У Києві киянку засудили за теракт проти військового

6 серпня Київська міська прокуратура повідомила про вирок 24-річній киянці у справі про теракт на Оболоні.

Ідеться про події 4 січня 2026 року. Вранці військовослужбовець Нацгвардії України, який приїхав до столиці у відпустку, відчинив багажник автомобіля, після чого пролунав вибух. Унаслідок цього він отримав мінно-вибухову травму та осколкове поранення ноги. Також травм зазнала його супутниця. Вибух знищив Land Rover і пошкодив припаркований поруч автомобіль Daewoo.

Того ж дня жінку затримали та повідомили їй про підозру. Її обвинувачували у вчиненні теракту за ч.2 ст. 258 Кримінального кодексу України. Нині суд ухвалив вирок у цій справі.

Як зазначили у прокуратурі, прокурор у суді довів, що обвинувачена за 1500$ погодилася виконати завдання куратора з РФ і за його інструкцією виготовила вибуховий пристрій, а потім заклала його під днище автомобіля Land Rover військового. Момент вибуху мав знімати мобільний телефон, залишений поруч.

У прокуратурі повідомили, що обвинувачена розкаялася у скоєному. Суд засудив її до 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Києві шахраї виманили у пенсіонерки 18000 доларів

6 липня поліція Києва повідомила про шахрайство, жертвою якого стала 71-річна киянка.

За даними правоохоронців, жінці через один із месенджерів зателефонував невідомий, який назвався полковником СБУ. Він заявив, що вона нібито купувала лікарські препарати, які фінансують країну-агресора. Після цього співрозмовник переконав її, що заощадження потрібно перевірити та «задекларувати», щоб уникнути підозр у співпраці з російськими спецслужбами.

Як повідомили у поліції Києва, для більшої переконливості потерпілій надіслали підроблені документи із символікою спецслужби та під психологічним тиском змусили розповісти про гроші, які вона зберігала вдома. Згодом киянка передала кошти іншому пенсіонеру, якого шахраї також ввели в оману, переконавши, що він нібито допомагає спецслужбі. Пізніше цей пенсіонер віддав гроші підозрюваному, а той переказав їх на криптогаманець, підконтрольний організаторам шахрайської схеми.

Підозрюваного вже затримали. Слідство встановило, що це 23-річний киянин, який працює на СТО та прагнув заробити «легких грошей». За роль кур’єра йому пообіцяли 200 доларів винагороди, але фактично він отримав лише частину цієї суми.

Йому повідомили про підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах. За цією статтею загрожує до восьми років позбавлення волі.

У поліції зазначають, що це вже не перший подібний випадок шахрайства. Правоохоронці вкотре наголошують: їхні працівники ніколи не вимагають передавати гроші для «перевірки», «декларування» чи «збереження». Якщо надходять такі дзвінки, слід негайно звертатися до поліції.

У Києві чоловік стріляв сигнальними ракетами біля будинків

6 серпня у поліції Києва повідомили, що до правоохоронців звернувся місцевий мешканець. Він розповів, що з вікна своєї квартири побачив, як група молодих людей у дворі житлового будинку стріляє із сигнального пристрою.

Коли поліцейські прибули на місце, компанія молодиків намагалася втекти, однак їх затримали.

За даними правоохоронців, того вечора хлопці познайомилися на вулиці з дівчатами. Щоб справити на них враження, 20-річний киянин дістав різьбовий пусковий пристрій — спеціальний сигнальний чи шумовий засіб для подачі світлових або звукових сигналів і відлякування тварин, який вільно продається без ліцензій, придбаний раніше через Інтернет, — та тричі вистрілив у повітря поруч із житловими будинками.

Йому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Санкція статті передбачає до п’яти років обмеження волі.

РНБО затвердила план стійкості Києва

Секретар РНБО України Ігор Клименко 5 серпня повідомив, що РНБО затвердила План стійкості Києва. У дописі в Telegram він наголосив, що завдання полягає в готовності до будь-якого сценарію, а передусім — у безперебійній роботі систем електро-, тепло- та водопостачання. Також, за його словами, кожен відповідальний керівник має забезпечити виконання затверджених планів стійкості та нести персональну відповідальність за результат.

