У Києві будинки готують до зими та блекаутів

10 серпня під час брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що на підготовку київських будинків до зими та блекаутів виділили 800 млн грн.

Житлові організації проводитимуть ремонт або заміну електрообладнання в будинках. Такі роботи потрібні на випадок перебоїв із теплопостачанням через російські атаки, адже в цей час зростає навантаження на електромережу, оскільки частина будинкового обладнання має працювати від електроенергії.

Водночас ДТЕК ремонтує та оновлює обладнання на зовнішніх об’єктах енергосистеми. Зокрема, до кінця року планують посилити 120 об’єктів.

Окремо місто займається підвищенням енергостійкості самих будинків. За словами Пантелеєва, близько 2 тисяч будинків уже реалізували заходи з енергоефективності та енергостійкості.

У будинках встановлюють генератори, інвертори з акумуляторами та сонячні електростанції. Власні сонячні електростанції вже мають понад 200 житлових комплексів і будинків у Києві.

Киянина оголосили в розшук через переслідування жінок

У Київській міській прокуратурі повідомили, що киянину заочно оголосили про підозру та розшукали у справі про переслідування жінок.

Наразі потерпілими визнано 11 жінок, з якими підозрюваний знайомився у різні роки, починаючи з 2017 року.

За даними прокуратури, після того як жінки відмовлялися від подальшого спілкування, чоловік продовжував наполегливо писати їм, шукав їхні сторінки у соцмережах, вивчав звички та уподобання. Згодом він намагався увійти в їхні облікові записи в сервісах онлайн-банкінгу, месенджерах, мобільних застосунках, сервісах доставки та службах таксі. У цей час потерпілі постійно отримували повідомлення про спроби доступу до їхніх акаунтів.

Правоохоронці також зазначили, що деяким жінкам чоловік надсилав повідомлення з погрозами оприлюднити їхню особисту інформацію. Крім того, він замовляв на їхні номери та адреси доставку дорогих товарів.

У прокуратурі наголосили, що жінки не могли позбутися надокучливого знайомого роками. Наразі відомо, що в лютому 2024 року чоловік виїхав за кордон і відтоді до України не повертався. Його оголошено в розшук.

Максимальна санкція за ч. 2 ст. 182 Кримінального кодексу України про порушення недоторканності приватного життя передбачає до 5 років позбавлення волі.

Київ отримав 2,5 млрд грн на реалізацію Плану стійкості

Ощадбанк повідомив про надання Києву кредиту на 2,5 млрд грн для реалізації Плану стійкості. Ці кошти спрямують на підготовку міста до можливих перебоїв з електро- та теплопостачанням під час опалювального сезону 2026/2027 років. Кредитний договір діятиме до кінця 2028 року.

У банку наголосили, що підтримують міста, які впроваджують проєкти у сфері критичної інфраструктури та енергетичної стійкості. Заступник голови правління Ощадбанку Сергій Черніков заявив, що фінансування Києва є важливим для посилення енергетичної безпеки столиці напередодні зими.

Загалом на План стійкості Київ уже залучив близько 5 млрд грн кредитних коштів.

3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Столиці надали додатковий час на доопрацювання документа, а 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.

20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло документ: із нього вилучили частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, а також визначили пріоритетні заходи на 2026 рік. У результаті загальну вартість плану скоротили з 67 до 37 млрд грн.

Водночас концептуально план залишився без змін. Його ключові напрями — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Окремо передбачені відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, а також підготовка закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до роботи в надзвичайних ситуаціях.

План охоплює три категорії заходів. До першої належать критично важливі кроки, які місто може виконати власними силами. До другої — додаткові заходи, для яких ще потрібно визначити джерела фінансування. Третя категорія включає проєкти, що потребують змін до законодавства та залучення ресурсів центральної влади.

Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн. Ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило у вигляді кредитних коштів, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.

За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури становить 65%. У Києві вже збудували близько 65 МВт когенераційних потужностей і понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто має намір довести потужність когенерації до 200 МВт.

Також у столиці планують створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації завдяки модульним та окремим котельням, а також модернізації наявних джерел тепла. Насамперед резервні джерела електроенергії та когенерація мають забезпечувати критичну інфраструктуру. Водночас повністю покрити ними зимове споживання столиці, яке може сягати близько 1950 МВт, наразі неможливо.

Київ розвиває резервну генерацію для критичної інфраструктури

10 серпня під час брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що Київ створює резервну генерацію для підтримки роботи критичної інфраструктури під час аварій або пошкоджень через обстріли.

Резервна генерація — це додаткові джерела тепла або електроенергії, розміщені в різних районах міста. Вони не мають повністю замінити централізовану систему, а повинні дати змогу зберегти функціонування ключових міських об’єктів у разі надзвичайних ситуацій. Для Києва це особливо актуально, адже столиця має одну з найбільших у Європі централізованих систем теплопостачання.

