2 квітня поліція Києва повідомила про події, що сталися в листопаді 2023 року. Тоді, згідно зі слідством, посадовець уклав угоду з будівельною компанією на закупівлю 3 500 тонн технічної солі для посипання доріг у зимовий період за ціною понад 18 мільйонів гривень. Однак, за матеріалами справи, замовлена сіль для промислового переробляння не відповідала заявленому вищому ґатунку, а її ринкова ціна була нижчою, ніж зазначено у кошторисних документах. Експертиза підтвердила, що вартість солі була завищена на 1,4 мільйона гривень. У жовтні 2025 року посадовцю було вручено підозру у службовій недбалості, що призвела до втрати бюджетних коштів, і йому загрожує до п’яти років ув’язнення. Начальник комунального підприємства “Шляхово-експлуатаційне управління Голосіївського району” Києва також фігурує в іншій кримінальній справі щодо махінацій з державними грошима, зокрема, під час ремонту автопроїзду мосту Метро та на вулиці Кирилівській. Матеріали цієї справи також перебувають у суді. Правоохоронці неодноразово заявляли про оборудки з державними грошима у Києві під час закупівлі дорожньої солі. У лютому було повідомлено про підозру начальнику відділу КП “Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району” Києва, якого звинувачують у службовій недбалості. Також до суду було направлено два звинувачення стосовно начальника КП “ШЕУ Подільського району” Києва. Слідство встановило, що комунальне підприємство під керівництвом фігуранта придбало дорожню сіль, вартість якої була завищена на понад 850 тисяч гривень. Крім того, підозрюваний не проаналізував ціни на асфальтобетонну суміш, внаслідок чого її придбали, переплативши майже 750 тисяч гривень.
У Києві з’явилися нові автобуси з Туреччини
Міський голова Віталій Кличко повідомив, що в Києві почали курсувати 20 нових автобусів, закуплених у Туреччині. Таким чином, загальна кількість автобусів, що працюють у місті, досягла 80 одиниць. Ці автобуси були придбані в рамках фінансової угоди з Європейським інвестиційним банком за проєктом “Міський громадський транспорт України”. У найближчі дні до столиці надійдуть ще 5 автобусів в рамках цієї програми. Нові автобуси частково замінять старий рухомий склад на маршрутах: №№ 2, 20, 25, 35, 42, 43-К, 46, 50, 55, 69, 72, 112, 115, 118.
Вшанування пам’яті загиблих на Київщині під час війни
Кореспондентка Суспільного Вікторія Пухальська повідомила, що блокпост “Караван-Гала” в Ірпені став символом оборони Київщини в перші дні повномасштабного вторгнення РФ. Тут відбувся пам’ятний захід, під час якого загиблих вшанували хвилиною мовчання. До Дня визволення Київщини відзнаки отримали жителі, які працювали і рятували людей під час вторгнення росіян у регіон. Серед нагороджених — парамедик Броварської станції екстреної медичної допомоги Олег Аренда, який брав участь у бойових діях у 2014-2015 роках у Дебальцево та Краматорську. Він працює парамедиком у Броварах з 2019 року. Олег з дитинства мріяв допомагати людям, спочатку планував стати поліцейським, але став медиком. Під час окупації він перебував на території області, де потрібно було швидко орієнтуватися та діяти. Він згадує, як рятував людей у селах Богданівка, Велика Димерка та Заворичі. Олег зазначив, що не витрачає час на відновлення, а намагається постійно працювати. Наразі він отримав грамоту та годинник від Київської обласної ради. Прокоментував значення нагороди для себе. До четвертої річниці звільнення населених пунктів від армії РФ проводять пам’ятні заходи. В Ірпені 28 березня відбулася панахида за загиблими військовими, а в центрі міста відкрили 15 нових портретів на Алеї пам’яті. У Бородянці вшанували пам’ять жертв російської окупації на площі біля монумента Тарасу Шевченку. У Бучі до четвертої річниці деокупації 31 березня провели Бучанський саміт за участю спікерів парламентів і міністрів закордонних справ країн ЄС, які відвідали Бучу в річницю звільнення міста. Європейські посадовці підтримали створення Спецтрибуналу проти злочинів Росії. За даними Офісу генпрокурора, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зафіксовано понад 217 тисяч воєнних злочинів.
