Родина Тлявова просить скасувати мобілізацію Приходька

Родина Кирила Тлявова звернулася до Міноборони з проханням скасувати мобілізацію обвинуваченого Івана Приходька. Про це Суспільному повідомила представниця потерпілих Ельвіра Лазаренко.

За її словами, адвокатка просить оборонне відомство перевірити законність мобілізації Приходька та обставини, за яких вона відбулася. У листі до Міноборони зазначено: “Дії обвинуваченого Приходька І.О. мають ознаки штучного створення умов для ухилення від явки до суду та затягування судового процесу,”

Представники родини Тлявових також направили адвокатські запити до Командування Сухопутних військ ЗСУ та військової частини. Вони хочуть отримати підтвердження, що Приходько перебуває у війську, з’ясувати умови його служби, а також встановити, чи може він приїжджати на судові засідання або долучатися до них онлайн.

Як заявила Ельвіра Лазаренко у коментарі Суспільному, “Він (Приходько – ред.) використовує мобілізацію як привід зупинити провадження, тому що у 2029 році спливають строки давності за хуліганство та зберігання і носіння вогнепальної зброї і бойових припасів. Ми вважаємо, що таким чином він хоче прибрати ризик бути притягнутим до відповідальності”.

Крім того, представниця потерпілих повідомила, що Європейський суд з прав людини після отримання заперечень від українського уряду перейшов до ухвалення рішення у справі “Тлявови проти України”. Родина подала скаргу через надмірну тривалість розгляду справи в українських судах.

Лазаренко наголосила: “З моменту вбивства Кирила Тлявова минуло сім років. Держава не змогла розглянути це провадження і за цей час сплив строк давності за вбивство з необережності. (Винуватець – ред.) буде звільнений від відбування покарання у зв’язку з тим, що він сплив два роки тому,”. Вона також висловила сподівання, що рішення ЄСПЛ на користь родини може пришвидшити розгляд справи в національних судах.

11 червня адвокат Віктор Чевгуз підтвердив Суспільному, що його підзахисного Івана Приходька мобілізували до ЗСУ. Йдеться про обвинуваченого у вбивстві з необережності 5-річного Кирила Тлявова у Переяславі на Київщині 7 років тому. За словами адвоката, Приходько воює у складі одного із підрозділів ЗСУ на Донеччині. Його захист просить зупинити слухання справи до кінця війни.

31 травня 2019 року у Переяславі-Хмельницькому на Київщині четверо людей, серед яких були двоє поліцейських, відпочивали на подвір’ї приватного сектору та вживали алкоголь. Під час цього чоловіки домовилися постріляти по металевих банках із вогнепальної зброї. Згодом з’ясувалося, що одна з куль влучила у хлопчика, який перебував у сусідньому дворі. 3 червня п’ятирічний Кирило Тлявов помер у лікарні.

За підозрою у вбивстві затримали двох поліцейських — Івана Приходька та Володимира Петровця. Після смерті дитини справу перекваліфікували на умисне вбивство. Обох взяли під арешт на 2 місяці без права внесення застави. Провини вони не визнали та відмовилися співпрацювати зі слідчими.

У липні слідчі оголосили підозру ще двом громадянам, один із них був неповнолітній. 5 листопада директор ДБР Роман Труба заявив, що слідство встановило обставини вбивства 5-річного Кирила Тлявова.

23 грудня 2020 року обвинувальний акт у справі щодо вбивства 5-річного Кирила Тлявова передали до суду. Провадження розслідують за статтями “хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної або холодної зброї” та “вбивство через необережність”.

Вирок у справі оголосили 25 травня 2023 року — за шість днів до 4-их роковин вбивства 5-річного Кирила Тлявова. Колишнього експоліцейського Івана Приходька засудили до чотирьох років позбавлення волі. Іншому експравоохоронцю, Володимиру Петровцю, суд призначив випробувальний термін на 2 роки за збереження патронів. Ще двох фігурантів — Дмитра Кривошея та Станіслава Петровця, який на момент скоєння злочину був неповнолітнім, — суд виправдав.

