Підвищення тарифів у Києві може змінити пасажиропотік

Суспільне поспілкувалося з експертом про пропозиції КМДА щодо нових тарифів на громадський транспорт і про те, яку альтернативу бачать фахівці.

У Києві планують підвищити вартість проїзду в комунальному транспорті до 30 гривень за разову поїздку. Запровадити нові тарифи можуть з 15 липня 2026 року. Для пасажирів, які користуються транспортною карткою та купують поїздки пакетами, обіцяють знижки: залежно від кількості придбаних поїздок одна поїздка коштуватиме від 25 до 30 грн. Також місто хоче зберегти пільги для студентів і школярів та ввести пересадковий квиток на 90 хвилин. Крім цього, передбачені безлімітні місячні проїзні за 4875 гривень, у яких вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн.

У КМДА потребу перегляду тарифів пояснюють зростанням витрат на електроенергію, паливо, ремонти рухомого складу та оплату праці.

Транспортний аналітик Олександр Гречко вважає, що запропоновані тарифи матимуть руйнівний вплив на весь громадський транспорт столиці. За його словами, нині дві третини пасажирів комунального транспорту — пільговики, а лише третина оплачує проїзд. Після чотирикратного підвищення тарифів це співвідношення, на думку експерта, погіршиться.

Співзасновник ГО “Пасажири Києва” зазначає, що частина киян може перейти на маршрутки, автомобілі, самокати або велосипеди. Він також каже, що представники аналітичної компанії “Промобільність” підрахували: у щоденних поїздках електромобіль обходився б дешевше, ніж комунальний транспорт за новими тарифами.

Окремим ризиком Олександр Гречко називає посилення конкуренції з боку маршруток. Зараз проїзд у них коштує 20 гривень. Після підвищення тарифів на комунальний транспорт ціна в маршрутках, на його думку, може зрости до 25 гривень, а пасажири масово перейдуть до приватних перевізників.

Раніше в КМДА заявляли, що економічно обґрунтований тариф у столиці становить 64 гривні для метро та понад 40 гривень для наземного транспорту. Водночас ГО “Пасажири Києва” наводить значно нижчі показники: близько 26 гривень для метро та 21 гривні для наземного транспорту.

За словами експерта, у розрахунках КМДА врахована подвійна амортизація: той рухомий склад, який був куплений за гроші киян, списують двічі. Крім того, як додає експерт, Кличко затвердив програму розвитку метрополітену на 2026–2027 роки із завищеними цифрами, які увійшли до обґрунтування тарифів.

Експерти громадської організації “Пасажири Києва” створили власну тарифну модель. За їхніми підрахунками, вона дала б змогу збільшити виручку транспортних підприємств удвічі та скоротити дотації на 2,5 мільярди гривень. Вони пропонують такі тарифи:

Для порівняння, зазначає він, у Варшаві місячний проїзний коштує близько 1300 гривень, а разова поїздка — 40–70 гривень. Саме підхід, за якого разові квитки дорогі, а абонементи вигідні, стимулює людей користуватися громадським транспортом замість автомобіля, наголошує транспортний аналітик.

Як повідомили Суспільному в Департаменті економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації, з 18 травня по 1 червня цього року на офіційному порталі Києва тривали електронні консультації щодо проєкту розпорядження про підвищення вартості разової поїздки у комунальному транспорті. До них долучилися 1377 користувачів порталу.

У відомстві додали, що після завершення всіх погоджувальних процедур проєкт розпорядження про підвищення тарифів на проїзд у муніципальному транспорті передадуть на підпис міському голові Віталію Кличку.

Авторки: Дар’яна Скриннік і Анна Лісовенко

У Києві переведення дитини до іншої школи доступне онлайн

У Києві заяву на переведення дитини до іншої школи можна подати дистанційно. Про це сьогодні, 24 червня, повідомила пресслужба Київської міської державної адміністрації з посиланням на заступника голови КМДА Валентина Мондриївського.

За його словами, нині весь процес можна пройти онлайн, без потреби особисто відвідувати школу для оформлення документів. Сервіс доступний для переведення до тих закладів освіти, які відкрили набір на переведення учнів і відрахування. Послуга діє лише для комунальних шкіл Києва.

