У Софії Київській фіксують вібрації і відкривають живопис

У Софії Київській почала працювати система, що фіксує вібраційні навантаження на пам’ятки. Про це Суспільному повідомила генеральна директорка заповідника Неля Куковальська.

Комплексний моніторинг стану пам’яток у заповіднику діє вже близько 20 років. Він охоплює контроль за будівлями, ґрунтами, підземними водами, мікрокліматом та екологічними показниками.

Ще до повномасштабної війни у заповіднику планували розширити цю систему датчиками для фіксації вібрацій. Тоді втілити задум не змогли. Зокрема, не скористалися безоплатною пропозицією американської компанії через високу вартість доставки та митного оформлення. Зрештою встановити систему вдалося за підтримки ЮНЕСКО.

Нині на Софійському соборі змонтовано 20 датчиків, а на дзвіниці — ще вісім. ЮНЕСКО також профінансувало програмне забезпечення, спеціальний комп’ютер для обробки даних і роботу італійських фахівців, які виконували монтаж системи.

Як зазначила Неля Куковальська, датчики мають фіксувати вібрації, спричинені вибухами, прольотами ракет і дронів, автомобільним рухом, концертами та іншими зовнішніми чинниками.

Зібрану інформацію використовуватимуть для створення моделі напружено-деформованого стану пам’яток. Це дасть змогу виявити найуразливіші ділянки споруд і завчасно планувати їхнє укріплення.

Окремо система дасть можливість стежити за впливом можливих землетрусів у зоні Вранча в Румунії, які періодично відчуваються і в Україні. За словами Куковальської, у цьому регіоні найближчими роками очікують черговий цикл сейсмічної активності.

Водночас у Софійському соборі продовжуються реставраційні роботи з розкриття живопису XVIII–XIX століть, що десятиліттями був прихований під нейтральним тонуванням.

Ідеться про розписи в головній наві, а також у південному й північному рукавах трансепту. За словами Куковальської, ці роботи виконали українські художники на місцях, де раніше були втрачені давні фрески.

Реставрацію розпочали ще у 2006 році, а тепер фахівці завершують останній великий комплекс розкриття. Закінчити роботи планують до липня. Після цього відвідувачі зможуть побачити відкриті розписи під час екскурсій собором.

Під час одного з останніх масованих обстрілів Києва поблизу території заповідника впала ракета “Іскандер”. Працівники Софії Київської разом із профільними службами обстежили пам’ятки комплексу, але пошкоджень не виявили.

Як розповіла Куковальська, на території довелося збирати уламки ракети та викликати вибухотехніків, однак самі будівлі не зазнали пошкоджень.

Водночас директорка наголосила, що нові датчики вже зафіксували кілька потужних атак на Київ. Остаточний аналіз результатів вимірювань фахівці зможуть провести після завершення налаштування всієї системи моніторингу.

На Київщині керівників підприємств підозрюють у видобутку води

У поліції та прокуратурі Київської області повідомили про підозри двом керівникам підприємств у незаконному видобуванні води.

У Броварському районі підозру оголосили керівнику комунального підприємства. За даними слідства, упродовж 2023-2025 років він без жодних дозвільних документів викачав зі свердловини понад 70 тисяч кубометрів води. Надалі воду фасували у пластикову тару та продавали. За підрахунками слідчих, таким чином вдалося отримати 39,7 мільйонів гривень.

На Фастівщині, за даними правоохоронців, керівник приватного підприємства без спеціального дозволу використовував промислову свердловину та налагодив масштабне виробництво. Воду очищували, а потім фасували у пластикову тару для продажу. Сума збитків, завданих державі, становить майже 218 мільйонів гривень.

“Нелегальний видобуток корисних копалин загальнодержавного значення тривав упродовж двох років. За даними слідства, у період з початку 2024 року по кінець 2025 року фігурант забезпечив викачування 11 396 кубічних метрів підземних вод”, — йдеться у повідомленні поліції.

Обом чоловікам повідомили про підозру за ч. 3 ст. 240 КК України — незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Санкція статті передбачає до шести років позбавлення волі.

Прокуратура повідомила про підозру жителю Київщини

Київська обласна прокуратура 22 червня повідомила, що 64-річному жителю Київщини оголосили підозру. За матеріалами справи, він знайшов чоловіка призовного віку та пообіцяв організувати йому виїзд за кордон в обхід встановлених обмежень.

Як зазначають у прокуратурі, підозрюваний надавав детальні вказівки щодо маршруту і способу перетину кордону, використовуючи вантажний транспорт. Вартість таких послуг він оцінив у 18 тис. євро.

