Екіпаж ППО з Київщини розповів кореспонденту Суспільного про свою роботу. Як тільки в повітрі з’являється ціль, екіпаж дронів-перехоплювачів готується до виїзду. Пілот Анатолій зазначає, що реагують ще до того, як дрон наближається до їхньої зони. Наступним етапом є розрахунок маршруту, налаштування зв’язку та підготовка борту. Усе залежить від швидкості та курсу безпілотника. Його голос у навушниках слугує постійним орієнтиром для пілота, адже кожні 10-20 секунд він надає оновлені дані про висоту, швидкість, дистанцію та маневри цілі.
Один екіпаж складається не лише з пілота та штурмана, а й з сапера, який готує борт, та командира, що координує роботу. Якщо дрон не вдається перехопити, його передають іншим підрозділам або авіації. Іноді кілька екіпажів працюють одночасно в одному районі, діючи як єдина система. Проте навіть за такої координації техніка не завжди надає ідеальну картину. Погодні умови та похибки радарів можуть змінити ситуацію за секунди, і тоді доводиться покладатися на досвід.
Анатолій у підрозділі працює трохи більше пів року. Раніше він був цивільним, а тепер став пілотом перехоплювача. Він зазначає, що несподівано допоміг досвід комп’ютерних ігор, але для ефективності йому довелося вчитися близько місяця. Більшість цілей — це звичайні “шахеди”, рідше зустрічаються реактивні дрони або дрони з камерами.
Попри постійну напругу, екіпаж працює майже без пауз. У підрозділі кажуть, що кожен виліт не схожий на попередній, а Росія постійно змінює тактику, тому доводиться вчитися щоразу заново. За пів року роботи екіпаж збив майже 30 повітряних цілей. Усі ураження фіксують на відео, що слугує і звітністю, і досвідом для інших екіпажів, які працюють поруч.