Києво-Печерська лавра частково відновила роботу. Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Для відвідувачів зараз відкриті Ближні печери, Велика лаврська дзвіниця, Церква Спаса на Берестові, Трапезна церква та музейні виставки. Поки в Успенському соборі тривають відновлювальні роботи, богослужіння проводитимуть у Трапезному храмі преподобних Антонія і Феодосія Печерських за чинним розкладом.
Намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври ПЦУ владика Авраамій розповів Суспільному, що після чергової російської атаки 15 червня, внаслідок якої постраждав Успенський собор, територію Верхньої лаври на кілька днів обмежили з міркувань безпеки. За його словами, у співпраці з Національним заповідником і Міністерством культури вдалося відновити доступ до Верхньої лаври. Водночас Успенський собор залишатиметься обмеженим, а в Трапезному храмі поновлюють богослужіння.
Він також зазначив, що до понеділка, 22 червня, на даху Успенського собору мають облаштувати тимчасове укриття.
Уперше після атаки 15 червня на службу в Трапезний храм прийшла парафіянка Києво-Печерської лаври Марія. Вона багато років відвідує богослужіння в лаврі, а наступного дня після обстрілу допомагала прибирати. «Коли я побачила, що горить дах Успенського собору, це ніби палала я, це було невимовно боляче на фізичному рівні. Я вважаю Лавру найкращим місцем на землі, це моє місце сили, це велика любов», — поділилася Марія.
Унаслідок російської атаки на території Лаври пошкоджено 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнав Успенський собор.
Після завершення аварійних робіт пам’ятки обстежить спеціальна комісія. На підставі її висновків розроблятимуть проєктну документацію для подальшого відновлення пошкоджених об’єктів.
15 червня під час російської атаки дрон «Герань-2» влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. Через обстріл постраждав не лише головний храм лаври, а й десятки інших пам’яток на території заповідника.
За даними директора Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, пошкоджено близько 80% дахової частини Свято-Успенського собору. Водночас культурні цінності всередині собору вдалося врятувати, а іконостас — зберегти. Рятувальники не допустили проникнення вогню всередину будівлі.
Уламки та вибухові хвилі пошкодили Ковнірський корпус, трапезну палату з храмом Антонія і Феодосія Печерських, друкарню Києво-Печерської лаври, вежу Кущника, що є частиною фортифікаційного комплексу XVIII століття, а також церкву преподобного Феодосія, яка належить заповіднику. Крім того, було збито хрест, який розташовувався на цій башті, а також пошкоджено маківку та частину купола.
Зранку після атаки до Києво-Печерської лаври прибули президент Володимир Зеленський, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. Свириденко повідомила, що Успенський собор відновлять після російської атаки. За її словами, уряд забезпечить фінансування відновлювальних робіт. Також до відновлення святині готові долучитися представники українського бізнесу та меценати.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна ініціює процедури в межах ЮНЕСКО та інших міжнародних механізмів у відповідь на атаку.
Для повного відновлення Києво-Печерської лаври після атаки РФ 15 червня потрібно приблизно два роки та 500 мільйонів гривень. Кабмін уже виділив кошти на першочергові роботи в Успенському соборі. Наразі головним завданням залишається захист будівлі від подальших руйнувань.
Після зустрічі з президентом Швейцарії Зеленський повідомив, що до відновлення Києво-Печерської лаври після атаки допоможуть долучитися швейцарські спеціалісти.