У Києві викрили схему втручання в роботу лічильників

Пресслужба Київської міської прокуратури сьогодні, 24 червня, повідомила про викриття двох чоловіків, яких підозрюють у втручанні в роботу лічильників, щоб ті показували менші обсяги споживання.

За матеріалами справи, підозрювані знаходили клієнтів, які прагнули платити менше за газ та електроенергію. Один зі спільників — 60-річний мешканець Львівщини, який раніше працював у газорозподільчій компанії та мав навички зі зняття й встановлення лічильників. Він приїжджав до замовників у будь-яке місто, демонтовував лічильник, після чого з ним працював його 40-річний напарник. У результаті прилад починав працювати повільніше.

У прокуратурі зазначили, що викрити підозрюваних у Києві вдалося після звернення представників ТОВ “Газорозподільні мережі України”, коли фахівці зафіксували втручання в роботу приладу обліку газу. Під час розслідування правоохоронці провели понад 20 обшуків у різних регіонах України, де фігуранти надавали свої послуги.

Наразі дії підозрюваних кваліфікували за ч.5 ст. 361 Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), систем, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до процесу спотворення процесу обробки інформації Кримінального кодексу України. Як повідомили у відомстві, санкція статті передбачає до п’ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Також у прокуратурі повідомили, що підозрюваному, який безпосередньо знімав лічильники, обрали запобіжний захід — тримання під вартою із правом внесення застави у 7,9 млн грн.

Фестиваль «Протасів Яр» пройде з 3 по 5 липня

Організатори фестивалю повідомили Суспільному програму цьогорічного «Протасового Яру». Сам фестиваль започаткували у 2023 році, тож нині відбудеться четвертий захід. Темою цього року стали слова філософа-стоїка Сенеки, якими захоплювався Роман: «Щоб слова не дзвеніли, а важили».

Фестиваль триватиме з 3 по 5 липня. Усі події заплановані на галявині Протасового Яру, а напередодні відбудеться вечір відкриття в Літературно-меморіальному будинку-музеї Тараса Шевченка.

У програмі передбачені дискусії, публічні розмови, музичні виступи, театральні та музично перформанси. Також 4-5 липня триватиме публічний мистецький проєкт «Чотири погляди: Протасів Яр». Для дітей підготують програму від Музею Гончара, а ще заплановані квести та виставка візуального мистецтва за права людини. Окремо працюватиме автентична локація від Кримського дому та Crimea Daily. 5 липня також проведуть майстер-клас із малювання протестних плакатів.

Розклад подій такий:
2 липня — вечір відкриття фестивалю (Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка, пров. Тараса Шевченка, 8А (ст. м. Майдан Незалежності)
3 липня — перший день (галявина Протасового Яру (вул. Солом’янська, 40-А, нижче заправки)
4 липня — другий день фестивалю (галявина Протасового Яру (вул. Солом’янська, 40-А, нижче заправки)
5 липня — третій день фестивалю (галявина Протасового Яру (вул. Солом’янська, 40-А, нижче заправки)

У 2019 році Роман Ратушний очолив громадську ініціативу «Захистимо Протасів Яр», яка виступила проти будівництва трьох багатоповерхівок у парковій зоні Києва. Уже в 2020 році завдяки роботі активістів КМДА повернула Протасовому Яру статус зеленої зони. У жовтні 2020 року суд визнав неправомірним дозвіл на забудову Протасового Яру.

9 червня 2022 року загинув голова громадської організації «Захистимо Протасів Яр» і розвідник 93-ї ОМБр «Холодний Яр» Роман Ратушний. Він воював у боях під Києвом, на Сумщині та під Ізюмом. 8 вересня 2022-го Київрада на своєму засіданні одноголосно підтримала перейменування вулиці Волгоградської у Солом’янському районі на вулицю імені Романа Ратушного.

Голова громадської організації «Захистимо Протасів Яр» Юлія Бартле розповіла Суспільному, що зелена зона в цьому районі міста існувала завжди, однак її постійно намагалися забудувати. У 2019 році компанія «Дайтона Груп» встановила на території паркан і почала вирубку дерев. Саме тоді створили громадську організацію «Захистимо Протасів Яр», яку очолив Роман Ратушний. Будівництво вдалося зупинити через суди.

Зараз Протасів Яр — це територія площею близько 20 гектарів у Солом’янському районі столиці. Із них 2,5 гектара перебувають у комунальній власності, півтора орендує компанія «ЕнсоГруп», а решту 16 гектарів приватизувало ТОВ «Протасів Яр».

У 2022 році Київська міська рада надала цим територіям природоохоронний статус і заборонила на них будь-яку господарську діяльність. У 2024 році це рішення затвердили. Водночас компанії-орендарі оскаржують його в суді, виступаючи проти створення заказника.

У Києві затримали п’ятьох підозрюваних у вбивстві

Поліція Києва повідомила про затримання п’ятьох чоловіків, яких підозрюють у вбивстві 58-річного киянина.

Тіло загиблого з численними травмами знайшли на березі річки на вулиці 6-та Лінія Садова в Оболонському районі.