Правоохоронці задокументували незаконну діяльність фігуранта та затримали його під час отримання грошей. Під час обшуків, за інформацією прокуратури, вилучили речові докази.

Слідство триває за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України — організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України та сприяння його вчиненню порадами і вказівками, з корисливих мотивів. Максимальна санкція цієї статті передбачає до дев’яти років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна.

16 червня правоохоронці повідомляли про затримання киянина. Підозрюваний є засновником юридичної фірми, яка не працює. За даними слідства, він обіцяв чоловіку вирішити питання щодо виключення з військового обліку та попросив за це 30 тисяч доларів.

29 травня повідомлялося, що правоохоронці скерували до суду звинувачення щодо 32-річного чоловіка. Слідство встановило, що підозрюваний шукав “клієнтів” серед чоловіків призовного віку та за 10 000 доларів США разом зі спільниками допомагав їм потрапити до країн Євросоюзу через Білорусь.

20 травня у прокуратурі інформували про викриття схеми переправлення киян призовного віку через кордон. За матеріалами слідства, один із підозрюваних мав довезти чоловіків з Києва до Львова, а інший — зі Львова до кордону у Закарпатській області.

КМДА не має планів відновлення Лук’янівського ринку

КМДА не отримувала від власника Лук’янівського ринку жодних планів щодо його відновлення. Про це йдеться у відповіді міського голови Віталія Кличка на петицію про відновлення ринку.

Ринок “Лук’янівський”, що розташований на вулиці Юрія Іллєнка, 1, перебуває у приватній власності. Нині ТОВ “Квіткова галявина” оформлює документи, необхідні для визначення обсягу пошкоджень, а також проходить інші потрібні процедури.

Паралельно адміністрація ринку займається розчищенням території, щоб надалі організувати торгівлю.

Щоб підтримати підприємців, які працювали на ринку і втратили робочі місця внаслідок обстрілу, КМДА провели перемовини з представниками 23 торговельних центрів столиці. Йшлося про надання пільгових умов для розміщення торгових точок.

Також постраждалі підприємці можуть отримати місця для торгівлі на території комунальних підприємств “Житній ринок”, “Володимирський ринок” і на міських ярмарках.

Під час атаки російські війська застосували ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети. Найбільше постраждав Шевченківський район, де ракетний удар зруйнував під’їзд п’ятиповерхового житлового будинку. З-під завалів рятувальники деблокували тіла двох загиблих жінок.

Станом на 25 травня у п’ятиповерхівці Шевченківського району завершили аварійно-відновлювальні роботи. Саме там росіяни знищили під’їзд з 1 по 5 поверхи. На той момент було відомо, що в Києві через обстріл загинули дві людини, а ще понад 90 зазнали поранень, серед них — троє неповнолітніх.

Пошкодження були зафіксовані в усіх районах Києва. Постраждали житлові будинки, бізнес-центри, культурні установи та державні об’єкти. Зокрема, пошкоджень зазнали офіс німецької медіакомпанії Deutsche Welle, редакція “Реальної газети” та студія німецького суспільного мовника ARD.

Через атаку в окремих будівлях повилітали шибки, зокрема у Національному банку України, Кабінеті міністрів і Міністерстві закордонних справ.

Окрім цього, ушкоджень зазнали Національний художній музей України, Український Дім, Житній ринок, головний офіс “Укрпошти” на Майдані Незалежності та книгарня “Книгарня Є”. Атакою РФ також був понівечений стадіон “Динамо” імені Валерія Лобановського.

Окремо повідомлялося і про руйнування Національного музею “Чорнобиль”. Поряд із ним унаслідок прямого влучання ракети було знищено один із підрозділів ДСНС Київської області. Як повідомили рятувальники, після удару частина особового складу продовжила приймати виклики та координувати допомогу.

На міжнародному рівні атаку засудила Албанія. У Тирані заявили, що під час обстрілу під загрозою опинився житловий будинок у Києві, де мешкає посол країни. Через це албанська сторона викликала російського дипломата для пояснень.

Киян застерігають від стрибків з мосту в Гідропарку

Пляжний рятувальник Андрій Золотухін на своїй сторінці у Instagram попередив про небезпеку стрибків з мосту в Гідропарку.

За його словами, вже ставалися нещасні випадки: після стрибка з мосту люди отримували серйозні травми, а дехто зі стрибунців спливав не одразу й уже неживий.