За словами Пантелеєва, зараз у місті будують близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Йдеться, зокрема, про модульні та блочно-модульні котельні, окремі котельні, а також оновлення наявних джерел тепла. У разі аварій або пошкоджень ця система має стати резервом для централізованого теплопостачання.

Окремо місто розвиває напрям когенерації. Такі установки одночасно виробляють тепло та електроенергію, що дає змогу ефективніше використовувати паливо. Наразі в Києві вже збудували когенераційні установки загальною потужністю близько 60-65 МВт, а до кінця року цей показник планують збільшити до 200 МВт.

Пантелеєв зазначив, що на всі об’єкти, де мають встановити такі установки, обладнання вже доставили. Зараз там виконують монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Когенераційні установки разом із дизельними електростанціями насамперед повинні забезпечувати резервне живлення критичної інфраструктури.

Водночас, за словами Пантелеєва, повністю замінити централізовану енергосистему такою генерацією неможливо, оскільки зимове споживання Києва може сягати близько 1950 МВт. «Перше наше завдання — збудувати систему резервного живлення для критичної інфраструктури», — сказав він. Тобто у разі масштабних пошкоджень міська влада насамперед розраховує зберегти роботу об’єктів, від яких залежить життєдіяльність міста.

3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці надали додатковий час на доопрацювання, а вже 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.

20 березня Київ презентував комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні документ переглянули: з нього вилучили частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, і визначили пріоритетні заходи на 2026 рік. Унаслідок цього загальну вартість плану скоротили з 67 до 37 млрд грн.

Водночас концептуально план залишився без змін. Серед головних напрямків — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Також документ передбачає відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, і підготовку закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до роботи в надзвичайних ситуаціях.

План містить три категорії заходів. Перша — критично важливі, які місто може виконати власними силами. Друга — додаткові, для яких ще потрібно визначити фінансування. Третя — проєкти, що потребують змін до законодавства та залучення ресурсів центральної влади.

Для виконання плану Київ акумулював понад 10 млрд грн. Ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Крім того, близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.

За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури вже перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури становить 65%. У Києві вже збудували близько 65 МВт когенераційних потужностей і понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто планує наростити потужність когенерації до 200 МВт.

Також у столиці планують створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації завдяки модульним та окремим котельням і модернізації наявних джерел тепла. Резервні джерела електроенергії та когенерація передусім мають працювати на потреби критичної інфраструктури. Повністю покрити ними зимове споживання міста, яке може сягати близько 1950 МВт, наразі неможливо.

Київ скоротив вартість Плану стійкості до 37 млрд грн

10 серпня під час брифінгу виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв повідомив, що Київ оптимізував План стійкості та зменшив його вартість з 67 до 37 млрд грн.

Як пояснив Пантелеєв, початкову версію плану підготували у березні. Після презентації на засіданні РНБО місто розпочало виконання передбачених заходів, але згодом переглянуло документ, врахувавши реальні можливості фінансування з міського та державного бюджетів.

Із чинної редакції вилучили частину проєктів, реалізацію яких планували на 2027-2028 роки. Водночас місто визначило пріоритетні кроки, які потрібно виконати вже у 2026 році.

За словами Пантелеєва, концептуально план не змінився. Робота триває за чотирма основними загальнодержавними напрямками.

Серед них — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- та теплопостачання, розвиток когенерації, а також створення резервних систем теплопостачання.

Окремо до документа додали проєкти, що враховують специфіку Києва. Йдеться про відновлення об’єктів критичної інфраструктури, пошкоджених під час російських обстрілів, а також підготовку закладів соціальної сфери та охорони здоров’я до роботи в умовах надзвичайних ситуацій.

Пантелеєв зазначив, що для реалізації Плану стійкості місто залучає кошти міжнародних фінансових інституцій і державних банків. За його словами, уже залучено близько 5 млрд грн кредитних коштів.

Одним із джерел став кредит Ощадбанку на 2,5 млрд грн. Ці кошти вже спрямували до бюджету розвитку Києва для виконання Плану стійкості. Кредитний договір діятиме до 31 грудня 2028 року.

Загалом на виконання заходів Плану стійкості місто акумулювало понад 10 млрд грн. Приблизно такий самий обсяг коштів, за словами Пантелеєва, виділила держава.

Він також повідомив, що рівень готовності заходів з інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури — 65%.

У Києві вже збудували близько 65 МВт когенераційних потужностей і понад 16 МВт дизельних електростанцій.

До кінця 2026 року місто має намір збільшити потужність когенерації до 200 МВт. Обладнання для всіх об’єктів, де заплановано встановлення когенераційних установок, уже доставили, а зараз тривають монтажні та пусконалагоджувальні роботи.

Окремим напрямком є створення резервної системи теплопостачання. Київ планує збудувати близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації. Йдеться про модульні та окремі котельні, а також про модернізацію чинних джерел тепла.

