Експосадовця підозрюють у розтраті 2 млн грн

29 червня пресслужба Київської міської прокуратури повідомила про підозру колишньому посадовцю у справі щодо безпідставних витрат на доставку подарованих автомобілів.

За даними слідства, упродовж 2023-2025 років міжнародні донори передавали Києву автомобілі та спецтехніку як гуманітарну допомогу. Після цього транспорт передавали у володіння та користування комунальним підприємствам. Як зазначено в матеріалах справи, підозрюваний вимагав від керівників цих підприємств оплачувати доставку автомобілів з Німеччини до Києва. Кошти комунальні підприємства перераховували на банківський рахунок ФОП.

У прокуратурі наголошують, що на час укладення договорів про транспортування автомобілів до Києва ці машини вже перебували у столиці. Відповідно, потреби витрачати бюджетні кошти на послуги перевізників не було.

Дії колишнього посадовця кваліфікували за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України як розтрату бюджетних коштів. Максимальне покарання за цією статтею передбачає до восьми років ув’язнення, а також позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. У прокуратурі також повідомили, що надалі правоохоронці надаватимуть правову оцінку іншим учасникам схеми.

У відомстві традиційно не називають прізвищ. Водночас відомо, що до 4 вересня 2025 року Директором транспортної інфраструктури КМДА був Руслан Кандибор. Того дня міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про його звільнення з посади “за згодою сторін”.

10 липня 2025 року у Нацполіції повідомили, що директор Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслан Кандибор отримав підозру у службовій недбалості через руйнування тунелю метро між станціями “Деміївська” та “Либідська” у грудні 2023-го року. За версією слідства, посадовець не здійснював контроль за роботою столичних підприємств, які були йому підпорядковані як керівнику. Також він не долучався до розгляду питань, пов’язаних із виникненням надзвичайних ситуацій, що згодом призвело до тимчасового закриття станцій метрополітену.

Наступного дня Кандибор у коментарі Суспільному висловився щодо врученої йому підозри. Зазначалося, що в період будівництва тунелю “синьої” гілки метро він не працював ні в Департаменті транспортної інфраструктури, ні в метрополітені. Крім того, офіційна експертиза, результати якої міська влада передала правоохоронцям, підтвердила, що аварійний стан виник через помилки в проєктуванні та будівництві.

17 липня у столичній прокуратурі повідомили, що суд відсторонив Руслана Кандибора від посади на два місяці та обрав йому нічний домашній арешт до 10 вересня.

СБУ затримала агенток РФ через підготовку теракту в Києві

СБУ повідомила про затримання двох підозрюваних українок, яких підозрюють у підготовці теракту в центрі Києва. Про це заявила пресслужба відомства.

За інформацією СБУ, ще до спроби закласти вибухівку співробітники служби виявили GPS-трекер, встановлений на автомобілі військового. Це дало змогу викрити задум росіян і затримати підозрюваних.

За даними слідства, жінки діяли окремо. Їх завербували через знайомих з РФ, які співпрацюють з російськими спецслужбами.

У СБУ встановили, що одна з фігуранток — безробітна жителька Сумщини. Щоб заробити гроші, вона приїхала до Києва та виготовила саморобний вибуховий пристрій за відеоінструкцією від куратора з РФ. Готову бомбу жінка залишила у схроні на одному зі столичних кладовищ. Для конспірації дорогою на цвинтар вона замаскувалася під літню жінку в хустці з квітами. Забрати СВП із тайника та закріпити його разом із GPS-трекером під автомобілем військового доручили іншій агентці.

Друга підозрювана — колишня власниця кондитерського магазину у Севастополі. Після того як її бізнес не вдався, російські спецслужбісти запропонували допомогти їй позбутися боргів в обмін на співпрацю. Вона приїхала до Києва і спочатку стежила за військовим. Під час обшуків у неї вилучили перуку, яку вона планувала використати під час мінування автівки.

У відомстві зазначили, що одну підозрювану затримали, коли вона прийшла забирати зі схрону саморобну бомбу. Іншу затримали за місцем проживання, де виявили майже 6 кг вибухових речовин.

