Продаж недобудованого хмарочоса Sky Towers у Києві

На сайті електронних аукціонів OpenMarket повідомляється, що у торгах взяли участь три компанії, але лише одна з них сплатила гарантійний внесок. Згідно з даними YouControl, ТОВ “Тех Інвест Постач Плюс” було створено у травні 2025 року, з статутним капіталом 500 тисяч гривень. Компанія належить Роману Чумаку та його фірмі “Фінанс Облік Консалт”. Недобудований хмарочос розташований на перехресті вулиць Шолуденка, Борщагівської та проспекта Перемоги в Шевченківському районі Києва. Будівництво було призупинено у 2015 році на рівні 27 поверху. Згідно з проєктом, перші чотири поверхи призначені для ресторанів, конференц-залів та торгової галереї, а офісні приміщення займуть поверхи з 5 по 47. Також передбачено восьмирівневий підземний паркінг на 878 автомобільних місць. Уперше Sky Towers виставили на продаж у 2021 році за стартовою ціною 7,1 мільярда гривень, але аукціон не відбувся. Пізніше ціну знизили до 5,6 мільярда гривень. У вересні 2024 року лот був виставлений за 1,1 мільярда гривень, у листопаді того ж року — за 772 мільйони гривень, а в лютому 2026 року його оцінили в 662,3 мільйона гривень. Врешті-решт, комплекс було продано за 560,47 мільйона гривень.

Катування цивільних у Димері: підозра офіцеру ФСБ

Офіс генпрокурора повідомляє про розслідування, яке стосується старшого офіцера військової контррозвідки. Він разом із російськими десантниками 83 ОДШБр перебував у селищі Димер на Вишгородщині. На території підприємства “Альфа-Ленд” російські військові створили свою базу, а в одному з цехів облаштували імпровізовану катівню для цивільних. Правоохоронці встановили, що людей утримували там кілька днів, допитуючи їх через підозру у співпраці з українськими військовими. Під час цих “допитів” жертв били руками, ногами та прикладами зброї, змушуючи стояти на колінах і лякаючи пострілами поруч. Слідство вважає, що підозрюваний особисто брав участь у цих діях, усвідомлюючи, що перед ним цивільні особи, які підлягають захисту міжнародного гуманітарного права. Йому інкримінують порушення законів і звичаїв війни.

Сміттєзвалище в Ірпені: екологічна катастрофа та її наслідки

8 квітня Київська обласна прокуратура повідомила про серйозну екологічну проблему. Сміттєзвалище, площа якого перевищує 3,4 гектара, розташоване поруч із річкою Буча. В ґрунті виявлено перевищення рівня бактерій кишкової палички більш ніж у тисячу разів, а також наявність патогенної мікрофлори та важких металів. Забруднення також зафіксовано у воді річки. За оцінками фахівців, це може призвести до інфекційних захворювань і становить загрозу для місцевих жителів. Прокуратура зазначає, що звалище виникло внаслідок рішення місцевої комісії з техногенно-екологічної безпеки виконавчого комітету Ірпінської міськради, яке вважається незаконним. “Ситуація вже призвела до надзвичайної ситуації техногенного характеру місцевого рівня”, — йдеться в повідомленні. Прокуратура через суд вимагає стягнути з міської ради понад 5 млн грн збитків, ліквідувати звалище та відновити забруднені ґрунти і воду. Господарський суд Київської області вже розпочав розгляд справи.

Шахрайство з квартирою в Києві: деталі справи академіка Шалімова

Київська міська прокуратура повідомила про випадок шахрайства, пов’язаний із квартирою на Оболоні, яка належала відомому хірургу академіку Шалімову. Після його смерті в житлі проживала дружина, а згодом — родичка жінки. Зловмисники скористалися тим, що право на квартиру не було оформлене після смерті власників. Вони підробили документи, згідно з якими підозрюваний нібито інвестував гроші у цю квартиру на етапі будівництва в 2005 році. На основі цих документів чоловік у 2024 році через нотаріуса оформив право власності на себе. Вже наступного дня він продав квартиру, а згодом її перепродали юридичній особі. Вартість цього житла, яке мало перейти у комунальну власність, оцінюється в понад 4,8 млн грн. Наразі на квартиру накладено арешт. Чоловіку оголошено підозру за шахрайство в особливо великих розмірах, підроблення документів та легалізацію майна, отриманого злочинним шляхом. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У Києві з’явиться перша безбар’єрна платформа на вокзалі