Слідство встановило, що напередодні біля кав’ярні, яка належить одному з підозрюваних, відпочивала компанія чоловіків. Між 58-річним перехожим і одним із них виникла словесна суперечка.

За даними слідства, після конфлікту п’ятеро чоловіків почали бити потерпілого руками, ногами та дерев’яною палицею. Після цього вони силоміць відтягнули його за будівлю кав’ярні, прив’язали мотузкою до дерева і продовжили побиття.

Згодом чоловік зміг звільнитися та дійти до берегової лінії річки. Однак нападники наздогнали його, повалили на землю та знову жорстоко побили. Від отриманих травм він помер на місці.

Правоохоронці встановили особи п’ятьох підозрюваних віком від 18 до 34 років. Одного з них затримали в Одеській області, де він переховувався після злочину. Усім загрожує довічне позбавлення волі.

Прокуратура через суд вимагає охорони водонапірної башти

Київська міська прокуратура повідомила, що водонапірну башту в Голосіївському районі хочуть взяти під охорону через суд.

Водонапірна башта заввишки близько 30 метрів на початку 2023 року отримала статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Фахівці віднесли її до зразків промислової архітектури ХХ століття та важливих елементів історичного середовища району.

Попри охоронний статус, на об’єкт досі не уклали охоронний договір, оскільки балансоутримувач тривалий час не виконує цього обов’язку.

Прокуратура звернулась до суду, щоб зобов’язати уповноважену особу укласти охоронний договір. Наразі провадження у справі вже відкрили.

У Лаврі завершили консервацію даху Успенського собору

У Києво-Печерській лаврі завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху Успенського собору. Про це 23 червня повідомив голова ДСНС України Андрій Даник.

За його словами, теплові гармати продовжують працювати, щоб осушувати будівельні конструкції та внутрішні приміщення собору.

До робіт на території Лаври залучили понад 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки.

У ніч проти 15 червня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку на Київ, застосувавши ракети й ударні безпілотники. Унаслідок удару загинули п’ятеро людей, ще майже чотири десятки дістали поранення. Під обстріл потрапили житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та культурної спадщини.

Того дня дрон “Герань-2” влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. Через обстріл пошкоджень зазнав не лише головний храм лаври, а й десятки інших пам’яток на території заповідника.

Як повідомив директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, було понівечено близько 80% дахової частини Свято-Успенського собору. Водночас культурні цінності всередині собору вдалося врятувати, а іконостас — зберегти. Рятувальники також не допустили проникнення вогню всередину будівлі.

Для повного відновлення Києво-Печерської лаври потрібно приблизно два роки та 500 мільйонів гривень. Кабмін уже виділив гроші на першочергові роботи в Успенському соборі. Нині головне завдання — захистити будівлю від подальших руйнувань.

Після атаки до відновлення Києво-Печерської лаври допоможуть долучитися швейцарські спеціалісти.

Підозри у справі про 15 млн грн на ремонті університету

23 червня в Офісі генпрокурора та столичній прокуратурі повідомили про підозри у справі щодо розкрадання коштів під час ремонту університету імені Богомольця у Києві.

За матеріалами справи, у 2021 році під час проведення тендерів створювали видимість конкуренції між підконтрольними підприємствами. Переможцем торгів стала заздалегідь визначена фірма. Із нею уклали договір, а вартість і обсяги виконаних робіт у документах штучно завищували. Різницю в коштах учасники оборудки перераховували на підконтрольні компанії та виводили в готівку.

За версією слідства, у такий спосіб підозрюваним вдалося привласнити понад 15 мільйонів гривень. Наразі правоохоронці офіційно повідомили про підозру у пособництві заволодінню бюджетними грошима трьом учасникам оборудки.

В Офісі генпрокурора зазначили, що під час обшуку одна з учасниць оборудки, яка забезпечувала формальну участь у тендерах на проведення ремонтних робіт підконтрольних підприємств, намагалася втекти через вікно, однак її розшукали. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 млн грн. Колишнього посадовця університету на час слідства відправили під нічний домашній арешт.

“Щодо осіб, які, за версією слідства, безпосередньо заволоділи коштами університету, обвинувальні акти вже перебувають на розгляді суду”, — йдеться у повідомленні Офісу генпрокурора.

Сівковича підозрюють у схемі з недобудованою лікарнею

Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань повідомили про підозру ексзаступнику секретаря РНБО Володимиру Сівковичу у справі про заволодіння недобудованою лікарнею в Києві.

За версією слідства, реалізацію схеми розпочали ще у 2006 році. Для цього була створена штучна багатомільйонна заборгованість державного підприємства, яке було замовником будівництва медичного комплексу, відомого як “Опіковий центр” на Троєщині.

Пізніше компанія, підконтрольна фігурантам, уклала договір на коригування проєкту та завершення будівництва медкомплексу на суму близько 30 млн грн, однак жодних робіт не виконала. Згодом саме ця структура стала основним кредитором підприємства під час процедури банкрутства.