Затриманим повідомили про підозру відповідно до вчинених злочинів за кількома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 111 Державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 258 Пособництво у вчиненні терористичного акту, ст. 14, ст. 28, ст. 258 Готування до вчинення терористичного акту за попередньою змовою групою осіб, ч. 1 ст. 263 Незаконне придбання вибухового пристрою, ч. 1 ст. 263-1 Незаконне виготовлення вибухового пристрою.

Фігурантки перебувають під вартою без права внесення застави. Максимальна санкція статей передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Спека до 34 градусів у Києві та області 29 червня

Український гідрометцентр повідомив, що сьогодні, 29 червня, у Києві та Київській області очікується погода без опадів. Вітер буде змінних напрямків, 3-8 м/с. Температура повітря у столиці та регіоні становитиме 31-34°.

За календарну весну середньомісячна температура повітря дорівнювала 10,4°С, що на 1°С вище кліматичної норми. Через це весна 2024 року увійшла до двадцятки найтепліших у Києві з 1881 року спостережень.

У травні середньомісячна температура повітря становила 16,3°С. Це на 0,5℃ вище кліматичної норми. Найхолоднішим днем було 1 травня, а найтеплішим — 6 травня.

6 травня синоптики зафіксували у Київській області шість температурних рекордів. У п’яти містах були встановлені температурні максимуми. Ще два рекорди за два дні відзначили у Києві.

Метеорологічне літо у Києві почалося 4 травня. Метеорологічна весна, яка стартувала 23 лютого і тривала 70 днів, завершилася. Цьогоріч літо за метеорологічними показниками прийшло до столиці на тиждень раніше від середньобагаторічних значень.

У квітні середньомісячна температура повітря у Києві становила 8,1°С, що на 1,9℃ нижче кліматичної норми. Березень у столиці став найсухішим за 135 років спостережень і посів четверте місце серед найтепліших. 1 числа у Чорнобилі зафіксували перший весняний рекорд. Максимальна найтепліша добова температура повітря становила 13,8°С.

Початок метеорологічної весни синоптики визначили з 1 березня, і це відповідає кліматичній нормі. За розрахунками кліматологів, метеорологічна зима почалася 24 грудня і завершилася 28 лютого. Її тривалість становила 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники.

Середньомісячна температура повітря за календарну зиму склала -4°С. Це на 1,5°С нижче кліматичної норми. Подібно холодна зима у столиці була у 2010-2011 рр., коли температура сягнула -4,2°С. У Києві всі зимові місяці, крім грудня, виявилися холоднішими за норму. Найбільше від’ємне відхилення зафіксували у січні — -4,4°С.

Під час нічної атаки РФ у Києві пошкодили завод «Дарниця»

Фармзавод «Дарниця» зазнав пошкоджень під час нічної атаки РФ на Київ. Про це повідомила директорка Ради директорів «Дарниці» Катерина Загорій.

У дописі у Facebook вона зазначила: «З міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних служб ми не коментуємо деталі щодо характеру пошкоджень чи наслідків». Також Загорій додала, що завод продовжить роботу.

У ніч проти 28 червня російська армія завдала удару по Києву балістичними ракетами. У столиці було чутно вибухи. Унаслідок атаки поранення дістали дві людини. Їх ушпиталили, повідомив міський голова Віталій Кличко.

Після 10:00 у Держслужбі з надзвичайних ситуацій заявили, що наслідки нічної атаки російської армії на Київ ліквідували. Зокрема, у Дарницькому районі сталася пожежа в гаражному боксі, а також горіли автомобілі на відкритій місцевості на загальній площі 300 кв.м. Пожежу загасили.

За іншою адресою виявили бойову частину ракети. Вона застрягла в землі безпосередньо біля житлового будинку. Вибухотехніки та рятувальники евакуювали мешканців багатоповерхівки, викопали небезпечний предмет і доправили його на полігон для подальшого знищення.

Загалом уночі армія РФ атакувала Україну двома протикорабельними та шістьма балістичними ракетами, а також 142 ударними безпілотниками. У Повітряних силах повідомили, що протиповітряна оборона знищила одну протикорабельну та шість балістичних ракет, а також 125 дронів.

Підготовка до 1000-ліття Києво-Печерської лаври

У Києві під час заходу до 30-річчя Конституції України Володимир Зеленський повідомив, що підписав указ про підготовку до 1000-ліття Києво-Печерської лаври. За його словами, йдеться про тривалий і кропіткий процес оновлення та збереження десятків пам’яток культури, музейних колекцій і споруд.

