У Києві 3 липня оголосили День жалоби

У Києві 3 липня оголосили День жалоби за загиблими внаслідок російської атаки. Про це повідомив Київський міський голова Віталій Кличко.

За словами Кличка, на всіх комунальних будівлях міста приспустять прапори. Також державні прапори рекомендовано приспустити на будівлях державної та приватної форм власності. Крім того, 3 липня в місті заборонені будь-які розважальні заходи.

У ніч проти 2 червня російська армія завдала комбінованого удару по Києву. РФ застосувала дрони, крилаті ракети та балістику. Станом на 9:00 відомо про щонайменше 86 поранених і 13 загиблих. Міський голова Кличко раніше повідомляв, що серед поранених є п’ятеро медпрацівників. Один із них, парамедик, перебував у вкрай важкому стані.

Руйнування зафіксовані в усіх районах столиці. У Дарницькому районі, в пошкодженому будинку, триває пошуково-рятувальна операція. За даними міністра МВС Клименка, на цій локації вдалося врятувати 17 людей, із них 7 — деблокували.

Загалом у Києві через російський обстріл пошкоджено понад 20 житлових будинків. Як повідомив Клименко, рятувальники продовжують роботу на 15 локаціях.

Транспорт у місті курсує зі змінами. Також у Києві розгорнули штаби допомоги.

У Києві відкрили штаби допомоги для постраждалих

Пресслужба Київської міської державної адміністрації повідомила про роботу штабів допомоги в столиці. У них можна отримати консультації, подати заяви щодо пошкодженого майна, оформити матеріальну допомогу та дізнатися про подальший алгоритм дій.

У Шевченківському районі за потреби можна звертатися до соціальних менеджерів за номерами 075-617-53-11 і 075-617-53-12. Також працює цілодобова оперативна служба за номером 075-617-53-10. Жителі Шевченківського району можуть звернутися для консультації щодо оформлення допомоги.

У Голосіївському районі штаб працює на вул. Голосіївська, 12, у приміщенні ліцею №241 “Голосіївський”. Графік роботи — з 8:00 до 19:00. Крім того, біля пошкодженого будинку організували мобільний штаб для оперативного консультування та прийому звернень мешканців. Консультації соціальних менеджерів доступні за телефонами: 095-494-69-31, 095-494-69-67.

У Дарницькій РДА штаби працюють на вул. Новодарницькій, 27-А та вул. Ялинкова, 23.

В Оболонському районі консультації щодо ліквідації наслідків надають за телефоном 050-268-03-24.

У ніч проти 2 червня російська армія здійснила комбіновану атаку на Київ. РФ запускала дрони, крилаті ракети та балістику. Станом на 9:00 щонайменше 86 людей дістали поранення, 13 загинули. Міський голова Кличко повідомляв, що серед поранених є п’ятеро медпрацівників. Один із них, парамедик, перебував у вкрай важкому стані.

Руйнування зафіксовані в усіх районах міста. У Дарницькому районі в пошкодженому будинку триває пошуково-рятувальна операція. На цій локації, за даними міністра МВС Клименка, вдалося врятувати 17 людей, із них 7 — деблокували. Загалом у Києві внаслідок російського обстрілу пошкоджено понад 20 житлових будинків. За словами Клименка, рятувальники продовжують працювати на 15 локаціях.

Транспорт курсує зі змінами.

Пожежі в Чорнобильській зоні гасять уже тиждень

У Чорнобильській зоні вже тиждень триває гасіння пожеж. Про це сьогодні, 1 липня, повідомив директор Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Нестеров.

За його словами, ситуацію ускладнюють сильні пориви вітру та висока температура повітря, що сприяє швидкому поширенню вогню.

Щоб забезпечити доступ пожежної техніки до осередків займання, ліс розчищають важкою інженерною технікою. Також створюють смуги, які стримують поширення вогню та не дають йому перекинутися на інші ділянки лісу.

«Для постійного контролю пожежної ситуації здійснюється моніторинг територій, пройдених вогнем. До цього залучаються автомобільна техніка, плавзасоби, БПЛА та система відеоспостереження. Радіаційний контроль здійснюється у безперервному режимі автоматизованою системою моніторингу», — сказав Нестеров.

Станом на ранок 1 липня, за даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, радіаційний фон у Чорнобилі становив 18 мкР/год.

Від 5 до 30 мкР/год — абсолютна норма. Це звичайний природний фон, який створюють гірські породи, сонячне випромінювання та будівельні матеріали.

30–50 мкР/год — допустима норма, однак це значення вважається верхньою межею безпечного фону.

Понад 50 мкР/год — підвищений рівень, який потребує уваги. Такий показник характерний для деяких ділянок зони відчуження або рентген-кабінетів. Для порівняння, 30 червня фон становив 21 мкР/год.

Переважна більшість пожеж у Чорнобильській зоні спричинена падінням уламків російських дронів. Про це в ефірі Українського Радіо сказав директор Регіонального східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.

За його словами, до війни виникнення таких пожеж у червні, коли навколо зелена трава і багато дощів, було майже неможливим. Крім того, до війни Україна могла застосовувати пожежну авіацію. Наразі, через загрозу збиття росіянами літака, це неможливо, каже Зібцев.

Він також зазначив, що ситуацію в Зоні відчуження ускладнює те, що ця територія була під окупацією, а частина території забруднена вибухонебезпечними предметами.

Директор Центру моніторингу пожеж додав, що гасінню сприяють дощі, однак у лісі залишаються пеньки та повалені дерева, які ще довго тліють. За вітряної погоди це тління триватиме й надалі.

Напередодні, 30 червня, заступник завідувача наукового відділу Чорнобильського заповідника Олександр Борсук в ефірі Суспільне Студія повідомив, що впродовж цього року на території заповідника зафіксували 66 пожеж, із них протягом червня — 23.

Лісові пожежі у Чорнобильській зоні відчуження розпочалися 25 червня через падіння уламків російського безпілотника. У період 27–28 червня продукти горіння поширилися на південь від осередків горіння, що спричинило погіршення якості атмосферного повітря та видимості у Києві, Вишгородському, Бучанському та Броварському районах Київської області.

Станом на 30 червня у Чорнобильській зоні ліквідували загоряння на двох локаціях. Під час моніторингу території безпілотником виявили задимлення ще на одній ділянці лісу.

У Бородянці відкрили патолого-анатомічне відділення

У Бородянці відкрили патолого-анатомічне відділення із гістологічною лабораторією. Про це повідомила пресслужба Київської обласної державної адміністрації.

У відділенні встановили інженерні системи вентиляції, кондиціонування, водопостачання та опалення. Також облаштували прилеглу територію: під’їзні шляхи, автостоянку, пішохідні доріжки та провели озеленення. Загальна вартість будівельних робіт становила понад 41 млн гривень.

Як зазначається у повідомленні, нове відділення забезпечуватиме проведення патолого-анатомічних і гістологічних досліджень, що сприятиме точнішій діагностиці захворювань та підвищенню якості медичної допомоги. Діагностика захворювань шляхом дослідження тканин, клітин та органів дозволяє лікарям встановлювати максимально точні прижиттєві діагнози за допомогою гістологічних досліджень, виявляти онкологічні хвороби на ранніх стадіях та ефективно контролювати правильність обраного лікування.

У відділенні встановлено сучасне спеціалізоване обладнання загальною вартістю понад 14 млн гривень. Зокрема, закупили обладнання для проведення патолого-анатомічних та гістологічних досліджень, холодильні камери, спеціалізовані секційні столи, системи очищення повітря, високоточні мікроскопи, мікротоми, процесори для обробки тканин тощо, поінформували у КОДА.

Також у КОДА повідомили, що будівля адаптована для маломобільних груп населення, обладнана тактильною навігацією та облаштованими санітарними приміщеннями. Будівництво та оснащення патолого-анатомічного відділення здійснили за підтримки Німеччини.

Червень у Києві був теплішим за норму і з рекордами

Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського 1 липня повідомила погодні підсумки червня у Києві та області.

У столиці середньомісячна температура повітря в червні становила 20,2°С, що на 0,7℃ вище кліматичної норми. На проспекті Науки, де розташований офіційний базовий пункт спостережень Укргідрометцентру за адресою Київ, пр-т Науки, 37, випало 104 мм опадів. Це становить 141% місячної норми. Саме ці дані є еталонними для визначення рекордів та кліматичних норм у столиці.

30 червня, в останній день місяця, метеорологи зафіксували кілька температурних рекордів. Їх відзначили на метеорологічній станції Пісківка та на Метеорологічній станції Чорнобиль.

