10 серпня під час брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що Київ оптимізував План стійкості та зменшив його вартість з 67 до 37 млрд грн.
Як пояснив Пантелеєв, початкову версію плану підготували у березні. Після презентації на засіданні РНБО місто розпочало виконання передбачених заходів, але згодом переглянуло документ, врахувавши реальні можливості фінансування з міського та державного бюджетів.
Із чинної редакції вилучили частину проєктів, реалізацію яких планували на 2027-2028 роки. Водночас місто визначило пріоритетні кроки, які потрібно виконати вже у 2026 році.
За словами Пантелеєва, концептуально план не змінився. Робота триває за чотирма основними загальнодержавними напрямками.
Серед них — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- та теплопостачання, розвиток когенерації, а також створення резервних систем теплопостачання.
Окремо до документа додали проєкти, що враховують специфіку Києва. Йдеться про відновлення об’єктів критичної інфраструктури, пошкоджених під час російських обстрілів, а також підготовку закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до роботи в умовах надзвичайних ситуацій.
Пантелеєв зазначив, що для реалізації Плану стійкості місто залучає кошти міжнародних фінансових інституцій і державних банків. За його словами, уже залучено близько 5 млрд грн кредитних коштів.
Одним із джерел став кредит Ощадбанку на 2,5 млрд грн. Ці кошти вже спрямували до бюджету розвитку Києва для виконання Плану стійкості. Кредитний договір діятиме до 31 грудня 2028 року.
Загалом на виконання заходів Плану стійкості місто акумулювало понад 10 млрд грн. Приблизно такий самий обсяг коштів, за словами Пантелеєва, виділила держава.
Він також повідомив, що рівень готовності заходів з інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%.
У Києві вже збудували близько 65 МВт когенераційних потужностей і понад 16 МВт дизельних електростанцій.
До кінця 2026 року місто має намір збільшити потужність когенерації до 200 МВт. Обладнання для всіх об’єктів, де заплановано встановлення когенераційних установок, уже доставили, а зараз тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.
Окремим напрямком є створення резервної системи теплопостачання. Київ планує збудувати близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про модульні та окремі котельні, а також про модернізацію чинних джерел тепла.
За словами Пантелеєва, когенерація та резервні джерела електроенергії насамперед мають забезпечувати критичну інфраструктуру. Узимку споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, тому повністю замістити міське споживання альтернативною генерацією зараз неможливо.
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці надали ще тиждень на доопрацювання документа. Уже 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості столиці.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. Загальний бюджет цього плану становив 61,6 млрд грн.
Документ складався з трьох частин. Перша включала критично важливі заходи, які місто могло виконати власними силами. Серед них — відновлення та захист пошкоджених обстрілами об’єктів генерації, резервне живлення систем тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, розвиток когенерації та сонячної генерації.
Друга частина передбачала додаткові заходи, які місто зможе реалізувати після визначення джерел фінансування. Третя охоплювала проєкти, для яких потрібні зміни до законодавства та залучення ресурсів центральної влади. Зокрема, ішлося про резервне живлення теплопостачання, посилення стійкості електромережі, децентралізацію опалення, ремонт і фізичний захист ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.
Також документ передбачав захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації до кінця 2026 року.
25 березня КМДА повідомила, що Київ уже почав підготовку до наступного опалювального сезону та реалізує заходи плану. Серед пріоритетів називали відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.