Щоб скористатися сервісом, потрібно авторизуватися в особистому кабінеті на Порталі послуг Києва, обрати послугу «Переведення дитини в нову школу», заповнити та подати електронну заяву. Стежити за статусом її опрацювання також можна онлайн.

Для завершення переведення необхідно отримати підтвердження від нового закладу освіти про можливість зарахування за наявності вільних місць. Після цього попередній заклад оформлює відрахування, а документи учня передають до нової школи.

У КМДА також зазначили, що одним із найпопулярніших сервісів Порталу послуг є онлайн-запис до першого класу, який дає змогу повністю пройти процедуру подання заяви дистанційно. Протягом 2025–2026 років через Портал послуг Києва подали понад 2970 заяв до перших класів. Із 1 квітня 2026 року батьки подали понад 1700 онлайн-заяв на вступ, поінформували в адміністрації.

Верховний Суд зберіг статус заказника Протасового Яру

Представники громадської організації “Захистимо Протасів Яр” 24 червня повідомили на своїй сторінці у Facebook, що Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу організації. Суд підтвердив статус 16,5 гектарів Протасового Яру як ландшафтного заказника.

У повідомленні зазначається, що громада Протасового Яру перемогла у Верховному суді та відстояла збереження цієї території. Водночас активісти підкреслюють, що судова боротьба за Протасів Яр ще не завершена, а доля частини території досі залишається невизначеною.

У громадській організації розповіли, що наразі актуальною є справа за позовом прокуратури до Київради та ТОВ “Протасів яр” щодо повернення території заказника до підпорядкування міста. Наступне засідання призначене на 8 липня.

Голова громадської організації “Захистимо Протасів Яр” Юлія Бартле розповіла Суспільному, що зелена зона в цьому районі міста існувала завжди, однак її постійно намагалися забудувати.

У 2019 році компанія “Дайтона Груп” встановила на території паркан і почала вирубку дерев. Тоді й була створена громадська організація “Захистимо Протасів Яр”, яку очолив Роман Ратушний. Завдяки судовим процесам будівництво вдалося зупинити.

Нині Протасів Яр — це територія площею близько 20 гектарів у Солом’янському районі столиці. З них 2,5 гектара перебувають у комунальній власності, півтора гектара орендує компанія “ЕнсоГруп”, а решту 16 гектарів приватизувало ТОВ “Протасів Яр”.

У 2022 році Київська міська рада надала цим територіям природоохоронний статус і заборонила на них будь-яку господарську діяльність. У 2024 році це рішення було затверджене. Водночас компанії-орендарі оскаржують його в суді, виступаючи проти створення заказника.

У 2019 році Роман Ратушний очолив громадську ініціативу “Захистимо Протасів Яр”, яка протидіяла будівництву трьох багатоповерхівок у парковій зоні Києва.

У 2020 році завдяки роботі активістів КМДА повернула Протасовому Яру статус зеленої зони. А в жовтні 2020 року суд визнав дозвіл на забудову Протасового Яру неправомірним.

9 червня 2022 року загинув голова громадської організації “Захистимо Протасів Яр” і розвідник 93-ї ОМБр “Холодний Яр” Роман Ратушний. Він брав участь у боях під Києвом, на Сумщині та під Ізюмом.

На засіданні 8 вересня 2022-го Київрада одноголосно підтримала перейменування вулиці Волгоградської у Солом’янському районі на вулицю імені Романа Ратушного.

Суперечка довкола ЖК H2O триває після рішення суду

Компанія Stolitsa Group заявила, що постанова Верховного Суду підтвердила законність будівництва житлового комплексу “H2O” і чинність усіх дозвільних документів. У компанії також наголосили, що раніше суди вже підтвердили законність оренди земельної ділянки, містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, а також інших рішень, пов’язаних із реалізацією проєкту.