Суд над лікарем за фальшиві медичні документи в Києві
Пресслужба Київської міської прокуратури повідомила про розслідування, в якому сімейна лікарка допомагала чоловіку в оформленні медичних документів для отримання третьої групи інвалідності. Це дозволило б йому виїхати за кордон. За «послуги» лікарка отримала 1000 доларів. Чоловіка, який не мав проблем зі здоров’ям, фіктивно лікували в стаціонарі, надаючи рентгенівські знімки та інші довідки через месенджер Viber. Лікарка також обіцяла повний супровід пацієнта під час оформлення групи інвалідності, вартість усіх послуг становила 6000 доларів. Згідно з матеріалами справи, підозрювана внесла неправдиві відомості про попередній діагноз пацієнта через особистий кабінет лікаря в системі eHealth. Її затримали в лютому минулого року після отримання 5000 доларів. Слідство велося за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України, що стосується сприяння у незаконному переправленні осіб через державний кордон. Санкція статті передбачає до 9 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Раніше повідомлялося, що на Київщині правоохоронці ліквідували схему незаконного переправлення військовозобов’язаних через кордон, за якою за пів року змогли виїхати десятки людей, а загальний обіг коштів становив близько 110 тисяч доларів США. Ймовірним організатором схеми є 40-річний уродженець Львова, який наразі проживає в Київській області.
Скандал у КНУ: Бугров назвав це рейдерством
У ефірі радіо “Культура” сторони обговорили ситуацію в університеті. Напруженість в КНУ загострилася після публікації 20 березня в анонімному телеграм-каналі відео, на якому, як стверджується, зображений чоловік, схожий на ректора. У відповідь на це студентське самоврядування звернулося до адміністрації університету та Міністерства освіти і науки. За словами представника студентів, у МОН була створена спеціальна комісія для перевірки ситуації. Студпарламент підкреслив, що студенти не вимагають негайної відставки ректора, але очікують публічних відповідей. Серед їхніх вимог — проведення ДНК-експертизи стосовно особистих речей, які нібито були знайдені в аудиторії, а також тимчасове відсторонення ректора на час перевірки. Володимир Бугров, у свою чергу, вважає цей скандал частиною інформаційної кампанії проти нього напередодні виборів ректора, називаючи це “брудно організованою спробою рейдерства”. Він зазначив, що не планує відсторонюватися з посади без офіційних підстав і перевірок, оформлених у законний спосіб. 1 квітня студенти КНУ імені Т. Шевченка провели акцію в Києві проти чинного ректора Володимира Бугрова. Його контракт із університетом закінчується 29 квітня, а раніше МОН оголосило конкурс на посаду ректора.
Обмеження руху транспорту в Києві через ремонтні роботи
Пресслужба Київської міської державної адміністрації повідомила про часткове обмеження руху транспорту на вулиці Хрещатик у Шевченківському районі. Це обмеження триватиме з 3 по 4 квітня, коли комунальні служби проводитимуть ремонт аварійних ділянок дорожнього покриття. 3 квітня роботи відбуватимуться з 22:00 до 6:00, а 4 квітня — з 8:00 до 17:00. Рух транспорту буде обмежено частково та поетапно в обох напрямках.
Крім того, у Києві продовжили обмеження руху на проспекті Європейського Союзу до грудня 2026 року. Це рішення ухвалили у зв’язку з необхідністю завершення будівництва метро на Виноградар. Спочатку планувалося, що перекриття ділянки від проспекту Василя Порика до проспекту Свободи триватиме до 5 квітня цього року, але терміни були переглянуті, і обмеження продовжили до 1 грудня 2026 року. “Зміни пов’язані з активною фазою будівництва нової ділянки Сирецько-Печерської лінії метро в напрямку житлового масиву Виноградар. На об’єкті тривають складні інженерні роботи, зокрема спорудження тунелів і підготовка інфраструктури для майбутніх станцій”, — зазначено в повідомленні.
Наземний транспорт продовжить курсувати за тимчасовими схемами. Комунальні служби внесли зміни у роботу наземного транспорту через капітальний ремонт шляхопроводу на перетині вулиці Рональда Рейгана та Оноре де Бальзака, який триватиме до 30 листопада цього року.