У ДБР зазначили, що після фінансової кризи 2008 року реалізацію схеми призупинили. Втім згодом право вимоги боргу передали іншому бізнесмену, який продовжив спроби встановити контроль над майновим комплексом.

За даними правоохоронців, у 2021 році недобудовану лікарню та земельну ділянку переоформили на підконтрольні структури без конкурентних процедур і за вартістю, значно нижчою за ринкову.

Загальну вартість майнового комплексу та землі оцінюють у понад 300 млн грн. Наразі суд розглядає справу про повернення об’єкта у власність держави.

Окрім Сівковича, підозри також отримали двоє бізнесменів, які перебувають за кордоном, а також юрист приватної компанії, що, за даними слідства, брала участь в оборудці.

Сівковича та інших фігурантів підозрюють у шахрайстві, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, а також у зловживанні службовим становищем. Санкції статей передбачають до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.

У Києві викрили схему на 3 млн грн у закупівлях для шкіл

Пресслужба Київської міської прокуратури сьогодні, 23 червня, повідомила про викриття корупційної схеми, пов’язаної з постачанням продуктів для шкіл і садочків.

За даними слідства, підприємець діяв у змові з посадовцями Управління освіти Деснянської РДА. Схема стосувалася забезпечення перемоги в тендерах для окремих підприємств, які пропонували продукти за завищеними цінами.

Правоохоронці також встановили, що керівниця товариства, яке виграло ці закупівлі, передала 4000$ «подяки» іншим учасникам схеми, які посприяли тому, щоб продукти закуповували саме у неї.

Наразі про підозру повідомили 5 фігурантам. Підприємцю, якого вважають організатором корупційної схеми, а також керівниці підприємства-постачальника, яку слідство називає співорганізаторкою, інкримінують заволодіння бюджетними грошима за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України. Начальниці управління освіти Деснянської РДА та двом працівницям цього управління оголосили підозри у пособництві заволодінню бюджетними грошима за ч. 5 ст. 191 КК України.

Санкція цієї статті передбачає до дванадцяти років ув’язнення, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а також конфіскацію майна.

20 грудня 2025 року повідомлялося про звільнення з посади очільниці управління освіти Деснянського району столиці Людмили Рожкової. Вона обіймала цю посаду із 2023 по 2025 рр. Як заявляв голова Деснянської РДА Максим Бахматов, головною причиною такого рішення став «провал у виконанні бюджету та реалізації критично важливих проєктів». Також зазначалося, що упродовж 2024–2025 років до Деснянської РДА надійшло понад 450 звернень зі скаргами на ситуацію в освіті, а служба у справах дітей фіксувала зростання випадків булінгу та фізичного насильства. Окремо йшлося про незадовільний стан укриттів — район був змушений повернути до бюджету понад 100 млн грн через зрив будівництва захисних споруд.

У Києві та області оголосили жовтий рівень небезпеки

В Укргідрометцентрі повідомили, що у Києві та області очікуються гроза, град і рвучкий вітер. Синоптики оголосили І рівень небезпечності, жовтий.

У повідомленні зазначається, що такі погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних, будівельних і комунальних підприємств, а також руху транспорту.

У КМДА тим часом нагадали, куди звертатися у разі виникнення надзвичайних ситуацій унаслідок негоди.

Крім того, через підвищення температури повітря на дорогах державного значення запроваджуються сезонні обмеження руху для великовагового транспорту. 22 червня повідомлялося, що у Києві такі обмеження запровадили за температури повітря понад +28 °C.

Автомобілі з масою понад 24 т або навантаженням на вісь понад 7 т можуть перечекати спеку на спеціальних стоянках уздовж доріг.

Виняток становлять небезпечні, швидкопсувні, військові та гуманітарні вантажі, перевезення живих тварин і птиці, а також перевезення, пов’язані із запобіганням або ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій.

Обмеження переглядатимуть відповідно до зміни температури повітря.

ЄБРР надасть до 150 млн євро на оновлення метро Києва

ЄБРР повідомив про спрямування до 150 млн євро на модернізацію київського метрополітену. Кошти планують використати на закупівлю нових вагонів метро, включаючи запасні частини та інструменти, а також обладнання для технічного обслуговування й діагностики.

Як повідомляв міський голова Віталій Кличко, угоду про надання позики обсягом до EUR150 млн на модернізацію київського метрополітену Київ та ЄБРР презентували на Ukraine Recovery Conference, що відбулася торік у червні в Римі. За його словами, кредитну угоду, підписану ще у лютому 2021 року, планують переформатувати. Йдеться про збільшення суми кредиту від 50-ти до 150 млн євро.

18 червня цього року депутати Київради на пленарному засіданні погодили взяття цього кредиту в Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР).

Як раніше повідомляв Центр транспортних стратегій, ще у 2023 році метрополітен Києва оголосив перший тендер на закупівлю 50 сучасних вагонів із наскрізним проходом за кошти ЄБРР. Переможцем торгів тоді став “Крюківський вагонобудівний завод”, однак пізніше результати аукціону скасували. Новий тендер оголосили у березні 2025 року, про що повідомлялося на сайті КМДА. Водночас про його результати не повідомлялося.