Раніше міський голова Віталій Кличко повідомляв, що на засіданні Ради національної безпеки і оборони відзвітував про виконання заходів плану енергетичної стійкості. Він зазначав, що в Києві відновили понад 65% енергооб’єктів, пошкоджених під час обстрілів.

3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, під час якого затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. За словами Зеленського, столиці надали додатковий тиждень, щоб оновити та захистити план підготовки до наступного опалювального сезону.

Зі свого боку Віталій Кличко заявив, що комплексний план стійкості столиці, представлений на засіданні РНБО, потребує участі та допомоги держави. Він також зазначив, що пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.

5 березня президент Зеленський заявив, що Київ і досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайнім терміном він назвав вівторок, 10 березня. Того ж часу міський голова Віталій Кличко повідомив, що 9 березня відбудеться позачергове засідання Київради, на якому мають ухвалити проєкт плану стійкості.

План енергостійкості депутати Київради затвердили з другої спроби 10 березня на позачерговому засіданні. Документ передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Крім того, до кінця року йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших.

20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Тодішня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що це був останній регіон, план підготовки до зими якого затвердив РНБО.

25 березня заступник голови КМДА Петро Пантелеєв заявив, що Київ уже розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та реалізує план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. Серед пріоритетів, за його словами, — відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.

Київ відновив 65% пошкоджених енергооб’єктів

Міський голова Віталій Кличко повідомив, що 5 серпня на засіданні Ради національної безпеки і оборони доповів про виконання заходів плану енергетичної стійкості. За його словами, у Києві вже відновили 65% пошкоджених енергооб’єктів.

Кличко зазначив, що всі об’єкти критичної інфраструктури мають отримати інженерно-технічний захист II рівня, потрібний для захисту від повторних ударів. Йдеться про посилення огороджувальних конструкцій, облаштування захисних споруд навколо важливих вузлів і додаткове резервування систем. Загальна вартість захисту II рівня становить 6,6 мільярда гривень.

За словами міського голови, місто власними силами виконує роботи на 16 елементах, а середній рівень готовності становить 66%. Водночас Агентство відновлення проводить роботи на 26 елементах.

Окремо Кличко повідомив, що 800 мільйонів гривень місто спрямувало на ремонт електрообладнання в житлових будинках. Паралельно ДТЕК оновлює зовнішні електромережі та підсилює підстанції на 120 об’єктах.

У межах плану енергостійкості Київ також збільшить кількість мобільних котелень і генераторів як за кошти міського бюджету, так і за державні кошти. За дорученням уряду столиці вже передають 12 котелень і 10 потужних генераторів. Крім того, у місті розширюють мережу опорних пунктів обігріву та окремо підготували план дій міських служб для допомоги маломобільним групам киян. Також, за словами Кличка, важливим напрямом залишається посилення опорних лікарень. Їх у столиці 21. Окремо йдеться і про соціальні заклади, які працюватимуть безперебійно навіть у найбільш критичні періоди та надаватимуть мешканцям життєво необхідні послуги.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що провів засідання РНБО щодо виконання планів стійкості областей і громад. Він зазначив, що частина міст і регіонів відстає від графіка, а відповідальні мають це надолужити.

Серед трьох пріоритетів перед зимою президент назвав захист критичної інфраструктури, забезпечення укриттями та бомбосховищами, а також посилення антибалістичних спроможностей.

3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, де затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. За словами Зеленського, столиці надали додатковий тиждень, щоб оновити та захистити план підготовки до наступного опалювального сезону.

Віталій Кличко тоді наголосив, що комплексний план стійкості столиці, представлений на засіданні РНБО, потребує участі й допомоги держави. Він також зазначив, що пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.

5 березня президент Зеленський заявив, що Київ і досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайнім терміном було визначено вівторок, 10 березня. Своєю чергою Кличко повідомив, що 9 березня відбудеться позачергове засідання Київради, на якому мають ухвалити проєкт плану стійкості.

План енергостійкості депутати Київради підтримали з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. Документ передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Також у ньому йдеться про встановлення до кінця року понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших.

20 березня Київ презентував комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Тодішня прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що це останній регіон, чий план підготовки до зими затвердив РНБО.

25 березня заступник голови КМДА Петро Пантелеєв заявив, що Київ уже розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та реалізує план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. За його словами, серед головних пріоритетів — відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.

У Києві оголосили підозру посадовцю Держслужби зайнятості

5 серпня поліція Києва повідомила про підозру посадовцю Державної служби зайнятості у справі про закупівлю серверного обладнання.

Як випливає з матеріалів справи, він ініціював великий тендер на придбання серверів для інформаційної системи відомства з очікуваною вартістю 80 мільйонів гривень.

У поліції Києва зазначили, що за посадовими обов’язками чиновник мав провести ретельний аналіз ринку, зіставити ціни та обґрунтувати кожну гривню. Натомість, за даними слідства, замість реального моніторингу він використав штучно завищені цінові пропозиції. До документації, як повідомляється, були долучені комерційні пропозиції від сумнівних посередників, а не від виробників чи офіційних дистриб’юторів техніки.

Державна служба зайнятості підписала договір і повністю перерахувала постачальнику 79 мільйонів гривень.

У повідомленні вказано, що, згідно з висновками проведених експертиз, через неналежне виконання службових обов’язків посадовцем закупівлю здійснили за завищеною вартістю. Це завдало державі майнової шкоди на суму 16 585 177 гривень.

Слідчі повідомили фігуранту про підозру за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років.

СБУ заявила про затримання коригувальника ударів по Києву

5 серпня на сайті СБУ повідомили про затримання чоловіка, якого у відомстві називають російським коригувальником.

За даними Служби безпеки, затриманий виконував завдання російських спецслужб, пов’язані з наведенням балістичних ракет і ударних дронів РФ по логістичних центрах та складах у столичному регіоні.

Також, як стверджують у СБУ, він відстежував місця дислокації Сил оборони, зокрема розташування блокпостів і пунктів базування українських безпілотних систем.

У повідомленні зазначили, що для пошуку потенційних цілей фігурант пересувався місцевістю з увімкненою GPS-навігацією на смартфоні. За допомогою цієї функції, за даними СБУ, рашисти контролювали всі маршрути його розвідувальних вилазок.

За версією слідства, якщо чоловік виявляв об’єкти, які, на його думку, могли належати до логістичної та оборонної інфраструктури, він фотографував і знімав їх на відео, а також позначав координати на гугл-карті. Окремо він фіксував наслідки попередніх ударів по Києву.

Як заявили у СБУ, зібрані відомості фігурант узагальнював в агентурний «звіт» для подальшої передачі куратору від ФСБ.

У відомстві повідомили, що підозрюваного у коригуванні обстрілів РФ затримали «по гарячих слідах» у квартирі його знайомих, коли він повернувся після чергової розвідвилазки.

За матеріалами справи, «рецидивіст був завербований фсб після того, як потрапив до уваги російських спецслужбістів у Телеграм-каналах з пошуку «легких» заробітків».

Під час обшуку у затриманого вилучили смартфон, на якому, за даними слідства, є докази роботи на російську ФСБ.

Чоловікові повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

У Києві викрили шахрайський call-центр на 8,4 млн грн

5 серпня у Нацполіції України повідомили про викриття у Києві масштабного шахрайського call-центру. Зловмисники пропонували громадянам ЄС «вигідно» інвестувати у міжнародні торговельні платформи та обіцяли надприбутки.

Для пошуку жертв аферисти використовували спеціалізований вебресурс. Під час подальших телефонних розмов вони переконували потерпілих вкладати кошти, запевняючи у значних прибутках від біржової торгівлі.

