У Києві освятили перший пам’ятний знак Івану Мазепі

У Києві освятили перший пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі. Про це з місця події повідомив кореспондент Суспільного. Чин освячення звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.

Скульптор Олесь Сидорук зазначив, що погруддя виготовили з бронзи і граніту. Образ Мазепи відтворили за зображенням, створеним у 1706 році німецьким гравером Мартіном Бернігерота.

Пам’ятний знак встановили на території Києво-Печерської лаври 28 червня. Його відкриття відбулося під час урочистостей з нагоди 30-річчя Конституції України. Тоді ж президент Зеленський заявив, що в центрі Києва може з’явитися пам’ятник Івану Мазепі. Його можуть встановити на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де раніше стояв пам’ятник Леніну, який у 2013 році демонтували учасники Революції Гідності.

За підтримки Мазепи наприкінці XVII — на початку XVIII століття були зведені оборонні мури, церква Всіх Святих, а також відреставровані Троїцька надбрамна церква, Успенський собор та інші монастирські споруди.

Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Також він був князем Священної Римської імперії (1707—1709).

Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії за часів правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією він тривалий час підтримував росіян, однак у 1708 році перейшов на бік шведів. Після їхньої поразки під Полтавою був змушений переселитися до Молдовського князівства.

Після цього наказом Петра I знищили його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Протягом понад двох століть у всіх церквах Російської імперії щороку в першу неділю великого посту проголошували анафему.

Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату не зняли анафему, попри прохання керівництва України. У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві заявив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, накладеної на Мазепу.

Константинопольська православна церква наголошує, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: “В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували”.

Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою. А у 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *