У Києві тимчасово обмежать рух через ремонтні роботи

28 квітня у Київській міській держадміністрації з посиланням на Київавтодор повідомили, що в центрі Києва до 4 травня діятимуть обмеження руху транспорту. Причина — ліквідація просадки дорожнього покриття навпроти будинку на вулиці Володимирській, 42, поруч із Золотими воротами, Софійським собором та Національною оперою.

У КМДА зазначили, що в разі погіршення погодних умов терміни проведення робіт можуть змінити.

Також через ремонт шляхопроводу на перетині вул. Рональда Рейгана та Оноре де Бальзака комунальники змінили роботу наземного транспорту. Капітальний ремонт там триватиме орієнтовно до 30 листопада цього року.

У столиці продовжується капітальний ремонт проспекту Валерія Лобановського. Перший етап охоплює ділянку від вулиці Максима Кривоноса до вулиці Андрія Головка на парній стороні проспекту. Обмеження руху в межах цього етапу діятимуть орієнтовно до 29 травня, а повністю завершити капремонт планують упродовж наступного року.

До 18 травня продовжили поточний ремонт у підземному переході на Майдані Незалежності. У цей час рух пішоходів там частково обмежуватиметься.

До 15 травня часткові обмеження для транспорту діятимуть і на Броварському проспекті. Це пов’язано з реконструкцією шляхопроводу на перетині вулиці Будівельників із Броварським проспектом. Роботи триватимуть на ділянці від McDonald’s до проспекту Георгія Нарбута.

До 30 квітня частково обмежуватимуть рух і на шляхопроводі на перетині вулиць Новокостянтинівської, Олени Теліги та проспекту Степана Бандери. У межах шляхопроводу транспорт пропускатимуть в обох напрямках однією смугою в кожному.

Із 5 березня змінили схеми руху два автобуси — № 62 та № 90-К. Як пояснили, це роблять для покращення транспортного обслуговування пасажирів.

Крім того, упродовж року в Києві мають з’явитися п’ять нових наземних пішохідних переходів: на бульв. Лесі Українки, біля палацу “Україна” і трьох станцій метро.

Масова аварія на Київщині: зіткнулися шість автомобілів

Пресслужба Головного управління Нацполіції Київської області повідомила про ДТП на Київщині.

За даними правоохоронців, повідомлення про аварію надійшло о 12:36. Дорожньо-транспортна пригода сталася на Варшавській трасі поблизу села Бородянка.

Попередньо встановлено, що на автодорозі М-07, де тривали ремонтні роботи, водій вантажного автомобіля DAF зіткнувся з автомобілями Volkswagen Golf, Volkswagen Transporter, Chevrolet Epica та Renault Master, які рухалися попереду. Після цього транспортні засоби відкинуло на зустрічну смугу, де вони зіткнулися з іншим вантажним автомобілем DAF, який рухався назустріч.

Наразі правоохоронці встановлюють обставини дорожньо-транспортної події. Через аварію рух транспорту ускладнений.

На Київщині чоловіка засудили до довічного ув’язнення

18 квітня у Київській обласній прокуратурі повідомили, що розслідування цієї справи тривало з осені 2024 року.

У прокуратурі заявили, що в суді було доведено 29 епізодів зґвалтування. За даними слідства, вперше це сталося, коли дівчинці виповнилося вісім років, а злочини тривали впродовж наступних трьох років — з осені 2021-го до кінця вересня 2024 року.

Як розповіли правоохоронці, рідний дядько вчиняв насильство над племінницею, коли вона приходила до бабусі — його матері, з якою він жив у тому ж будинку. За інформацією прокуратури, злочини відбувалися у помешканні, в сараї та на горищі.

Чоловік наказував дитині нікому не говорити про це, тому вона мовчала. Одного разу їх разом побачила дружина ґвалтівника, але не повідомила про це, бо, як зазначили у прокуратурі, «боялася осуду». Згодом дівчинка наважилася розповісти все старшій сестрі. Їхню розмову почула мати, після чого одразу звернулася до правоохоронців. Чоловіка затримали.

Його судили за зґвалтування особи, яка не досягла 14 років, вчинене повторно — ч. 4 та ч. 6 ст. 152 Кримінального кодексу України.

«Я хочу, щоб мого дядька суворо покарали за те, що він робив зі мною», — заявила під час судового засідання потерпіла, повідомили у столичній прокуратурі.

Сам обвинувачений вини не визнав. За сукупністю вчинених злочинів суд призначив йому найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі. «Це єдина справедлива відповідь держави на такі дії», — сказав заступник керівника Київської обласної прокуратури Дмитро Сітар.

