У комунальній компанії «Київзеленбуд» у відповіді на запит Суспільного повідомили, що практика створення природних квітучих просторів у столиці триває. Там зазначили, що такі простори сприяють збереженню біорізноманіття, підтримують популяції комах-запилювачів, є більш стійкими до посушливих періодів і відповідають сучасним європейським підходам до озеленення міських територій.
Також за останній рік у Києві побільшало ділянок із режимом обмеженого скошування. Наразі їх 119, а загальна площа становить 251 гектар. Найбільше таких ділянок розташовано в парку «Совки» та у зеленому масиві «Святошин» у Святошинському районі.
У «Київзеленбуді» зазначили, що подальше збільшення кількості декоративних луків і ділянок без скошування розглядатимуть з урахуванням особливостей конкретних територій та можливостей районних комунальних підприємств.
У комунальній компанії також запевнили, що в Києві не практикують масове скошування трави «під нуль». Комунальні служби зобов’язані залишати траву заввишки не менше 5 см, а не косити під корінь. Водночас висота травостою після покосу залежить від призначення території та її стану.
У компанії пояснили, що під час тривалих періодів спеки та посухи КП УЗН, за можливості, коригують графіки виконання робіт з утримання зелених насаджень з урахуванням погодних умов. Необхідність покосу визначають індивідуально для кожної локації, зважаючи на санітарний стан території, інтенсивність росту травостою, а також вимоги щодо безпеки й благоустрою.
15 червня на сайті Київради зареєстрували петицію з вимогою заборонити органам місцевого самоврядування покіс трави без належної інструкції. Авторка петиції Олена Підгородецька зазначає, що через косіння «під нуль» «знищують весь шар трави, оголяючи землю і спричиняють рознос пилу і бруду та зменшують кількість поживних ресурсів для дикої фауни. Косити можна таким чином, щоб залишати газон з травою, беручи приклад з європейського досвіду».