За словами Пантелеєва, когенерація та резервні джерела електроенергії насамперед мають забезпечувати критичну інфраструктуру. Узимку споживання Києва може сягати близько 1950 МВт, тому повністю замістити міське споживання альтернативною генерацією зараз неможливо.

3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці надали ще тиждень на доопрацювання документа. Уже 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості столиці.

20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. Загальний бюджет цього плану становив 61,6 млрд грн.

Документ складався з трьох частин. Перша включала критично важливі заходи, які місто могло виконати власними силами. Серед них — відновлення та захист пошкоджених обстрілами об’єктів генерації, резервне живлення систем тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, розвиток когенерації та сонячної генерації.

Друга частина передбачала додаткові заходи, які місто зможе реалізувати після визначення джерел фінансування. Третя охоплювала проєкти, для яких потрібні зміни до законодавства та залучення ресурсів центральної влади. Зокрема, ішлося про резервне живлення теплопостачання, посилення стійкості електромережі, децентралізацію опалення, ремонт і фізичний захист ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6.

Також документ передбачав захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації до кінця 2026 року.

25 березня КМДА повідомила, що Київ уже почав підготовку до наступного опалювального сезону та реалізує заходи плану. Серед пріоритетів називали відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.

На Теремках призупинили прокладання тепломережі

У Києві на Теремках призупинили роботи з прокладання тепломережі. Про це 10 серпня під час пресконференції повідомив виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.

За його словами, проєкт стосується виключно будівництва резервної системи теплопостачання для 200 будинків у Голосіївському районі столиці. Трубопроводи прокладають відповідно до проєктної документації, а сам проєкт пройшов державну експертизу.

Пантелеєв зазначив, що в міській владі розуміють людей, які виступають проти знесення зелених насаджень. Він наголосив, що на такі заходи не пішли б, якби не було критичної необхідності, оскільки іншого інженерного коридору для прокладання цієї тепломережі наразі немає.

Також він повідомив, що триває діалог із місцевою громадськістю. За його словами, роботи на цій ділянці тимчасово призупинили для максимально повноцінної комунікації з людьми. У КМДА намагаються знайти рішення, яке дасть змогу виконати задачу підготовки до зими і зберегти зелені насадження.

Новина доповнюється…

У Святошинському районі Києва прорвало трубопровід

У Київській міській державній адміністрації та патрульній поліції повідомили, що у Святошинському районі Києва прорвало трубопровід, через що авто провалилося під асфальт.

Фахівці «Київводоканалу» локалізували витік. Очікується спецтехніка, яка має евакуювати автомобіль, що потрапив у провалля. Після цього ремонтні бригади розпочнуть роботи на мережі, розповіли у КМДА.

Через пошкодження інженерних мереж автобус № 32 курсує зі змінами.

Окрім того, тимчасово відсутнє водопостачання за адресами:

Смертельна ДТП на Житомирському шосе у Києві

У поліції Києва повідомили про смертельну аварію, яка сталася близько 5:50 ранку на Житомирському шосе. За попередніми даними, 24-річний водій Audi не дотримався безпечної дистанції та зіткнувся з вантажівкою з причепом, що рухалася попереду.

Унаслідок ДТП 27-річна дружина водія та 2-річна дитина загинули на місці. Сам керманич дістав тілесні ушкодження та був госпіталізований. Попередньо він був тверезий.

Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо це спричинило загибель кількох осіб. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі.

Атака РФ у Броварському районі: троє загиблих і троє поранених

Голова Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомив, що наслідки російської атаки зафіксували на трьох локаціях Броварського району.

За його словами, внаслідок атаки загинули троє людей, серед них дитина. Ще троє людей зазнали поранень, серед них також дитина.

Також через падіння уламків пошкоджені автівки, господарські споруди та приватний житловий будинок. На території нежитлової будівлі сталася пожежа.

О 00:39 у Києві та Київській області оголосили повітряну тривогу. Повітряні сили Збройних сил України попередили про рух та загрозу застосування ударних БпЛА. Кореспонденти Суспільного повідомляли про звуки вибухів, які пролунали в області.

Новина доповнюється…

У Києві за день зафіксували три температурні рекорди

7 серпня у Центральній геофізичній обсерваторії імені Бориса Срезневського повідомили, що в Києві за один день було зафіксовано три температурні рекорди.

Мінімальна температура повітря не опустилася нижче 25,3°С. Це на 4,1°С вище за попередній рекордний показник для цього дня, встановлений у 2023 році.

Максимальна температура повітря стала найвищою за час спостережень для цієї дати й сягнула 39,0°С. Таким чином, попередній рекорд 2010 року було перевищено на 2,7°С.

Середньодобова температура повітря також виявилася найвищою за час проведення спостережень і становила 31,5°С. Це на 2,8°С вище за попередній рекордний показник 2010 року та на 9,4°С вище за кліматичну норму.