Середньомісячна температура повітря за календарну весну склала 10,4°С, що на 1°С перевищило кліматичну норму. Весна 2024 року увійшла до двадцятки найтепліших у столиці за весь період спостережень з 1881 року.

У травні середньомісячна температура повітря дорівнювала 16,3°С. Це на 0,5℃ вище кліматичної норми. Найхолоднішим днем було 1 травня, а найтеплішим — 6 травня. Саме 6 травня у Київській області синоптики зафіксували шість температурних рекордів. Температурні максимуми встановили у п’яти містах, а ще два рекорди протягом двох днів відзначили у Києві.

4 травня у Києві розпочалося метеорологічне літо. Воно настало на тиждень раніше середньобагаторічних показників, коли середньодобова температура повітря стійко перейшла позначку +15°C у бік підвищення. Метеорологічна весна, яка почалася 23 лютого і тривала 70 днів, завершилася. Цей період визначають за переходом середньодобової температури повітря через 0°C у бік підвищення, коли показник кілька днів поспіль утримується вище нуля, що свідчить про завершення зимових заморозків.

У квітні середньомісячна температура повітря в Києві склала 8,1°С, що на 1,9℃ нижче кліматичної норми. Березень у столиці виявився найсухішим за 135 років спостережень і посів четверте місце серед найтепліших. 1 числа у Чорнобилі зафіксували перший весняний рекорд: максимальна найтепліша добова температура повітря склала 13,8°С.

Початок метеорологічної весни синоптики визначили з 1 березня, і це відповідає кліматичній нормі. За розрахунками кліматологів, метеорологічна зима тривала з 24 грудня до 28 лютого. Її тривалість становила 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники.

Середньомісячна температура повітря за календарну зиму склала -4°С. Це на 1,5°С нижче кліматичної норми. Подібно холодна зима у столиці спостерігалася у 2010-2011 рр., коли температура становила -4,2°С. Усі зимові місяці, крім грудня, у Києві були холоднішими за норму. Найбільше від’ємне відхилення зафіксували у січні: -4,4°С.

У Києві адвокатку засудили за обіцянку закрити справу

Пресслужба Київської міської прокуратури сьогодні, 1 липня, повідомила про вирок адвокатці, яку засудили у Києві.

За матеріалами слідства, жінка дізналася, що її знайомий перебуває у розшуку в межах кримінального провадження. Вона запропонувала за 30 000$ організувати зняття з розшуку та закриття провадження. За її словами, ці гроші мали бути передані слідчому поліції.

Чоловіка насторожило, що сума, яку вимагала адвокатка, була надто великою. Слідство встановило, що договір про правову допомогу він не підписував. Водночас підозрювана переконувала його, що вже розпочала процес закриття провадження, тому потрібні гроші.

Згодом чоловік звернувся до правоохоронців. Влітку 2024 року адвокатку затримали під час отримання першої частини обумовленої суми — 12 тис. доларів США, поінформували у прокуратурі.

Суд визнав її винною за статтями ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — закінчений замах на підбурення до надання неправомірної вигоди слідчому поліції та закінченому замаху на шахрайство.

Адвокатку засудили до 5 років позбавлення волі. У прокуратурі зазначили, що вирок суду набуде законної сили через 30 днів з дня проголошення. Фігурантка може подати апеляцію.

Схема продажу гуманітарних авто: підозрюваних взяли під варту

Національна поліція та Офіс генерального прокурора повідомили про викриття схеми незаконного продажу автомобілів, які ввозилися в Україну як гуманітарна допомога.

За даними слідства, фігуранти користувалися підконтрольними благодійними організаціями та від їхнього імені оформлювали документи на ввезення машин як гуманітарної допомоги. Для цього до митних органів подавали необхідні декларації та інші документи, що дозволяло не сплачувати обов’язкові митні платежі.

Як зазначили в Офісі генерального прокурора, насправді підозрювані завозили автомобілі в Україну виключно для продажу, а до ЗСУ їх не передавали. Машини реалізовували через автомайданчики та рекламували у соцмережах. Слідство встановило, що, використовуючи реквізити благодійних фондів і прикриваючись гуманітарною допомогою, спільники ввезли на митну територію України понад 3000 автомобілів.