Якою буде погода в Києві та області найближчими днями

Український гідрометцентр 20 червня повідомив, що в Києві та області опадів не очікується. Синоптики прогнозують північний вітер 5-10 м/с. Температура по області становитиме 23-28°, у Києві — 26-28°.

Раніше метеорологи оприлюднили прогноз на період із 20 по 24 число. Єдиним винятком стане понеділок: місцями очікуються сильний дощ і гроза. Сильної спеки не прогнозують, однак, як зазначили у Гідрометцентрі, буде приємне тепло з досить плавним ходом температури вночі та вдень.

На 21 червня синоптики прогнозують по області вночі 12-17°, удень 24-29°. У Києві вночі буде 15-17°, удень — 26-28°.

За календарну весну середньомісячна температура повітря становила 10,4°С, що на 1°С вище кліматичної норми. Цьогорічна весна увійшла до двадцятки найтепліших у столиці з 1881 року спостережень.

У травні середньомісячна температура повітря дорівнювала 16,3°С. Це на 0,5℃ вище кліматичної норми. Найхолоднішим днем було 1 травня, а найтеплішим — 6 травня.

6 травня синоптики зафіксували у Київській області шість температурних рекордів. У п’яти містах зареєстрували температурні максимуми. Ще два рекорди протягом двох днів відзначили у Києві.

У Києві 4 травня розпочалося метеорологічне літо. Метеорологічна весна, що стартувала 23 лютого і тривала 70 днів, завершилася. Цьогоріч метеорологічне літо прийшло до столиці на тиждень раніше за середньобагаторічні показники.

У квітні середньомісячна температура повітря в Києві склала 8,1°С. Це на 1,9℃ нижче кліматичної норми. Березень у столиці став найсухішим за 135 років спостережень і посів четверте місце серед найтепліших. 1 числа у Чорнобилі зафіксували перший весняний рекорд. Максимальна найтепліша добова температура повітря становила 13,8°С.

Початок метеорологічної весни синоптики визначили з 1 березня, і це відповідає кліматичній нормі. За розрахунками кліматологів, метеорологічна зима почалася 24 грудня і завершилася 28 лютого. Вона тривала 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники.

За календарну зиму середньомісячна температура повітря склала -4°С. Це на 1,5°С нижче кліматичної норми. Подібно холодна зима у столиці спостерігалася у 2010-2011 рр., коли температура становила -4,2°С. У Києві всі зимові місяці, крім грудня, були холоднішими за норму. Найбільше від’ємне відхилення зафіксували у січні: -4,4°С.

Смертельна аварія у Броварах: загинули двоє дівчаток

У Броварах на вулиці Вокзальній сталася смертельна ДТП. Про це сьогодні, 20 червня, повідомив міський голова Броварів Ігор Сапожко.

За уточненими даними, в автомобілі перебували 10 людей: 3 дорослих і 7 малолітніх дітей віком від 2 до 11 років. Як зазначив Сапожко, усі постраждалі, і дорослі, і діти, зазнали значних травм та ушкоджень. Семеро наразі перебувають у місцевій лікарні, їхній стан важкий та середньої важкості. Одну дитину після надання допомоги відпустили додому. Двоє дівчаток загинули.

Напередодні у поліції Київської області повідомили, що 19 червня о 19:55 на одній з вулиць у Броварах сталася ДТП. Попередньо правоохоронці з’ясували, що 29-річний водій автомобіля ВАЗ виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автобусом під керуванням 54-річного чоловіка.

Унаслідок аварії 2-річна дівчинка загинула на місці події, а водій та вісім пасажирів автомобіля ВАЗ отримали тілесні ушкодження.

Правоохоронці розпочали досудове розслідування за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого. Максимальна санкція статті передбачає до восьми років ув’язнення.