Переважно жертвами ставали люди похилого віку. Щоб отримати доступ до їхніх грошей, шахраї вмовляли встановити на комп’ютери програму віддаленого доступу. Після цього вони отримували контроль над пристроями та банківськими операціями, знімали кошти з рахунків і одразу переводили їх у криптовалюту.

За даними слідства, у такий спосіб зловмисники ошукали щонайменше 9 громадян Чехії. Сума коштів, яку, за підрахунками слідчих, виманили фігуранти, сягає 8,4 мільйона гривень у гривневому еквіваленті.

Матеріали справи свідчать, що учасники оборудки орендували офісне приміщення у Києві та облаштували там шахрайський call-центр. Його роботу координував 33-річний співорганізатор з Київської області.

У поліції повідомили, що кіберполіцейські зафіксували цифрові докази та відстежили рух грошових потоків зловмисників. Під час кількох етапів розслідування правоохоронці провели 40 обшуків. У результаті вилучили комп’ютерну техніку, нотатки, холодні криптогаманці, а також понад 33 тисяч доларів США і 20 тисяч євро.

Співорганізатору та дев’ятьом виконавцям повідомили про підозру за ч. 3 ч. 4 ст. 190 (чинна до 11.08.2023), ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України — шахрайство, вчинене у великих розмірах, шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та організованою групою, а також за ч. 2 ст. 209 КК України — легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Максимальне покарання за цими статтями передбачає до 12 років ув’язнення.

Водій із Молдови втратив усе після удару по центру

Водій із Молдови Іван розповів кореспондентці Суспільного про ніч, коли після удару по логістичному центру залишився без фури, документів, грошей і особистих речей.

За його словами, близько о пів на першу ночі вони прокинулися від сильного вибуху. Чоловік каже, що вибігати довелося негайно, не взявши навіть одягу.

Полум’я, як згадує Іван, одразу охопило вантажівку. У кабіні та всередині машини залишилися документи, гроші й усі особисті речі. Забрати нічого не вдалося.

Після вибуху Іван разом із військовим допомагав витягувати чоловіка з іншої вантажівки, де той залишався в кабіні.

Сам водій дістав опіки рук і спини. Медики надали йому допомогу на місці, але від госпіталізації він відмовився. Лікуватися, за його словами, планує вже після повернення додому.

Іван регулярно приїжджає до України у справах — приблизно раз на один-два тижні. Він зазначив, що подібне сталося з ним уперше.

Як каже чоловік, їм просто не пощастило, але головне, що всі залишилися живі. Після пережитого люди допомогли їм і принесли одяг, адже вони вибігли без нічого, навіть без взуття.

У ніч проти 5 серпня російські війська завдали масованого комбінованого удару по Київській області ракетами та безпілотниками. Найбільших руйнувань зазнали Броварський, Бучанський і Фастівський райони.

Внаслідок атаки загинули щонайменше 16 людей, десятки людей дістали поранення.

У Броварському районі жертв знайшли біля станції Квітнева

Голова Броварської РДА Віталій Бігун в ефірі телемарафону «Єдині новини» повідомив, що найбільше загиблих у Броварському районі виявили біля станції Квітнева. За його словами, вночі потяг трохи затримався, і люди не встигли на свій останній потяг.

Бігун також зазначив, що в районі пошкоджено близько п’яти логістичних об’єктів, серед яких склади компаній Fozzy та Fozzy Food. Окрім цього, ушкоджень зазнали житлові будинки, а спеціальні комісії нині встановлюють масштаби руйнувань.

В Укрзалізниці повідомили, що загиблих знайшли на території залізничної платформи неподалік атакованих логістичних центрів. Наразі у Броварському районі тривають відновлювальні роботи.

У повідомленні компанії йдеться, що під час масованої атаки рух поїздів і роботу станцій тимчасово призупиняли, а пасажирів і працівників евакуювали.

Міський голова Броварів Ігор Сапожко розповів, що станом на ранок у Броварській лікарні перебували семеро постраждалих. Один із них був у тяжкому стані, решта — у стані середньої тяжкості.

За його словами, медики вже провели кілька операцій. Ще трьом людям надали допомогу та призначили амбулаторне лікування.