10 серпня під час брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що Київ створює резервну генерацію для підтримки роботи критичної інфраструктури під час аварій або пошкоджень через обстріли.
Резервна генерація — це додаткові джерела тепла або електроенергії, розміщені в різних районах міста. Вони не мають повністю замінити централізовану систему, а повинні дати змогу зберегти функціонування ключових міських об’єктів у разі надзвичайних ситуацій. Для Києва це особливо актуально, адже столиця має одну з найбільших у Європі централізованих систем теплопостачання.
За словами Пантелеєва, зараз у місті будують близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Йдеться, зокрема, про модульні та блочно-модульні котельні, окремі котельні, а також оновлення наявних джерел тепла. У разі аварій або пошкоджень ця система має стати резервом для централізованого теплопостачання.
Окремо місто розвиває напрям когенерації. Такі установки одночасно виробляють тепло та електроенергію, що дає змогу ефективніше використовувати паливо. Наразі в Києві вже збудували когенераційні установки загальною потужністю близько 60-65 МВт, а до кінця року цей показник планують збільшити до 200 МВт.
Пантелеєв зазначив, що на всі об’єкти, де мають встановити такі установки, обладнання вже доставили. Зараз там виконують монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Когенераційні установки разом із дизельними електростанціями насамперед повинні забезпечувати резервне живлення критичної інфраструктури.
Водночас, за словами Пантелеєва, повністю замінити централізовану енергосистему такою генерацією неможливо, оскільки зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт. «Перше наше завдання — збудувати систему резервного живлення для критичної інфраструктури», — сказав він. Тобто у разі масштабних пошкоджень міська влада насамперед розраховує зберегти роботу об’єктів, від яких залежить життєдіяльність міста.
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці надали додатковий час на доопрацювання, а вже 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ презентував комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні документ переглянули: з нього вилучили частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, і визначили пріоритетні заходи на 2026 рік. Унаслідок цього загальну вартість плану скоротили з 67 до 37 млрд грн.
Водночас концептуально план залишився без змін. Серед головних напрямків — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Також документ передбачає відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, і підготовку закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до роботи в надзвичайних ситуаціях.
План містить три категорії заходів. Перша — критично важливі, які місто може виконати власними силами. Друга — додаткові, для яких ще потрібно визначити фінансування. Третя — проєкти, що потребують змін до законодавства та залучення ресурсів центральної влади.
Для виконання плану Київ акумулював понад 10 млрд грн. Ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Крім того, близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.
За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури вже перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури становить 65%. У Києві вже збудували близько 65 МВт когенераційних потужностей і понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто планує наростити потужність когенерації до 200 МВт.
Також у столиці планують створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації завдяки модульним та окремим котельням і модернізації наявних джерел тепла. Резервні джерела електроенергії та когенерація передусім мають працювати на потреби критичної інфраструктури. Повністю покрити ними зимове споживання міста, яке може сягати близько 1950 МВт, наразі неможливо.