Якою буде погода 19 червня на Київщині та в Києві

Український гідрометцентр 19 червня повідомив, що в Київській області місцями очікується невеликий короткочасний дощ, тоді як у Києві опадів не прогнозують. Вітер буде північно-західний, 5-10 м/с. Температура повітря по регіону становитиме 22-27°, у столиці — 25-27°.

За календарну весну середньомісячна температура повітря склала 10,4°С, що на 1°С вище кліматичної норми. Через це весна 2024 року увійшла до двадцятки найтепліших у Києві з 1881 року спостережень.

У травні середньомісячна температура повітря дорівнювала 16,3°С, що на 0,5℃ перевищує кліматичну норму. Найхолодніше було 1 травня, а найтепліше — 6 травня.

6 травня синоптики зафіксували у Київській області шість температурних рекордів. У п’яти містах зареєстрували температурні максимуми. Ще два рекорди впродовж двох днів відзначили у Києві.

У столиці 4 травня настало метеорологічне літо. Метеорологічна весна, яка почалася 23 лютого і тривала 70 днів, завершилася. Цьогоріч метеорологічне літо у Києві почалося на тиждень раніше за середньобагаторічні показники.

У квітні середньомісячна температура повітря в Києві становила 8,1°С. Це на 1,9℃ нижче кліматичної норми. Березень у столиці виявився найсухішим за 135 років спостережень і посів четверте місце серед найтепліших. 1 числа у Чорнобилі зафіксували перший весняний рекорд, коли максимальна найтепліша добова температура повітря сягнула 13,8°С.

За даними синоптиків, метеорологічна весна розпочалася 1 березня, що відповідає кліматичній нормі. Метеорологічна зима, за розрахунками кліматологів, почалася 24 грудня і закінчилася 28 лютого. Її тривалість становила 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники.

Середньомісячна температура повітря за календарну зиму склала -4°С, що на 1,5°С нижче кліматичної норми. Подібно холодна зима у Києві була у 2010-2011 рр., коли температура становила -4,2°С. Усі зимові місяці, крім грудня, були в столиці холоднішими за норму. Найбільше від’ємне відхилення зафіксували у січні — -4,4°С.

Наталуха заявив про ризик зриву приватизації Ocean Plaza

Дмитро Наталуха у Facebook прокоментував обшуки у Фонді державного майна та заявив про загрозу зриву процесу приватизації. За його словами, Офіс генпрокурора закидає Фонду заниження вартості ТРЦ Ocean Plaza, вплив на процедуру оцінки об’єкта та його реалізацію наперед визначеній особі.

Наталуха наголосив, що Фонд не встановлює вартість ТРЦ, а отже не може її занижувати. Він пояснив, що після незалежної оцінки Фонд державного майна проводить аукціонну комісію, яка у випадку з Ocean Plaza ще не відбулася, а далі подає запропоновану стартову ціну до Кабінету Міністрів. Якщо ця ціна перевищує 250 млн грн., то, за законом, її затверджує лише Кабінет Міністрів України.

Окремо він зазначив, що оцінювання ТРЦ здійснює не Фонд. За словами Наталухи, цим займаються незалежні оцінювачі — приватні особи зі спеціальним кваліфікаційним свідоцтвом, які не працюють у Фонді. Вони готують звіт про оцінку, після чого документ проходить рецензування і перевірку.

Також очільник Фонду підкреслив, що Ocean Plaza продаватимуть на онлайн-аукціоні Prozorro. На його думку, твердження про продаж наперед визначеній особі суперечать самому механізму аукціону в режимі реального часу.

Наталуха вважає, що обшуки призводять до дискредитації та зриву всього процесу приватизації в країні. Він зауважив, що ситуація довкола ТРЦ не робить актив привабливішим для потенційного інвестора. Крім того, на його думку, після таких подій мало який державний службовець Фонду захоче поставити свій підпис під будь-яким документом щодо цього ТРЦ.

