Ощадбанк повідомив про надання Києву кредиту на 2,5 млрд грн для реалізації Плану стійкості. Ці кошти спрямують на підготовку міста до можливих перебоїв з електро- та теплопостачанням під час опалювального сезону 2026/2027 років. Кредитний договір діятиме до кінця 2028 року.
У банку наголосили, що підтримують міста, які впроваджують проєкти у сфері критичної інфраструктури та енергетичної стійкості. Заступник голови правління Ощадбанку Сергій Черніков заявив, що фінансування Києва є важливим для посилення енергетичної безпеки столиці напередодні зими.
Загалом на План стійкості Київ уже залучив близько 5 млрд грн кредитних коштів.
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Столиці надали додатковий час на доопрацювання документа, а 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло документ: із нього вилучили частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, а також визначили пріоритетні заходи на 2026 рік. У результаті загальну вартість плану скоротили з 67 до 37 млрд грн.
Водночас концептуально план залишився без змін. Його ключові напрями — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. Окремо передбачені відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, а також підготовка закладів соціальної сфери й охорони здоров’я до роботи в надзвичайних ситуаціях.
План охоплює три категорії заходів. До першої належать критично важливі кроки, які місто може виконати власними силами. До другої — додаткові заходи, для яких ще потрібно визначити джерела фінансування. Третя категорія включає проєкти, що потребують змін до законодавства та залучення ресурсів центральної влади.
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн. Ще приблизно стільки ж, за словами Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило у вигляді кредитних коштів, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.
За даними КМДА, готовність заходів із захисту критичної інфраструктури перевищує 60%, а відновлення пошкодженої інфраструктури становить 65%. У Києві вже збудували близько 65 МВт когенераційних потужностей і понад 16 МВт дизельних електростанцій. До кінця 2026 року місто має намір довести потужність когенерації до 200 МВт.
Також у столиці планують створити близько 1600 МВт розподіленої теплової генерації завдяки модульним та окремим котельням, а також модернізації наявних джерел тепла. Насамперед резервні джерела електроенергії та когенерація мають забезпечувати критичну інфраструктуру. Водночас повністю покрити ними зимове споживання столиці, яке може сягати близько 1950 МВт, наразі неможливо.