Відомості про засудженого довічно внесуть до Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітніх.

Київська кільцева електричка тимчасово змінює графік

Kyiv City Express повідомив, що майже два місяці Київська кільцева електричка курсуватиме за зміненим графіком. Причина обмежень — ремонт мосту між станціями “Почайна” та “Райдужний”.

Пасажирів попереджають, що на станції Святошин для окремих рейсів потрібно буде пересісти на інший поїзд, щоб доїхати до станції Почайна або у зворотному напрямку продовжити рух до Вокзальної. Йдеться про поїзди за напрямками Святошин — Почайна та Почайна — Святошин.

Оновлені маршрути та зміни в розкладі обіцяють опублікувати на офіційному сайті Kyiv City Express.

Із березня 2022 року рух поїздів столичної електрички Kyiv City Express забезпечує “Укрзалізниця”. Пізніше компанія додала вечірні рейси, щоб пасажири могли дістатися з вокзалу фактично до будь-якого району Києва перед комендантською годиною.

У 2023 році завершили реконструкцію станції “Видубичі”, де оновили платформи, підземний перехід та освітлення. У січні 2024 року Київрада перейменувала одну залізничну станцію і вісім залізничних платформ кільцевої електрички.

Станом на 20 листопада 2024 року кільцева електричка в Києві перевезла дев’ять мільйонів пасажирів. 14 листопада 2025 року електричка перевезла 12-мільйонного пасажира.

Також у листопаді “Укрзалізниця” запустила продаж онлайн-квитків на приміські поїзди та міську кільцеву електричку. Із 14 грудня для міської електрички запровадили новий графік руху поїздів. Це стало першою зміною графіка за три роки.

Із 1 січня квитки на Київську міську електричку більше не продають у потягах. Оплатити проїзд можна у застосунку Укрзалізниці, у застосунку “Київ Цифровий”, у терміналах самообслуговування УЗ та Київ Цифровий, через валідатори, а також готівкою в касах.

Фестиваль «Книжкова країна» у Києві: підсумки події

У Києві завершився фестиваль «Книжкова країна». Про його підсумки Суспільному повідомили організатори.

Цьогорічною ключовою темою стали кольори як продовження літератури в інших креативних сферах — від дизайну й кіно до театру та архітектури.

Попри сильні зливи, град і шквальний вітер, фестиваль тривав. В останній день негода пошкодила частину інфраструктури, а загальні збитки оцінили більш ніж у 350 тис. грн.

За чотири дні відвідувачі придбали понад 85 тисяч книжок на суму більш як 32 млн грн. У середньому витрати на одного гостя становили трохи понад 1000 грн.

У фестивалі взяли участь близько 200 учасників — видавництва, книгарні, автори, ілюстратори та громадські організації. Протягом події відбулося понад 500 заходів: презентації, дискусії, майстеркласи та зустрічі з авторами.

Серед гостей і спікерів були Юрій Андрухович, Jamala, Василь Байдак, Павло Остріков та інші. Також фестиваль зібрав понад 750 тис. грн на благодійність.

Наступна «Книжкова країна» відбудеться 17-20 вересня 2026 року.

Атака БпЛА на Київ: вибухи і падіння уламків

У Києві оголосили повітряну тривогу о 14:08 через загрозу ворожих БпЛА. Про звуки вибухів повідомляли кореспонденти Суспільного, а у Київській міській військовій адміністрації зазначили, що в столиці лунає повітряна тривога через загрозу ворожих безпілотників.

Міський голова Віталій Кличко уточнив, що сили ППО працюють в Оболонському районі. Також він повідомив, що у Шевченківському районі впали уламки БпЛА. Через це на одній із вулиць зіткнулися автівки. За попередніми даними медиків, є один постраждалий.

Крім того, у Шевченківському районі уламки впали на дах недобудови, що спричинило пожежу. Екстрені служби прямують на місця.

У Соломʼянському районі уламки БпЛА впали на територію цвинтаря.

Стрілянина у Бучі: підозра та домашній арешт

Київська обласна прокуратура 28 квітня повідомила про підозру чоловікові, якого затримали після стрілянини у Бучі. Інцидент стався 25 квітня.

Того дня, як розповіли у поліції Київщини, від очевидців надійшло повідомлення про постріли на одній із вулиць Бучі. Правоохоронці затримали 42-річного чоловіка.

За даними слідства, він перебував у стані алкогольного сп’яніння, вийшов із таксі на вулицю та почав хаотично стріляти. Унаслідок інциденту ніхто не постраждав, загиблих немає.