Учора, 18 червня, в Офісі генпрокурора повідомили про обшуки у посадовців Фонду державного майна. В ОГП заявили, що правоохоронці розслідують можливі зловживання під час підготовки до продажу ТРЦ Ocean Plaza. Йдеться про актив, стягнутий у дохід держави за рішенням Вищого антикорупційного суду. Кримінальне провадження відкрили за статтею Кримінального кодексу про зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії ТРЦ Ocean Plaza припинив роботу. Пізніше певний час там працював лише продуктовий гіпермаркет.

У серпні 2022-го в Офісі генпрокурора повідомляли, що в управління АРМА передали корпоративні права товариств на понад 350 мільйонів гривень, зокрема “Оушен плазу”. Серед кінцевих бенефіціарних власників ТРЦ був російський олігарх Аркадій Ротенберг. ВАКС ухвалив рішення конфіскувати його майно на користь держави.

У листопаді 2022 року в Ocean Plaza повідомили про відновлення співпраці з орендарями та підрядними компаніями, а також про відкриття ТРЦ для відвідувачів.

У лютому 2026 році повідомлялося, що Фонд держмайна виставить на аукціон торгово-розважальний центр Ocean Plaza в Києві. Кабмін затвердив графік продажу конфіскованого майна, до якого входять 26 об’єктів по всій країні.

Площа ТРЦ Ocean Plaza становить 156 тисяч квадратних метрів. Це актив з орієнтовною стартовою вартістю близько 100 мільйонів доларів. Як повідомляв 27 квітня очільник ФДМУ Дмитро Наталуха, його планували виставити на прозорий аукціон у третьому кварталі 2026 року.

Києво-Печерська лавра знову відкрила частину території

Києво-Печерська лавра частково відновила роботу. Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.

Для відвідувачів зараз відкриті Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Церква Спаса на Берестові, Трапезна церква та музейні виставки. Поки в Успенському соборі тривають відновлювальні роботи, богослужіння проводитимуть у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських за чинним розкладом.

Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ владика Авраамій розповів Суспільному, що після чергової російської атаки 15 червня, внаслідок якої постраждав Успенський собор, територію Верхньої лаври на кілька днів обмежили з міркувань безпеки. За його словами, у співпраці з Національним заповідником і Міністерством культури вдалося відновити доступ до Верхньої лаври. Водночас Успенський собор залишатиметься обмеженим, а в Трапезному храмі поновлюють богослужіння.

Він також зазначив, що до понеділка, 22 червня, на даху Успенського собору мають облаштувати тимчасове укриття.

Уперше після атаки 15 червня на службу в Трапезний храм прийшла парафіянка Києво-Печерської лаври Марія. Вона багато років відвідує богослужіння в лаврі, а наступного дня після обстрілу допомагала прибирати. «Коли я побачила, що горить дах Успенського собору, це ніби палала я, це було невимовно боляче на фізичному рівні. Я вважаю Лавру найкращим місцем на землі, це моє місце сили, це велика любов», — поділилася Марія.

Унаслідок російської атаки на території Лаври пошкоджено 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнав Успенський собор.

Після завершення аварійних робіт пам’ятки обстежить спеціальна комісія. На підставі її висновків розроблятимуть проєктну документацію для подальшого відновлення пошкоджених об’єктів.

15 червня під час російської атаки дрон «Герань-2» влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. Через обстріл постраждав не лише головний храм лаври, а й десятки інших пам’яток на території заповідника.

За даними директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, пошкоджено близько 80% дахової частини Свято-Успенського собору. Водночас культурні цінності всередині собору вдалося врятувати, а іконостас — зберегти. Рятувальники не допустили проникнення вогню всередину будівлі.

Уламки та вибухові хвилі пошкодили Ковнірський корпус, трапезну палату з храмом Антонія і Феодосія Печерських, друкарню Києво-Печерської лаври, вежу Кущника, що є частиною фортифікаційного комплексу XVIII століття, а також церкву преподобного Феодосія, яка належить заповіднику. Крім того, було збито хрест, який розташовувався на цій башті, а також пошкоджено маківку та частину купола.

