кожного.
Київрада підтримала назву проїзду на честь Андрія Парубія
Київрада 23 квітня під час пленарного засідання підтримала проєкт рішення про найменування безіменного проїзду неподалік Верховної Ради на честь Андрія Парубія. За нього проголосували 70 депутатів, жоден не висловився проти, передає кореспондентка Суспільного.
Йдеться про проїзд у Печерському районі між Маріїнським парком та будинком №9 на вулиці Михайла Грушевського. Саме там тривалий час працював Андрій Парубій.
У січні 2026 року в застосунку “Київ Цифровий” завершилося опитування щодо найменування цієї вулиці на честь Парубія. Ініціативу підтримали 57% користувачів, ще 43% учасників висловилися проти. Голосування в “Київ Цифровий” розпочалося 16 грудня 2025 року.
Раніше також тривало голосування за іншу петицію, зареєстровану на сайті Київради, яка стосувалася перейменування однієї з вулиць столиці на честь Парубія. Вона не набрала достатньої підтримки серед містян і зібрала менше тисячі підписів.
30 серпня 2025 року у Львові на вулиці Єфремова вбили колишнього спікера Верховної ради та чинного народного депутата від “Європейської Солідарності” Андрія Парубія. У нього стріляв невідомий, а від вогнепальних поранень нардеп загинув на місці.
Як повідомляли джерела Суспільного, стрілець був одягнений як кур’єр служби доставки та пересувався на електровелосипеді. За даними джерел, нападник підійшов до Парубія, близько восьми разів вистрілив у нього, а потім залишив місце злочину.
Для розшуку стрільця оголосили спецоперацію “Сирена”, повідомляли в Офісі генпрокурора. Львівська обласна прокуратура відкрила досудове розслідування за фактом умисного вбивства.
Очільник Львівської обласної прокуратури Микола Мерет за кілька годин після вбивства політика заявив, що немає жодних відомостей, які б пов’язували вбивство Ірини Фаріон та Андрія Парубія. Наразі слідство розглядає кілька версій, зокрема і російський слід.
Уночі 1 вересня Володимир Зеленський повідомив, що ймовірного вбивцю Андрія Парубія затримали на Хмельниччині. Правоохоронці отримали перші свідчення чоловіка.
1 вересня 2025 року 52-річному львів’янину, затриманому у справі про вбивство Андрія Парубія, оголосили підозру. Його дії кваліфікували за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство — та ч. 1 ст. 263 — незаконне поводження зі зброєю. Максимальне покарання, яке загрожувало підозрюваному, — до 15 років позбавлення волі. Слідчі розглядали різні мотиви вбивства, зокрема і можливе замовлення російських спецслужб.
2 вересня 2025 року попередню кваліфікацію — умисне вбивство — змінили на посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною чи громадською діяльністю. Санкція цієї статті передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув’язнення.
3 жовтня 2025 року підозрюваному у вбивстві Андрія Парубія Михайлові Сцельнікову повідомили про підозру у державній зраді. За даними СБУ, слідство зібрало докази того, що Сцельніков діяв на замовлення спецслужб Російської Федерації. Понад рік тому його завербували російські спецслужби, після чого він отримував різні завдання та звітував про їх виконання.
16 грудня 2025 року правоохоронці повідомили, що знайшли зброю, з якої вбили Андрія Парубія. За даними слідства, підозрюваний намагався сховати її у спеціальному “схроні”. На зброї виявили сліди ДНК підозрюваного. В управлінні СБУ у Львівській області уточнили, що для вбивства використали пістолет Макарова, який розшукали під час розслідування.
Того ж дня в Офісі генпрокурора заявили про нові докази, які свідчать про вчинення підозрюваним не лише умисного вбивства, а й низки тяжких злочинів проти основ національної безпеки України. Йшлося, зокрема, про факти публічного виправдовування агресії РФ, глорифікації дій держави-агресора та заперечення факту війни, розпочатої у 2014 році за ч. 1 та ч. 3 ст. 436-2 ККУ.
18 грудня 2025 року під час засідання у Галицькому районному суді Львова підозрюваний заявив, що готувався до скоєння вбивства понад рік.
11 березня 2026 року Служба безпеки України завершила досудове розслідування у справі про вбивство народного депутата та колишнього голови Верховної Ради Андрія Парубія. Обвинувальний акт щодо підозрюваного скерували до суду. Михайлові Сцельнікову загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Кадрові рішення Зеленського в СБУ: Київ, область і Херсон
Президент Володимир Зеленський призначив нового очільника СБУ у Києві та області. Це зафіксовано в указах № 334/2026 і № 337/2026, опублікованих на сайті глави держави 22 квітня. Артем Борисевич, який із 2022 року очолював управління СБУ у Херсонській області, був звільнений з цієї посади указом № 335/2026. Раніше, 25 березня цього року, повідомлялося, що Зеленський призначив Сергія Гуньковського керівником департаменту контррозвідки Служби безпеки України, а Віктор Заєць став головою департаменту військової контррозвідки відомства.
Підозри шістьом учасникам схеми зі збитками для Укренерго
23 квітня Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора повідомили про викриття схеми привласнення коштів національної компанії під час закупівлі електроенергії.
За даними СБУ, у 2022–2025 роках незаконна діяльність фігурантів завдала державі збитків на 447 млн грн. За матеріалами провадження, до схеми причетні шестеро осіб, які діяли у складі організованої групи, зокрема керівники підприємств Києва та Харкова, що постачають електроенергію промисловим споживачам.
Як зазначив у Telegram генеральний прокурор Руслан Кравченко, учасники схеми свідомо занижували заявлені потреби в електроенергії, хоча фактичне споживання було значно більшим. Через це виникав дефіцит між задекларованими й реальними обсягами, який автоматично покривала держава, щоб споживачі не залишилися без світла.
Водночас, за словами генпрокурора, учасники отримували від споживачів повну оплату за поставлену електроенергію, але замість розрахунків із державою виводили кошти через підконтрольні компанії та ФОПів, фактично привласнюючи їх.
Правоохоронці провели 26 обшуків за місцями проживання та ведення фінансово-господарської діяльності фігурантів. У СБУ повідомили, що вилучили смартфони, комп’ютерну техніку, печатки, робочу документацію та чорнові записи з доказами злочинів.
Шістьом фігурантам повідомили про підозру за чч. 3, 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — організація та пособництво у привласненні майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою. Підозрюваним загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У Києві затримали чоловіка за спробу відібрати скутер
У четвер, 23 квітня, у столичному управлінні Національної поліції повідомили про інцидент на вулиці Сергія Набоки в Дніпровському районі Києва.
За даними правоохоронців, 30-річний киянин у стані алкогольного сп’яніння вирішив покататися на мотоскутері неповнолітнього хлопця. Попри заперечення підлітка, чоловік дістав із багажника свого автомобіля болгарку та намагався зрізати ланцюг, яким скутер був прикріплений до будівлі.
Коли заволодіти скутером таким способом не вдалося, чоловік схопив сокиру, голосно лаявся та почав бити нею по деревах і металевих опорах. У поліції зазначили, що цими діями він сильно налякав перехожих.
Чоловіка затримали та повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку. У повідомленні поліції Києва вказано, що санкція найтяжчого покарання передбачає до п’яти років обмеження волі.