Також Андрій Золотухін оприлюднив відео, на якому дівчина після стрибка з мосту зламала ногу. Як розповів рятувальник, вона побачила, як стрибають молоді хлопці, та вирішила спробувати також. Це був її перший стрибок.

Раніше столичні пабліки опублікували відео, де неповнолітні стрибнули з мосту у Гідропарку. Попередньо, хлопці отримали травми. На відео видно, як одного з травмованих несуть на ношах.

Підозри у справі про фіктивне гуманітарне розмінування

22 червня в Офісі генпрокурора повідомили, що слідство встановило діяльність у Києві впродовж 2024–2025 років кількох пов’язаних між собою підприємств. Вони брали участь у тендерах на розмінування земель у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях.

Після підписання договорів із Центром гуманітарного розмінування підрядники повинні були очищати поля від вибухонебезпечних предметів. Однак, за даними слідства, роботи насправді лише імітували, а до офіційних документів вносили неправдиві відомості про нібито розміновані площі, зазначили в ОГП.

Окремо слідство розглядає епізод у Миколаївській області. За його даними, за фіктивне розмінування полів у регіоні з бюджету безпідставно перерахували 49,2 млн грн.

Підозри отримали шестеро фігурантів. В Офісі генпрокурора також додали, що під час розслідування правоохоронці зафіксували розмови підозрюваних, у яких ті, зокрема, обговорювали відсутність фактичної перевірки виконання робіт.

Станом на квітень 2026 року від початку повномасштабної війни підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій розмінували майже 200 тисяч гектарів територій і знешкодили 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. У ДСНС повідомили, що Україна нині є однією з найбільш замінованих країн світу.

Потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів, або приблизно 20% усієї території країни. Передусім ідеться про тимчасово окуповані громади та райони, де тривають активні бойові дії.

7 січня 2026 року у Міноборони повідомили, що у 2026 році Україна плануватиме гуманітарне розмінування деокупованих територій із застосуванням цифрових рішень, які дають змогу визначати першочерговість очищення земель на основі аналізу великих масивів даних.

27 лютого 2025 року в Мінекономіки повідомляли, що для розмінування територій України, забруднених вибухівкою через повномасштабну війну, потрібно 29,8 мільярда доларів. Це на 4,8 мільярда менше, ніж вважали раніше.

Смертельна ДТП на Київщині: після зіткнення спалахнула пожежа

На сайті ДСНС Київщини повідомили про смертельну ДТП у Бориспільському районі. Повідомлення про аварію надійшло до Служби порятунку о 7:24 ранку 22 червня.

Унаслідок зіткнення двох легкових автомобілів виникла пожежа. За інформацією ДСНС області, загинули чотири особи, ще троє дістали травми різного ступеня тяжкості.

Надзвичайники за допомогою спеціального аварійно-рятувального інструменту деблокували з понівеченого автомобіля тіла двох загиблих.

У відомстві додали, що обставини та причини дорожньо-транспортної пригоди встановлюють правоохоронці.

У Києві до 15 липня частково обмежать рух на Печерську

У Києві з 22 червня до 15 липня частково обмежуватимуть рух транспорту на ділянці від станції метро “Печерська” до Печерського шляхопроводу. Про це 21 червня повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації з посиланням на КК “Київавтодор”.

У цей період комунальники встановлюватимуть дорожнє огородження на розділювальній смузі. Роботи виконуватимуть щодня з 8:00 до 20:00. Під час їх проведення рух в обох напрямках частково обмежуватимуть крайніми лівими смугами. Мешканців і гостей столиці просять враховувати ці зміни під час планування маршруту.

Окрім цього, до 25 грудня частково обмежуватимуть рух пішоходів надземними переходами на вулиці Олени Теліги. Дорожні роботи проводитимуть біля зупинки громадського транспорту “АЗС” та біля парку відпочинку. Їх виконуватимуть поетапно.

Також через ремонт шляхопроводу на перетині вул. Рональда Рейгана та Оноре де Бальзака комунальники змінили роботу наземного транспорту. Капітальний ремонт там триватиме орієнтовно до 30 листопада цього року.

У місті також продовжується капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського. Перший етап охоплює ділянку від вулиці Максима Кривоноса до вулиці Андрія Головка на парній стороні проспекту. Повністю завершити капремонт планують упродовж наступного року.

На Великій Кільцевій дорозі частково обмежуватимуть рух шляхопроводом через трамвайні колії. Ремонт триватиме з 19 травня до 20 серпня. На цей час для автомобілів обмежать рух першою та частково другою смугами у напрямку Литовського проспекту. У тому ж напрямку діятимуть і обмеження для пішоходів на тротуарній частині.