Зранку після атаки до Києво-Печерської лаври прибули президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Свириденко повідомила, що Успенський собор відновлять після російської атаки. За її словами, уряд забезпечить фінансування відновлювальних робіт. Також до відновлення святині готові долучитися представники українського бізнесу та меценати.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в межах ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів у відповідь на атаку.

Для повного відновлення Києво-Печерської лаври після атаки РФ 15 червня потрібно приблизно два роки та 500 мільйонів гривень. Кабмін уже виділив кошти на першочергові роботи в Успенському соборі. Наразі головним завданням залишається захист будівлі від подальших руйнувань.

Після зустрічі з президентом Швейцарії Зеленський повідомив, що до відновлення Києво-Печерської лаври після атаки допоможуть долучитися швейцарські спеціалісти.

Нові Зустрічі: Зубри та Інші Тварини в Київському Зоопарку

[Київ, Україна] – Київський зоопарк продовжує розширювати свою родину з новоприбулими тваринами. Останні місяці ознаменувалися появою ще кількох видів, що робить зоопарк унікальним місцем для спостереження за відновленням популяцій рідкісних тварин.

Зубри, зокрема молода самка з ім’ям Юкка (UKка), діловито досліджують свої нові угіддя, куштуючи “дорослий” раціон та все ще покладаючись на материнське молоко. Ці зубри – частина європейського підвиду биків, які демонструють успіх відновлення популяцій рідкісних тварин завдяки багаторічній роботі зоопарків та природоохоронних установ з усього світу. Усі новонароджені зубри реєструються в міжнародній племінній книзі, що дозволяє точно визначити їхнє походження та місце народження.

Окрім зубрів, до зоопарку привезли й інших цікавих мешканців: малого азіатського оленя мунтжака Мо та його “дружину” Мілу, а також молоду самку зеленої мартишки, врятовану від обстрілів. Волонтери також подарували зоопарку кількох птахів Нанду, згодом до зоопарку привезли кромкачів абісинських та саванних котів.

Нещодавно зоопарк отримав двох совенят, названих Арей та Магура, які спочатку знаходились під опікою ГУР, але тепер живуть у Київському Зоопарку. Водночас, весняне переселення тварин продовжилось: рожеві фламінго повернулися на крейдяне озеро, а в фруктовому саду встановлено нові гніздові будиночки для фазанів.

Для відвідувачів зоопарк відкритий до 17:00. Час роботи квиткових кас: понеділок — з 12:00 до 17:00, з вівторка до неділі — з 10:00 до 17:00.

Звільнення Директора Київської Міської Клінічної Лікарні Швидкої Медичної Допомоги

Віктор Дорош, директор Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, звільнено з посади. Це рішення прийняла директорка Департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан. Згідно з офіційним повідомленням, підставою для дострокового припинення контракту стали невиконання умов контракту та численні порушення. Під час комплексної перевірки лікарні було виявлено систематичні недоліки в організації медичної допомоги.

Дорош запевняє, що лікарня не мала боргів перед працівниками або бюджетом, а фінансова звітність подавалася вчасно. Він також підкреслив, що раніше подані скарги на роботу лікарні не були підтверджені. Особливу увагу було приділено смерті пораненого військовослужбовця Сергія Кузнєцова 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, який помер у лікарні 9 червня. За словами Дороша, військовий перебував на лікуванні майже два місяці після евакуації з Харківського госпіталю та отримував повний обсяг медичної допомоги. Причину смерті має встановити судово-медична експертиза.

Командир відділення аеророзвідки 56-ї бригади Сергій Гнєзділов стверджував, що військовий помер після «відносно легкого поранення уламками», а причиною трагедії могла стати лікарська недбалість. Понад 30 військових, ветеранів, волонтерів, правозахисників і журналістів закликали встановити всі обставини смерті бійця та звернули увагу на попередні скарги щодо роботи лікарні.

