Скандал з привласненням заповідної землі Андрієм Деркачем

9 квітня пресслужба СБУ та генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомили, що Андрій Деркач, під час своєї депутатської каденції до 2019 року, привласнив 41,5 га землі у природоохоронній зоні Києва. Це становить майже 50% від його загальної площі. За даними слідства, для реалізації цієї схеми він залучив спільників, які на той час обіймали посади керівника Обухівського райвідділу Держкомзему та голови Обухівської райдержадміністрації. Щоб заволодіти землею заповідного фонду, учасники оборудки підробили землевпорядну документацію та внесли недостовірні дані у Державний земельний кадастр України. Після цього вони намагалися легалізувати цю схему. Для цього, після численних поділів, обʼєднань і перепродажів, земельні ділянки були оформлені на родичів та знайомих Деркача і його спільників. Як зазначив генпрокурор Руслан Кравченко, йдеться про 23 ділянки у заповідній зоні “Конча-Заспа” на березі Дніпра. Їх загальна площа становила 41,5 га і на момент вчинення злочину оцінювалася у понад 595 млн грн. Деркач намагався привласнити ці ділянки ще у 2010 році. Територія ландшафтного заказника фактично належала місту Києву, проте учасники оборудки оформили документи так, ніби земля була розташована в межах сусідньої селищної ради Обухівського району Київської області. Це дозволило голові районної адміністрації винести незаконне розпорядження про передачу землі у приватну власність, обійшовши повноваження Київської міської ради. Для реалізації плану учасники схеми залучили 23 підставні особи: водіїв, охоронців та інший персонал екснардепа. На них були оформлені державні акти про відведення земель нібито для ведення особистого селянського господарства. Протягом восьми років землю легалізували через серію фіктивних перепродажів, і власниками заповідних ділянок стали афілійовані особи колишнього депутата та посадовця РДА. Слідчі повідомили усім трьом фігурантам про підозру. Колишнього очільника Обухівської РДА затримали, і йому загрожує до 12 років тюрми з конфіскацією майна. Оскільки Деркач та його спільник – екскерівник Обухівського райвідділу Держкомзему – переховуються за межами України, їм заочно повідомлено про підозру. Андрій Деркач є сином Леоніда Деркача, колишнього голови Служби безпеки України. Він уперше став депутатом Верховної Ради у 1998 році. Останній раз був обраний до Верховної Ради у 2019 році. 16 січня 2014 року Деркач голосував за “диктаторські закони” Януковича. У вересні 2022 року стало відомо, що його оголосили у розшук за підозрою у державній зраді та незаконному збагаченні. За даними слідства, у період 2019-2022 років він отримав щонайменше 567 тис. дол. США від правоохоронних та розвідувальних органів РФ за підривну діяльність проти України. У січні 2023 року Володимир Зеленський позбавив Деркача громадянства України, після чого Верховна Рада проголосувала за позбавлення його депутатського мандату. У липні 2023 року стало відомо, що Деркач позивається до президента України щодо визнання протиправним його указу. У серпні 2023 року НАБУ та САП завершили слідство щодо підозрюваного у державній зраді та незаконному збагаченні екснардепа. 29 листопада 2023 року справу за обвинуваченням Деркача скерували до суду. Суспільне проаналізувало декларацію Деркача за 2019 рік, в якій усіма об’єктами нерухомості володіла його дружина Оксана Терехова. За даними розслідування, Андрій Деркач є найбагатшим нардепом від Сумської області. Також розвідка США стверджувала, що він був активним російським агентом понад десять років, підтримуючи тісні зв’язки з російськими спецслужбами. У листопаді 2024 року екснардеп увійшов до комітету безпеки і оборони Ради Федерацій РФ, а влітку 2024 року став кандидатом у російську Раду Федерації. У вересні він став сенатором у Раді Федерації від Астраханської області. У грудні 2025 року Деркач отримав звання “Героя Росії”, повідомили російські ЗМІ.