Ремонт у підземному переході на Майдані Незалежності продовжать до 18 травня, що призведе до часткового обмеження руху пішоходів. З 31 березня до 15 травня також буде обмежено рух транспорту Броварським проспектом через реконструкцію шляхопроводу на перетині вулиці Будівельників із Броварським проспектом. Дорожники працюватимуть на ділянці від McDonald’s до проспекту Георгія Нарбута.
До 3 квітня, окрім вихідних, триватиме ремонт колій на вулиці Кирилівській — на ділянці від вулиці Семена Скляренка до Подільського ТРЕД, що призведе до зміни маршрутів низки трамваїв та запуску тимчасового автобуса. До 30 квітня частково обмежуватимуть рух на шляхопроводі на перетині вулиць Новокостянтинівської, Олени Теліги та проспекту Степана Бандери, де рух транспорту буде обмежено в обох напрямках, по одній смузі в кожному.
До 31 березня також буде частково обмежено рух пішоходів у підземному переході на Майдані Незалежності через ремонт сходових маршей. Роботи виконуватимуть з почерговим обмеженням кожної вхідної групи. До 26 березня обмежуватимуть рух транспорту на вулиці Богдана Гаврилишина, де ремонтуватимуть асфальтобетонне покриття проїжджої частини на всій довжині вулиці в обох напрямках.
З 5 березня два автобуси змінили свої маршрути для покращення транспортного обслуговування пасажирів. Це стосується автобусів № 62 та № 90-К. Протягом року в Києві з’являться п’ять нових наземних пішохідних переходів: на бульварі Лесі Українки, біля палацу “Україна” та біля трьох станцій метро.
Киянин організував схему легалізації іноземців в Україні
У Київській міській прокуратурі повідомили про підозру 48-річному киянину, який за гроші фіктивно реєстрував іноземців у квартирі своєї знайомої. Це дозволяло іноземцям отримувати посвідки на тимчасове проживання в Україні. З уже зареєстрованих іноземців чоловік вимагав по 1500 доларів, обіцяючи через працівників міграційної служби прискорити розгляд документів на отримання посвідки на тимчасове проживання. Чоловіку пред’явлено підозру у зловживанні впливом за частиною 3 статті 369-2 Кримінального кодексу України. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.
Четверта річниця звільнення Київщини: пам’ять про героїзм
Увечері 2 квітня 2022 року Міністерство оборони України оголосило про звільнення Київської області від російських військ. Останні підрозділи армії РФ залишили Бучу, Гостомель та Бородянку. Раніше Збройні сили України звільнили Ірпінь. Після себе росіяни залишили руїни, катівні та могили. За даними Київської обласної військової адміністрації, під час окупації російські війська вбили 1370 жителів Київщини, з яких 714 стали жертвами катувань. Внаслідок бойових дій у лютому-березні 2022 року на Київщині зафіксовані значні руйнування у 46 з 69 територіальних громад, з майже 27 тисяч пошкоджених будівель. Найбільших руйнувань зазнали Бородянка та Мощун, де було знищено 70% забудови. Після деокупації, коли журналісти потрапили до зруйнованих населених пунктів, світ побачив кадри з вулиці Яблунської в Бучі та руїни Бородянки, на яку скидали бомби російські літаки. За даними Українського інституту національної пам’яті, Київщина мала стратегічне значення під час повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року, оскільки планувалося захоплення столиці за 3-5 днів, щоб примусити українську владу підписати капітуляцію на російських умовах. “Ставка робилася на ракетні атаки по стратегічних об’єктах Київщини, захоплення військових аеродромів поблизу Києва, зокрема аеродрому ‘Антонов’ у Гостомелі, висадку десанту та підкріплення з боку білоруського кордону”, — зазначають в інституті. Однак російський наступ зупинився наприкінці березня, і ЗСУ змогли взяти ініціативу після підриву дамби біля села Козаровичі. Це призвело до розливу річки Ірпінь і зупинило просування російських військ. Залишки армії РФ в районі Приірпіння опинилися в оперативному оточенні. 28 березня було звільнено Ірпінь, 30 березня відбувся один з останніх великих боїв на Київщині — у Дмитрівці, на північ від Житомирської траси. 