Укрзалізниця повідомила, що на другому пероні триває підвищення рівня платформи, а також встановлюються ліфт і ескалатори. Вартість проєкту становить близько 400 млн гривень, фінансування якого забезпечує Європейський банк реконструкції та розвитку. Заступник директора філії “Вокзальна компанія” Укрзалізниці Віталій Нестерчук зазначив, що основна мета — зробити платформу зручною для всіх пасажирів. Наразі різниця між вагоном і платформою перевищує метр, що ускладнює процес посадки. Завершення будівництва заплановано на початок 2027 року, а вже наприкінці цього року розпочнеться реконструкція ще однієї платформи.

Конфлікт між футболістом Колесником та ТЦК: деталі інциденту

На засіданні тимчасової слідчої комісії стало відомо, що ТЦК не виявили порушень у своїх діях після конфлікту з футболістом Данилом Колесником. Співробітник, який був причетний до інциденту, продовжує виконувати свої службові обов’язки, а матеріали власного розслідування передані до поліції. Під час засідання були озвучені деталі події. Працівники ТЦК намагалися перевірити документи у чоловіка, але той почав тікати та впав на засніженій землі. У цей момент зупинився автомобіль, з якого вийшов Колесник. За словами службовців, молодий чоловік, який вийшов з авто, проявив агресію, і у нього була кобура на поясі. Голова ТСК Олексій Гончаренко зазначив, що, згідно з наявною інформацією та відео, чоловік, якого намагалися затримати, зіткнувся з автомобілем і впав, що може свідчити про те, що авто його зачепило. Що сталося з цим чоловіком після інциденту, наразі невідомо. Також не уточнюється, чи була в Колесника зброя, незважаючи на наявність кобури. Поліція Київщини відкрила кримінальне провадження за фактом побиття військовослужбовця ТЦК у Бучанському районі. 17 лютого у соцмережах з’явилося відео, на якому видно, як молодик б’є в обличчя чоловіка у військовій формі. Пізніше Київський обласний ТЦК та СП у Facebook повідомили, що 24-річний нападник, футболіст ФК “Колос” Данило Колесник, напав на військовослужбовця ТЦК. Колесник почав вихвалятися фактом побиття на своїй сторінці в Instagram, де також демонстрував своє безтурботне життя. Водночас футболіст видалив відео з соцмережі та закрив свій акаунт. Футбольний клуб “Колос” відсторонив Колесника від тренувань та ухвалив рішення про його звільнення. Сам Колесник стверджував, що захищав чоловіка, якого, за його словами, представники ТЦК “навмисно збили автомобілем” і погрожували зброєю. Суд обрав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, який згодом змінили на особисте зобов’язання.

Проблеми антисанітарії у Білоцерківському ТЦК

Начальниця групи розгляду та супроводження адмінправопорушень Ірина Кравченко повідомила під час засідання тимчасової слідчої комісії, що приміщення використовується лише як укриття під час повітряних тривог. Вона зазначила, що це приміщення юридично не належить Білоцерківському районному ТЦК та СП. Раніше Дмитро Лубінець звернув увагу на неналежні умови утримання людей у цьому ТЦК, вказуючи на зафіксовані порушення. Серед них були антисанітарія, відсутність належних спальних місць та базових умов для гігієни. Лубінець також стверджував, що керівництво установи не виконало припис щодо усунення порушень.

Графіки відключення світла на Київщині 9 квітня

ДТЕК повідомляє про графіки відключення світла. Цю інформацію можна знайти на офіційній сторінці “ДТЕК Київські регіональні електромережі”. У Києві для кожного будинку встановлені індивідуальні графіки, які можуть змінюватися залежно від енергетичної ситуації в країні. Доступ до графіків є на офіційній сторінці ДТЕК Київські електромережі, у чатботі, а також в застосунку “Київ цифровий” у розділі “Міські сервіси” — “ДТЕК світло”. Для цього потрібно ввести адресу свого будинку.