Зеленський наголосив, що національна святиня разом із Софією, Преображенським собором у Чернігові та багатьма іншими свідками Київської Русі тисячолітнього існування остаточно фіксує факт, що коріння українців на цій землі неосяжне, міцне, своє. Він також зазначив, що недаремно говорить про подію, яка відбудеться через 25 років, і підкреслив, що такі дати, як тисячоліття Лаври, Україна має зустріти гідно, розпочавши підготовку вже сьогодні.

Києво-Печерська лавра була заснована у 1051 році. 15 серпня 2026 році вона відзначатиме 975 років від заснування.

У ніч проти 15 червня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Києву, застосувавши ракети та ударні безпілотники. Загинули п’ятеро людей, ще майже чотири десятки зазнали поранень. Під атакою опинилися житлові будинки, об’єкти цивільної інфраструктури та культурної спадщини.

Тоді дрон “Герань-2” влучив в Успенський собор Києво-Печерської лаври. Через обстріл пошкоджено не лише головний храм лаври, а й десятки інших пам’яток на території заповідника.

Як повідомив директор Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” Максим Остапенко, пошкоджено близько 80% дахової частини Свято-Успенського собору. Водночас культурні цінності всередині собору вдалося врятувати, а іконостас — зберегти. Рятувальники також не допустили проникнення вогню всередину будівлі.

Для повного відновлення Києво-Печерської лаври потрібно приблизно два роки та 500 мільйонів гривень. Кабмін уже виділив кошти на першочергові роботи в Успенському соборі. Наразі головне завдання полягає в тому, щоб захистити будівлю від подальших руйнувань.

Швейцарські спеціалісти допоможуть у відновленні Києво-Печерської лаври після атаки.

У Києві встановлять пам’ятник Івану Мазепі

Президент Володимир Зеленський під час виступу з нагоди Дня Конституції повідомив, що в центрі Києва встановлять пам’ятник Івану Мазепі.

Зеленський наголосив, що Іван Мазепа є визначним державним і військовим діячем, меценатом та керівником козацької держави. Також президент зазначив, що відтепер погруддя Івана Мазепи буде і в Києво-Печерській лаврі. Він був одним із найвидатніших меценатів в історії лаври. За кошти гетьмана відновили й оздобили головні храми, зокрема позолотили бані Успенського собору, а також збудували Церкву Всіх Святих.

Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч. Він був гетьманом Війська Запорозького, очолював козацьку державу на Лівобережній Україні у 1687–1704 роках, а у 1704–1709 роках — на всій Наддніпрянській Україні. У 1707—1709 роках мав титул князя Священної Римської імперії.

Іван Мазепа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії за часів правління російського царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією він тривалий час підтримував росіян, однак у 1708 році перейшов на бік шведів. Після їхньої поразки під Полтавою був змушений переселитися до Молдовського князівства.

Після цього наказом Петра I знищили його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Понад два століття в усіх церквах Російської імперії щороку в першу неділю великого посту проголошували анафему.

Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату досі не зняли анафему, навіть попри прохання керівництва України. У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві заявив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, накладеної на Мазепу.

Константинопольська православна церква наполягає, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: “В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували”.

Крім того, у 1918 році в Софійському соборі єпископ Назарій із дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою. А у 2023 році в Києво-Печерській лаврі вперше в її історії провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.

У Києві біля будинку виявили бойову частину ракети

У поліції Києва повідомили, що біля житлового будинку виявили бойову частину ракети після нічної атаки РФ на столицю.

Про небезпечну знахідку правоохоронців поінформували мешканці багатоповерхівки. Після цього поліцейські евакуювали людей із прилеглого будинку та до прибуття вибухотехніків огородили територію.

Як зазначили у повідомленні, фахівці вибухотехнічної служби столичного главку поліції разом із рятувальниками ДСНС провели роботи з вилучення бойової частини ракети. Небезпечний предмет обережно викопали із землі та транспортували для подальшого знищення в умовах спеціалізованого полігону.

У ніч проти 28 червня російська армія атакувала Київ балістичними ракетами, через що у столиці пролунали вибухи. Очільник КМВА Тимур Ткаченко повідомив щонайменше про двох постраждалих внаслідок атаки. За кількома адресами сталися пожежі, зокрема біля житлового будинку та на СТО. Також горіла нежитлова будівля.