У Нацполіції повідомили, що правоохоронці провели 26 санкціонованих обшуків за місцями проживання підозрюваних, у їхніх офісах і автомобілях на території Рівного й Рівненської області. Під час слідчих дій вилучили документацію, комп’ютерну техніку, мобільні телефони, автівки та інші речові докази, які підтверджують протиправну діяльність.

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури всім чотирьом фігурантам повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 201-4 — контрабанда підакцизних товарів, та ч. 1 ст. 209 — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Наразі підозрювані перебувають під вартою. У разі доведення вини їм загрожує позбавлення волі на строк до 11 років.

16 червня у Київській міській прокуратурі також повідомили про затримання та оголошення підозри 25-річному жителю Київщини у справі щодо продажу автомобілів, ввезених в Україну як гуманітарна допомога для потреб оборони держави та військових формувань. Слідство встановило, що він купував такі автомобілі, після чого виставляв їх на продаж на автомайданчику та рекламував у TikTok. Правоохоронці задокументували продаж чотирьох автомобілів за 17 тисяч доларів США.

Після смертельної ДТП водію BMW оголосили підозру

Київська міська прокуратура повідомила про підозру водію BMW після смертельної дорожньо-транспортної пригоди.

За даними слідства, аварія сталася 30 червня близько 09:00 на вулиці Івана Виговського. Під час перестроювання водій BMW зіткнувся з Mercedes-Benz та Daewoo Lanos, після чого виїхав на зустрічну смугу і врізався в Hyundai Sonata та Kia Magentis.

Унаслідок аварії 51-річна водійка Hyundai Sonata загинула на місці.

Перевірка на стан сп’яніння засвідчила, що водій BMW був тверезим. Унаслідок ДТП він дістав закриту черепно-мозкову травму та забій грудної клітки. Також постраждала його пасажирка.

Як повідомляє слідство, чоловік відмовився давати свідчення. Йому повідомили про підозру за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини.

Прокуратура також подала до суду клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

У Києві під час пожежі жінка впала з балкона

30 червня у ДСНС Києва повідомили про пожежу в квартирі на шостому поверсі багатоповерхівки. Загоряння сталося близько 19:24.

Після прибуття рятувальники почали гасити вогонь з вулиці та водночас намагалися потрапити до квартири. У ДСНС уточнили, що встановити пожежний колінчастий підіймач було складно через припарковані у дворі автомобілі та густу рослинність.

Поки тривали роботи, жінка, яка перебувала в охопленій вогнем квартирі, вилізла за межі балкона і впала. Її передали медикам швидкої допомоги для подальшої госпіталізації.

Причину займання, а також усі обставини події встановлюють правоохоронці.

Спека і пожежна небезпека у Києві та області

Сьогодні, 30 червня, в Українському гідрометцентрі попередили жителів Києва та області про спеку і підвищену пожежну небезпеку.

За даними метеорологів, завтра опадів не передбачається. Вітер буде східний, 5-10 м/с. Температура по області вночі становитиме 18-23°, удень — 29-34°. У Києві вночі очікується 21-23°, удень — 31-33°.

На завтра у більшості районів області синоптики оголошують надзвичайний рівень пожежної небезпеки. Надзвичайний (екстремальний) рівень (V клас) виникає за аномальної спеки та тривалої відсутності опадів, коли вологість повітря критично низька. За таких умов будь-який кинутий сірник або недопалок, а також робота двигуна автомобіля у траві чи екосистемі можуть спричинити миттєве масштабне загоряння, яке поширюється з величезною швидкістю і є надзвичайно складним для гасіння.

Зокрема, такий рівень оголошено у Чорнобилі, Тетереві, Фастові, Білій Церкві та Яготині.

У Києві прогнозують високий рівень пожежної небезпеки. Високий рівень (IV клас) означає погодні умови, за яких лісові масиви та суха рослинність стають дуже сухими. Загоряння може виникнути від найменшої іскри, але за відсутності сильного вітру пожежу можна вчасно локалізувати.

На території України діє жорстка заборона палити сухостій. За порушення передбачена адміністративна відповідальність: штраф для громадян — від 6120 до 12 240 грн, для посадовців — від 21 420 до 30 600 грн. Також відповідно до ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення за розпалювання багаття в недозволених місцях передбачений штраф від 340 до 1360 грн.