Ще упродовж року в Києві мають з’явитися п’ять нових наземних пішохідних переходів: на бульв. Лесі Українки, біля палацу “Україна” і трьох станцій метро.

До 27 червня тимчасово не працює автобус № 4-Т. Причиною стали ремонт на залізничному мосту між станціями “Почайна” та “Райдужний”, а також зменшення пасажиропотоку. Через ці роботи кільцева електричка курсує за зміненим графіком.

Якою буде погода у Києві та області 21 червня

Український гідрометцентр 21 червня повідомив про погоду у Києві та області. У нічний час у столиці та регіоні опадів не очікується. Удень синоптики прогнозують короткочасні дощі, а по області місцями можливі грози.

Раніше метеорологи зазначали, що з 20 по 24 червня, окрім понеділка, опади не передбачаються. У Гідрометцентрі також поінформували, що очікується приємне тепло з плавним ходом температури і вночі, і вдень.

Наступного тижня сильна спека охопить більшість країн Західної Європи. Як повідомила синоптикиня Наталка Діденко, найвищі температури прогнозують у Франції та Іспанії, де показники термометрів можуть сягати і перевищувати 40 градусів.

За її словами, протягом тижня спекотна погода пошириться майже на всі європейські країни, за винятком скандинавських. До України ця хвиля високих температур поки не дійде. Вона також застерегла, що через спеку невеликий дощ може швидко перейти у коротку, але сильну зливу. Тому варто стежити за уточненими прогнозами погоди, мати із собою воду та захищатися від сонця.

У Києві нагадали про цивільних жінок у російському полоні

У Києві відбулася акція на підтримку полонених цивільних жінок, повідомляє кореспондентка Суспільного. Учасниці зібрання закликали не забувати про жінок, які роками перебувають у російській неволі через проукраїнську позицію та громадянську активність. Вони наголосили, що цих полонянок мають звільнити без жодних умов.

Членкиня правління громадської організації ,, Нумо сестриʼʼ Ліна Кущ розповіла, що нині в російському полоні утримуються щонайменше 2000 українських жінок. За її словами, учасниці акції вийшли не лише для того, щоб висловити солідарність із жінками, а й щоб звернути увагу на те, що жінки взагалі виключені з переговорного процесу. Вона зазначила, що обміни військовополоненими тривають, і це важливо, адже українські бійці повертаються додому. Водночас серед звільнених критично мало жінок-військовослужбовиць, а цивільних жінок немає зовсім.

Серед учасниць акції була Олена Руденко. Її сестру, журналістку Ірину Левченко, разом із чоловіком Олександром затримали 6 травня 2023 року в окупованому Мелітополі Запорізької області. Зараз Ірина перебуває в Сімферополі.

Олена Руденко розповіла, що її сестра перебуває в тюрмі без суду і досі не засуджена. За її словами, процес триває, але чим він завершиться, родина не знає. Ірину затримали просто на вулиці, коли вона, як журналіст, зазвичай робила якісь фото. За словами Олени, можливо, вирішили, що вона робить не ті фото. Коли чоловік прийшов їй на допомогу, їх забрали обох. Він пробув у в’язниці рік і 8 місяців, після чого був відпущений, а Ірина досі залишається під вартою. Як зазначила Олена Руденко, її справа закрита, офіційно їй не пред’явлено звинувачення, і родина не знає, що їй можуть інкримінувати.

5 червня 2026 року Україна та Росія провели крайній обмін полоненими. До України повернулися 185 захисників. Президент Зеленський повідомив, що серед звільнених були військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Це рядові, сержанти та офіцери, які брали участь у бойових діях на різних ділянках фронту.

5 травня Україна та Росія провели обмін полоненими, у межах якого до України повернулися 205 захисників. Це був перший етап обміну 1000 на 1000 між Росією та Україною за посередництва США.

Командир 1-го корпусу НГУ “Азов” Денис Прокопенко повідомив, що в межах обміну 15 травня до України повернули 20 бійців 1-го корпусу НГУ “Азов”, із яких 19 — оборонці Маріуполя.

10 травня президент Зеленський заявляв, що обмін військовополоненими 1000 на 1000 між Україною та РФ готується і має бути проведений. Він також зазначив, що домовленості про обмін досягнули за посередництва США, тому Україна розраховує, що американська сторона “буде активною в забезпеченні виконання домовленостей”.

У Коордштабі повідомили, що українська сторона передала Росії “список 1000”, який сформували за принципом терміну перебування українських захисників у полоні.