Ракетна атака на Київ: у столиці пролунали вибухи

У Києві пролунали вибухи під час ракетної атаки армії РФ на столицю. Про це повідомили Повітряні сили та кореспонденти Суспільного.

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав мешканців столиці перебувати в укриттях.

У Дарницькому районі постраждала одна людина, повідомив очільник КМВА Ткаченко. За декількома адресами виникли пожежі, зокрема біля житлового будинку та на СТО. Також горить нежитлова будівля.

Інформація про постраждалих уточнюється.

Новина доповнюється…

Богдан Щерба з Київщини повернувся з російського полону

Цивільний Богдан Щерба з Київщини повернувся з російського полону після понад чотирьох років неволі. Про його звільнення 27 червня Суспільному повідомила дружина Ольга.

Богдан перебував у полоні з 26 лютого 2022 року. Упродовж усього цього часу родина домагалася його повернення. Дружина Ольга разом із дітьми брала участь в акціях на підтримку цивільних полонених. Саме там кореспонденти Суспільного й познайомилися з нею.

Раніше Ольга розповідала, що її чоловік разом із братом поїхали по речі для жінок і дітей, які тоді переховувалися у підвалі дитсадка. Поблизу Гостомеля їх зупинили російські військові. Вони перевірили телефони й автомобіль, знайшли робочу рацію та “затримали, як розвідників”. Спочатку чоловіків утримували на аеродромі Гостомеля, а згодом через Білорусь перевезли до Російської Федерації.

Омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що Україна повернула з російського полону сімох цивільних громадян, і оприлюднив відео, як це відбувалося. За його словами, усіх їх незаконно затримали у 2022 році під час окупації Маріуполя, Київської, Харківської, Запорізької та Луганської областей.

За інформацією Лубінця, одного з українців викрали з дому через те, що його сини служать у ЗСУ. Ще одного громадянина України затримали дорогою на роботу. Серед звільнених також є доброволець, який у 2022 році долучився до бригади “Ангели Тайри” в Маріуполі. Того дня разом із ним затримали Тайру, яку з полону звільнили раніше.

Дмитро Лубінець також опублікував відео повернення українців додому. Напередодні Україна та Росія провели обмін військовополоненими. Додому повернули 160 військових, які перебували в полоні з 2022 року. Це вже 76-й обмін полоненими між РФ та Україною.

Серед звільнених є військовослужбовці Збройних сил України, Державної спеціальної служби транспорту, нацгвардійці та прикордонники. Вони боронили Україну в Маріуполі та на “Азовсталі”, а також на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Київському, Чернігівському та Сумському напрямках.

Крім того, серед повернених — 115 оборонців Маріуполя. Окрім солдатів і сержантів, додому вдалося повернути 58 офіцерів.

На березі озера Небреж виявили піну: триває перевірка

На столичних Осокорках берег озера Небреж вкрився піною. Про це повідомили КП “Плесо” та ГО “Екопарк Осокорки” на своїх сторінках у Facebook.

У КП “Плесо” зазначили, що фахівці провели ретельний огляд прибережної території та акваторії, а також відібрали проби води для хімічного аналізу. За словами представників підприємства, це має допомогти точно встановити причину появи піни.

У комунальному підприємстві також повідомили, що під час попередніх лабораторних досліджень 9 червня всі показники якості води в озері Небреж були в межах норми, а жодних відхилень не зафіксували. Наразі відібрані зразки вже досліджують у лабораторії. У “Плесо” додали, що випробування тривають 5-7 днів.

Водночас у ГО “Екопарк Осокорки” припускають, що білі відкладення на березі озера можуть бути будівельними відходами, які “дуууже схожі на злив із бетоновозів”.

Активісти наголосили, що це вже друга екологічна проблема на озері Небреж. За їхніми словами, з кінця травня колись найчистіше озеро Небреж раптом зацвіло так, наче це не перлина природи, а чийсь приватний басейн, який забули почистити. Вони також запідозрили, що “допомогти” озеру зацвісти могли або прибережні альтанки, або аварійний колектор, куди дуже зручно врізалися комунікації ЖК H2O.