Перспективи підвищення тарифів на громадський транспорт у Києві

Міський голова Віталій Кличко дав завдання підготувати економічно обґрунтовані розрахунки для визначення вартості проїзду. Останній раз тарифи в столиці змінювалися у 2018 році, але зростання витрат на пальне та електроенергію змушує місто переглянути їх. Крім того, частину коштів з транспортної дотації можуть перенаправити на підготовку до опалювального сезону. У 2026 році дотація на транспорт у Києві становитиме приблизно 12 млрд грн. У більшості європейських міст транспорт є дотаційною послугою, де частина витрат покривається пасажирами (зазвичай 30-50%), а решта — з бюджету. Експерт у сфері громадського транспорту Дмитро Безпалов зазначає, що фактична собівартість перевезення одного пасажира в Києві вже давно перевищує діючий тариф. Він вважає, що місто може обрати один із двох сценаріїв для перегляду тарифу. Однак підвищення тарифів може призвести до зменшення кількості пасажирів, оскільки частина з них може перейти на маршрутки або приватні автомобілі. Це, в свою чергу, може спричинити збільшення заторів, зростання кількості ДТП та погіршення екологічної ситуації. Експерт також підкреслює, що перед підвищенням тарифів місту слід оптимізувати транспортну систему. Зокрема, йдеться про оновлення маршрутної мережі, яка частково дублює сама себе. За оцінками, це могло б зменшити собівартість перевезень на 13-20%. Із 14 березня вартість проїзду у маршрутних таксі Києва зросла на 5 грн, тепер становить 20 грн за поїздку. Це підвищення пов’язане зі значним зростанням вартості дизельного пального, мастил та імпортних запчастин. Тоді КМДА у відповіді на запит Суспільного зазначила, що вартість проїзду в метро, трамваях, тролейбусах та автобусах залишається незмінною (8 грн за квиток). У 2024 році в столичній підземці підрахували, що собівартість проїзду становила 36,90 грн для одного пасажира метро.

Суд над ексберкутівцем: 10 років ув’язнення за знищення зброї

8 квітня Офіс генерального прокурора повідомив про вирок колишньому співробітнику “Беркута” Дмитру Садовнику. Суд встановив, що він відіграв важливу роль у приховуванні доказів після подій на Майдані. Зокрема, йдеться про навмисне знищення знарядь злочину. За даними обвинувачення, використовуючи своє службове становище, Садовник організував вивезення зброї з місця дислокації підрозділу. Серед вилучених предметів були 24 автомати АКМС, снайперська гвинтівка Драгунова, три рушниці “Форт-500” та пістолети “Форт-12”. Суд визнав його винним у перевищенні влади та незаконному видаленні маркування вогнепальної зброї. Окрім 10 років ув’язнення, з нього стягнуто майже 680 тисяч гривень матеріальної шкоди на користь держави. Вирок було оголошено Голосіївським районним судом 6 квітня, а сторона захисту має 30 днів, щоб оскаржити рішення. Це лише одне з проваджень проти Садовника; він також обвинувачується у застосуванні вогнепальної зброї проти учасників Революції гідності, внаслідок чого загинули щонайменше 48 людей, а 90 отримали поранення. Цю справу розглядає Подільський районний суд Києва. У 2021 році прокурор Ігор Земсков повідомляв, що Садовник перебуває у Сімферополі. Нагадаємо, що наприкінці 2013 та на початку 2014 років в Україні відбулися масові протести, відомі як “Революція гідності”, які призвели до зміни влади та втечі за кордон президента Віктора Януковича. Кульмінацією подій стали протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 року, внаслідок яких загинули 107 протестувальників та 13 міліціонерів. За даними Музею Революції Гідності, 18 лютого 2014 року загинули 29 пікетувальників, а близько 500 були поранені. Станом на кінець 2025 року у “справах Майдану” засуджено 87 осіб, з яких 32 отримали реальний термін ув’язнення. За даними ДБР, винесено 11 обвинувальних вироків щодо 14 осіб, причетних до розстрілів, а загалом у судах розглянуто понад 200 проваджень, хоча багато з них закриваються через сплив строків давності.