31 березня було зачищено Бучу та Бровари, а 1 квітня останні російські підрозділи залишили Гостомель. До 2 квітня вся Київщина була деокупована. Напередодні четвертої річниці звільнення населених пунктів від армії РФ відбуваються пам’ятні заходи на вшанування загиблих. Зокрема, в Ірпені 28 березня провели панахиду за полеглими військовими, а в центрі міста відкрили 15 нових портретів на Алеї пам’яті. У Бородянці вшанували пам’ять жертв російської окупації на площі біля монумента Шевченкові. У Бучі 31 березня відбувся Бучанський саміт за участі спікерів парламентів і міністрів закордонних справ країн ЄС, які прибули до України та відвідали Бучу в роковини звільнення міста від російської окупації. Європейські посадовці підтримали створення Спецтрибуналу проти злочинів Росії. Лише у Бучі та районі слідчі зафіксували майже 12 тисяч воєнних злочинів, повідомив генпрокурор Руслан Краченко. Підозру повідомлено 215 особам, а справи щодо 157 солдатів РФ ще розглядаються у суді. За даними Офісу генпрокурора, з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні зафіксовано понад 217 тисяч воєнних злочинів. Руслан Кравченко зазначив, що більшість кримінальних справ розглядаються судами заочно, без допитів і затримання підозрюваних. Однак, за його словами, “формується доказова база, яка працює як у національних провадженнях, так і є основою для майбутніх справ Міжнародного трибуналу.”
Затримання жінки за шпигунство на Київщині та Харківщині
Пресслужба СБУ повідомила про затримання безробітної жительки Фастова, яка переїхала з прифронтових районів Донеччини. Жінка потрапила в поле зору росіян через знайому, що проживає в Росії та співпрацює з ФСБ. Слідство вважає, що вона шпигувала за військовими ешелонами, використовуючи поїздки до родичів і знайомих у Київ та Ізюм як прикриття. Також жінка позначала геолокації військових підрозділів та оборонних укріплень, які помічала. Наразі їй повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада в умовах воєнного стану), що передбачає довічне позбавлення волі з конфіскацією майна. Фігурантка перебуває під вартою. Раніше повідомлялося про затримання на Київщині іншого підозрюваного у співпраці з російською воєнною розвідкою, який допомагав РФ готувати нові ракетні атаки на теплові електростанції столичного регіону.
Березень 2026: найсухіший місяць у Києві за всю історію спостережень
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського повідомила, що середня температура повітря у березні склала 6,7°С, що на 4,2°С вище кліматичної норми. Найнижча температура була зафіксована 1 березня, коли вона знизилась до -1,6°С вранці. Найвища температура спостерігалась 27 березня, досягнувши 17,8°С. Сьогодні, 2 квітня, синоптики прогнозують у Києві та області хмарну погоду з проясненнями, а місцями можливий невеликий дощ. Вітер переважно північно-східний, зі швидкістю 5-10 м/с. Температура в регіоні коливатиметься від 14 до 19°, а в Києві — від 17 до 19°. 1 березня метеорологи оголосили про початок метеорологічної весни, що відповідає кліматичній нормі. У Чорнобилі також 1 березня зафіксували перший весняний рекорд з максимальною добовою температурою 13,8°С, перевищивши попередній рекорд 2017 року, який становив 11,1°С. Середня температура повітря за календарну зиму у Києві склала -4°С, що на 1,5°С нижче кліматичної норми. Востаннє така холодна зима спостерігалась у 2010-2011 роках з температурою -4,2°С. У лютому середня температура повітря була -5,3°С, що на 3°С нижче норми, а у січні — -7,6°С, що на 4,4°С нижче норми. Грудень 2025 року увійшов до десятки найтепліших місяців у Києві з початку спостережень, з середньою температурою 1°С, що на 2,8°С вище норми. Метеорологічна зима розпочалась 24 грудня, коли середньодобова температура впала нижче 0°С, що сталося майже на місяць пізніше середньобагаторічних показників. 16 листопада у Києві температура вперше знизилась до -1,2°С, що свідчило про закінчення безморозного періоду, який тривав 218 днів з 12 квітня.