У громадській організації “Екопарк Осокорки” повідомили Суспільному, що не сприймають рішення Верховного Суду як остаточну поразку і мають намір надалі відстоювати свою позицію в юридичній площині. Голова ГО Олександр Пилипенко зазначив, що в межах цього провадження суд не розглядав усіх аргументів, які можуть свідчити про можливі порушення під час забудови, тому активісти готують новий позов.

За його словами, частину доказової бази не вдалося повною мірою подати під час розгляду справи через організаційні труднощі та відсутність земельно-технічної експертизи.

Активісти наголошують, що йдеться про майбутнє однієї з найбільших незабудованих природних територій на лівому березі Києва. Екопарк Осокорки — це проєкт великої природної рекреаційної зони на південному сході Києва. До цієї території належать озера Небреж, Мартишів і Тягле, а також прилеглі луки, канали та гаї.

Це одна з небагатьох ділянок лівобережної заплави Дніпра, що збереглася у відносно природному стані в межах столиці. На цій території мешкають види рослин і тварин, занесені до Червоної книги України.

Частина цієї місцевості вже має природоохоронний статус. Тут створено два ландшафтні заказники місцевого значення — “Осокорківські луки” площею 148 гектарів та “Озеро Тягле” площею 137 гектарів.

Активісти підкреслюють, що для густонаселених Осокорків і Позняків ця територія залишається однією з небагатьох великих зелених зон для відпочинку. Водночас ділянка забудови безпосередньо межує з новоствореними заказниками.

Протистояння навколо забудови частини Осокорків триває вже понад десять років. Ще у 2015 році місцеві жителі та екологічні активісти почали виступати за створення великої рекреаційної зони, а пізніше об’єдналися в ініціативу “Екопарк Осокорки”.

У 2018 році конфлікт перейшов у судову площину. Активісти оскаржували містобудівні рішення та дозвільну документацію, а забудовники наполягали на законності проєкту.

Житловий комплекс “H2O” зводять на території колишнього проєкту “Патріотика на озерах”. Після банкрутства банку “Аркада” у 2021 році його реалізацію продовжила компанія Stolitsa Group, яка взялася за добудову об’єктів і перейменувала їх.

Наразі забудовник продовжує реалізацію проєкту, тоді як активісти заявляють про підготовку нових позовів і наполягають на необхідності збереження території навколо озер як природної зони.

Діти розмалювали вибиті вікна готелю “Україна”

У столичному готелі “Україна” фанеру, якою тимчасово закрили вибиті після обстрілу вікна, вирішили перетворити на об’єкт творчості. Ініціативу втілили, аби додати краси у життя киян між повітряними тривогами.

Про це кореспондентам Суспільного розповіла операційна директорка готелю “Україна” Олена Загура. Один із номерів у готелі облаштували як майстерню, де звичайна фанера під пензлем 13-річної Любави стає петриківським розписом.

За словами дівчинки, на створення однієї картини, яка прикрасить одне вікно, їй потрібно близько тижня. Вона самостійно обрала техніку та розробляла ескізи для двох вікон розміром два на три метри. Розпис по дереву такого розміру Любава створювала вперше.

Любава каже, що не бачить себе художницею, а просто любить малювати. У майбутньому вона мріє стати інженером. Також дівчинка розповіла, що в її родині всі творчі, а згодом до розпису хоче долучитися ще одна з її сестер.

Надалі картини планують замінити вікнами, адже це герметичніше і тепліше. Водночас самі твори збережуть і використають для оздоблення інтер’єру всередині готелю.

Уночі проти 24 травня 2026 року російська армія завдала масованого удару по Києву дронами та ракетами. Двоє людей загинули, щонайменше шість десятків дістали поранення. У місті були зафіксовані численні руйнування. Серед пошкоджених об’єктів був і готель “Україна”, розташований у центрі столиці на Алеї Героїв Небесної Сотні, 4. У будівлі від вибухової хвилі повилітали шибки, був понівечений фасад та окремі внутрішні приміщення.

На Київщині викрили незаконний продаж контрафактних цигарок

Пресслужба Київської обласної прокуратури сьогодні, 24 червня, повідомила про викриття на Київщині схеми незаконного продажу цигарок.