Поліція відкрила два кримінальні провадження — за ч. 1 ст. 115 КК України (неналежне виконання медичними працівниками професійних обов’язків) та ч. 1 ст. 140 КК України (вчинення дій, що призвели до тяжких наслідків). Протягом 2025-2026 років Департамент охорони здоров’я КМДА отримав сім офіційних скарг щодо неналежної організації медичної допомоги в цьому медзакладі.

Травмовані після російської атаки на Київ

Останнім часом в лікувальних закладах міста Києва перебувають на лікуванні дев’ять людей, отримавших поранення внаслідок російської атаки. Про це повідомила директорка департаменту охорони здоров’я КМДА Тетяна Мостепан.

Серед постраждалих є одна дитина, яку госпіталізували після доставки в медзаклад за вчорашнього вечора. Її стан оцінюється як середньої тяжкості. Усі поранені демонструють позитивну динаміку, зокрема і вагітна жінка.

Попри попередні повідомлення про 38 постраждалих, точна кількість отриманих травм внаслідок російської атаки уточнюється. Постраждалі мають переважно політравми, переломи, порізи та наявність сторонніх предметів, зумовлений вибухами та уламками.

Не було зафіксовано серйозних опіків. Раніше повідомлялося про загибель п’яти людей внаслідок атаки, однак остаточна кількість може змінитися після завершення розслідування.

Внаслідок російської масованої атаки на Київ було завдано пошкоджень житловим будинкам, об’єктам цивільної інфраструктури та культурній спадщині. Зокрема, під завалом зруйнованого дев’ятиповерхового будинку в Солом’янському районі загинуло двоє людей. Також пошкоджений Вищий антикорупційний суд, а будівлі на дачному масиві Осокорки зазнали значних руйнувань.

Пожежі виникли на території Києво-Печерської лаври та Національної кіностудії імені Олександра Довженка. Знищено частину костюмної колекції України.

Внаслідок пошкоджень ліній електропередачі без світла залишилися близько 140 тисяч абонентів у північній частині Києва. Розгорнуто штаби допомоги для мешканців, чиє житло постраждало внаслідок російської атаки.

Руйнування Києво-Печерської Лаври: Реакція та Наслідки

Унаслідок російського обстрілу 15 червня пошкоджений Успенський собор у Києво-Печерській лаврі. За даними кореспондентів Суспільного, рятувальні служби оперативно прибули на місце після влучання дрону. Було проведено евакуацію церковного начиння та реліквій. Предстоятель Православної церкви України, Епіфаній, спочатку не вірив у повідомлення про атаку. За словами митрополита, найбільші пошкодження зазнала верхня частина собору, зокрема мідний дах. Рятувальники оперативно стримали поширення вогню завдяки дощу та своїй роботі. Українська православна церква засудила російську агресію та підкреслила, що обстріл стався не просто з будівлі, а з святині. Генеральний директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”, Максим Остапенко, повідомив про влучання дрону фактично в центр покрівлі Успенського собору о 01:30. Полум’я швидко поширилося, пошкодивши значну частину верхнього ярусу будівлі. Відбулася евакуація музейних цінностей та церковних реліквій, зокрема експонату виставки “Христос Воскрес” і раки святого Стефана — пам’ятки початку XVIII століття. Оцінити стан іконостаса можливо лише після завершення аварійно-рятувальних робіт. Площа пожежі становила близько 800 квадратних метрів, а рятувальники працювали в умовах повторної загрози обстрілів. Наразі надзвичайні служби продовжують розбирати пошкоджені конструкції. До місця прибули президент Зеленський, прем’єр-міністерка Свириденко, міністр Клименко та міністр Сибіга, який ініціює процедури в межах ЮНЕСКО. Уряд виділить кошти з резервного фонду на відновлення Успенського собору. Києво-Печерська лавра є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та підлягає посиленому захисту відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції 1954 року. Віцепрем’єр-міністерка Бережна назвала атаку одним із найтяжчих злочинів проти культурної спадщини та закликала міжнародну спільноту посилити тиск на Росію. Прем’єрка Свириденко заявила, що уряд забезпечить фінансування відновлення собору, до чого залучаться представники бізнесу та меценати.