У Києві триває виконання комплексного плану енергостійкості напередодні наступної зими. Про це міський голова столиці Віталій Кличко повідомив Суспільному під час Конференції з відновлення України у польському Гданську.
Раніше Віталій Кличко заявляв, що підготовка до зими опинилася під загрозою, оскільки, за його словами, центральна влада відмовляється допомагати Києву в цьому питанні.
3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, де затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці надали додатковий тиждень, щоб оновити та захистити план підготовки до наступного опалювального сезону.
Зі свого боку Віталій Кличко наголосив, що комплексний план стійкості столиці, представлений на засіданні РНБО, потребує участі та підтримки держави. Він також зазначив, що пропозиції до документа вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його підготовки долучали експертів енергетичної галузі.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайнім терміном він назвав вівторок, 10 березня. Водночас міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому мають ухвалити проєкт плану стійкості, відбудеться 9 березня.
План енергостійкості депутати Київради підтримали з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. Документ передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Крім того, до кінця року планують встановити понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості під час засідання Координаційного центру. Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що це був останній регіон, чий план підготовки до зими затвердив РНБО.
25 березня заступник голови КМДА Петро Пантелеєв заявив, що Київ уже почав підготовку до наступного опалювального сезону та виконує план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. За його словами, пріоритетами є відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.