За даними слідства, фігуранти організували оптове придбання контрафактної тютюнової продукції. Збут товару здійснювали через мережу спеціалізованих інтернет-сайтів, канали у месенджерах, а також поштовими відправленнями. Для перевезення великих партій використовували власний транспорт.

У прокуратурі зазначили, що під час обшуків правоохоронці вилучили понад 16 тисяч пачок тютюнових виробів без марок акцизного податку. Їхня орієнтовна вартість становить понад 1,6 млн грн. Крім того, вилучили мікроавтобус, який використовували для транспортування контрафактної продукції.

Слідство триває за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України — незаконне придбання, зберігання, транспортування та збут підакцизних товарів, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Санкція статті передбачає штраф від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Раніше повідомлялося, що у Броварському районі викрили підпільний цех з виготовлення сигарет. Його облаштували в одному з приватних будинків. Там встановили промислові лінії для виготовлення та пакування сигарет, які виробляли понад 4 тисячі пачок на добу. Готову продукцію без марок акцизного податку реалізовували під виглядом сигарет відомих брендів переважно на Київщині, а також через поштові сервіси по Україні.

У Києві померли мати й донька, поранені 2 червня

У столичній лікарні померли мама й донька, які зазнали тяжких поранень 2 червня під час масованої російської атаки на Київ. Про це повідомили в медіа “#ШОТАМ”.

У дописі на сторінці в Instagram медіа “#ШОТАМ” зазначило, що 17 травня бачилося з Дашею на етнофестивалі Віднайдені, а вже за два тижні, 2 червня, вона разом із мамою постраждала під час російського масованого удару по столиці. Тоді вони бігли до укриття, але не встигли, після чого з важкими пораненнями потрапили до реанімації.

Церемонія прощання та поховання відбулися 24 червня о 15:00 на Байковому кладовищі.

Тієї ночі росіяни також обірвали життя мами двох малюків. Вона, як і інші, бігла в укриття. Дітей госпіталізували.

Крім того, 9 червня стало відомо, що в лікарні померла студентка Українського державного університету імені Михайла Драгоманова Ірина Забудько. Вона дістала тяжкі поранення внаслідок атаки 2 червня.

У ніч проти 2 червня Росія завдала масованого удару по Києву. Тоді повідомлялося про 7 загиблих і 90 поранених. Унаслідок атаки були пошкоджені житлові будинки, пʼять медичних закладів, об’єкти енергетичної інфраструктури та підприємства.

Зокрема, у Подільському районі після повторного влучання в девʼятиповерховий будинок обвалилися конструкції.

Під час повітряної тривоги на станціях столичного метро одночасно перебували понад 41 тисяча людей, серед яких майже 4,5 тисячі дітей. Це стало рекордним показником за останні роки.

Через обстріл близько 140 тисяч мешканців Святошинського, Оболонського та Шевченківського районів тимчасово залишалися без електропостачання. За даними Повітряних сил, особливістю цього удару стало застосування балістичних ракет у дві хвилі, зокрема восьми ракет “Циркон”. Того ж дня російські війська знову атакували Київ ударними дронами.

Міська електричка знову курсуватиме повним кільцем

Міська електричка відновлює рух повним кільцем навколо Києва після завершення ремонту, про що 24 червня повідомили у пресслужбі Kyiv City Express.

Як зазначили в повідомленні, на мосту оновили несучі конструкції, додали нові елементи колій та антикорозійний захист. Це має продовжити термін його служби та підвищити безпеку руху поїздів.

Розклад руху поїздів і маршрути, як і раніше, публікують на офіційному сайті. Через ремонт у Києві міська кільцева електричка майже два місяці курсувала за зміненим графіком — із 29 квітня по 27 червня.

Міську кільцеву електричку запустили 2 вересня 2009. Її оператором був Київпастранс. Із березня 2022 року курсування поїздів столичної електрички Kyiv City Express забезпечує “Укрзалізниця”. Пізніше компанія додала вечірні рейси, щоб пасажири могли дістатися з вокзалу до фактично будь-якого району Києва перед комендантською годиною.

У 2023 році завершили реконструкцію станції “Видубичі”: оновили платформи, підземний перехід і освітлення.

У січні 2024 року Київрада перейменувала одну залізничну станцію та вісім залізничних платформ кільцевої електрички.

Також у листопаді Укрзалізниця запустила продаж онлайн-квитків на приміські поїзди та міську кільцеву електричку. Із 14 грудня Укрзалізниця запровадила новий графік поїздів для міської електрички. Уперше за три роки графік змінився.

Із 1 січня квитки на Київську міську електричку в потягах не продають. Оплатити проїзд можна у застосунку Укрзалізниці, у застосунку “Київ Цифровий”, у терміналах самообслуговування УЗ та Київ Цифровий, через валідатори, а також готівкою в касах.

У КМДА назвали найбільш і найменш завантажені маршрути

У Департаменті транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації розповіли Суспільному, які транспортні маршрути столиці є найбільш і найменш завантаженими.

У відомстві зазначили, що до найбільш завантажених належать маршрути, які мають високий пасажиропотік протягом усього дня, незалежно від години пік.

Водночас найменший пасажиропотік, за даними департаменту, спостерігається на окремих автобусних маршрутах, що обслуговують житлові масиви з невисокою щільністю населення. Зокрема, йдеться про автобусний маршрут № 54 «Вул. Покільська (пл. Михайла Співака) – ст. м. «Видубичі»».

Авторки: Дар’яна Скриннік і Анна Лісовенко.

Екскурсії до Дня Конституції у Києві: програма подій

Пресслужба Київської міської державної адміністрації 24 червня повідомила, що до Дня Конституції у Києві підготували понад 10 екскурсій. Усі маршрути створили з урахуванням умов воєнного стану. Якщо буде оголошено повітряну тривогу, учасники зможуть перейти до укриттів, розташованих неподалік.

Автобусна екскурсія «Київ: крізь віки та легенди» присвячена історії міста від заснування до сьогодення. Учасникам розкажуть про Київ у різні епохи, покажуть визначні пам’ятки, дві з яких внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, а також поділяться легендами та цікавими історіями про Софійський собор, Михайлівський Золотоверхий монастир, Поділ, Хрещатик та інші знакові місця. Екскурсія відбудеться 27 червня (субота) об 11:00.

Автобусна прогулянка «Київ літописний та сучасний» охоплює найвідоміші пам’ятки від давніх часів до сучасності. Відвідувачі почують історію Києво-Печерської Лаври, Подолу, Софійського й Михайлівського соборів, а також ознайомляться з архітектурою XIX століття, сучасними площами, мостами та головною вулицею Києва — Хрещатиком. Початок — 27 червня (субота) о 13:00.

Під час екскурсії «Від Хартії вольностей до Основного закону» відвідувачам розкажуть про розвиток конституційної ідеї у світі — від Хартії вольностей до сучасної Конституції України. Крім того, учасники пройдуть центральними вулицями Києва, побачать пам’ятні місця, пов’язані з історією української державності, біографіями видатних постатей і архітектурною спадщиною Печерська. Зустрічі заплановані на 26 червня (п’ятниця) о 12:00, 27 червня (субота) о 13:00, 28 червня (неділя) о 15:00.

Екскурсія «Конституція — від створення до сьогодення» знайомить з Основним законом України — від першої розробки на початку XVIII століття до ухвалення Конституції незалежної України в 1996 році. Охочих запрошують 26 червня (п’ятниця) о 14:00, 27 червня (субота) о 14:00, 28 червня (неділя) об 11:30.

На маршруті «Тисячолітній шлях Конституції» кияни та гості столиці дізнаються про перші закони давньоруської держави, Війська Запорозького та УНР, а також про те, як ухвалювали Основний закон незалежної України. Ці екскурсії проведуть 26 червня (п’ятниця) о 15:00, 27 червня (субота) о 15:30, 28 червня (неділя) 11:00.

У КМДА наголосили, що для участі необхідна попередня реєстрація, а кількість місць є обмеженою. Підтвердження реєстрації учасники отримають повідомленням на електронну пошту.

День Конституції в Україні відзначають 28 червня. Цьогоріч минає 30 років з часу ухвалення Основного закону.