Чоловікові оголосили підозру за ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України — хуліганство, вчинене із застосуванням зброї або іншого предмета, спеціально пристосованого чи заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Йому загрожує від 3 до 7 років позбавлення волі.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід — цілодобовий домашній арешт. Прокуратура не погоджується з таким рішенням і готуватиме апеляційну скаргу.

Скільки Україна витратила на Чорнобильську зону у 2025 році

У 2025 році на утримання Чорнобильської зони, за даними Energy Map, на які посилається аналітичний центр DiXi Group, передбачили 2,80 млрд грн. Фактично використали 2,66 млрд грн, тож рівень виконання бюджету становив близько 95%. У DiXi Group зазначають, що це більше, ніж у 2024 році, коли показник сягав 92%.

Найбільше коштів спрямували на підтримку у безпечному стані зупинених енергоблоків Чорнобильської АЕС та об’єкта “Укриття”. На це заклали 1,52 млрд грн, що становить 57,1% від загального обсягу фінансування. Понад 20% коштів передбачили на поводження з радіоактивними відходами, ще 19,7% — на підтримку екологічно безпечного стану у зоні відчуження. Як наголошують аналітики DiXi Group, саме за цим напрямом у 2025 році зафіксували зростання фінансування порівняно з попереднім роком.

Інші статті видатків охоплювали управління, радіологічний захист населення та збереження етнокультурної спадщини. Сукупно на них спрямували близько 0,09 млрд грн, або 3,1%.

У 2026 році на витрати, пов’язані з управлінням Чорнобильською зоною відчуження, заклали понад 3 млрд грн.

Аварія на ЧАЕС сталася 26 квітня 1986 року. О 1:23 ночі на четвертому енергоблоці пролунав потужний вибух, а пожежа після нього тривала 10 днів. За даними МАГАТЕ, в атмосферу потрапило близько 190 тон радіоактивних речовин. Забруднення зафіксували в Україні, Білорусі, на території усієї Європи та навіть на сході Америки. Із 30-кілометрової зони евакуювали 335 тис людей.

Наприкінці 1986-го року над зруйнованим енергоблоком звели захисний саркофаг. Чорнобильська АЕС продовжувала працювати до 2000-го року. У 2016-му над саркофагом, який почав руйнуватися, почали споруджувати захисне укриття конфаймент. У 2025 році після удару російського дрона споруда втратила герметичність.

Під час брифінгу у Києві 26 квітня, у сорокові роковини аварії, гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі наголосив, що укриття потребує термінового ремонту. У Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) повну вартість відновлення оцінюють у 500 мільйонів євро. Нині триває пошук коштів для повного відновлення об’єкта у 2028-2030 роках. Як сказав очільник МАГАТЕ, Європейський банк реконструкції та розвитку може виділити перший транш фінансування найближчим часом.

Напередодні 40-ї річниці аварії на ЧАЕС Суспільне побувало на станції під “Аркою” та у місті-привиді зони відчуження — Припʼяті. Про те, як захищена атомна станція, яка пережила найбільшу в історії людства ядерну катастрофу, російську окупацію та російські обстріли, йдеться у фоторепортажі Суспільного.

У Києві проведуть чемпіонат з адаптивного армрестлінгу

У Києві відбудеться перший чемпіонат з адаптивного армрестлінгу для ветеранів, про що повідомляє Київ Мілітарі Хаб.

Ці змагання мають започаткувати нову систему реабілітації через спорт. За столами зустрінуться учасники з бойовим досвідом, які щодня демонструють свою витривалість у цивільному житті.

Турнір проведуть у загальних та адаптивних категоріях. Участь передбачена для спортсменів з ампутаціями, порушеннями зору чи слуху, а також у різних вагових групах серед чоловіків і жінок.

Організатори підкреслюють, що головна мета події полягає в соціалізації та підтримці ветеранів через спорт і спільноту.

Змагання пройдуть 1 травня у ТРЦ Respublika Park. Початок — о 10:30.

На Київщині чоловіка засудили на 5 років за катування дітей

У Київській обласній прокуратурі повідомили, що на початку 2026 року чоловікові вручили підозру у знущанні з дітей своєї співмешканки.

Під час перевірки умов проживання дітей ювенальні прокурори виявили, що 3-річний хлопчик і 2-річна дівчинка мали численні гематоми на тілі. Як зазначили у прокуратурі, медики зафіксували заподіяння їм сильного фізичного болю. Після цього дітей вилучили з родини.

Суд визнав чоловіка винним у катуванні малолітньої дитини за ч. 1,2 ст. 127 Кримінального кодексу України. Йому призначили покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.

У прокуратурі також повідомили: “Наразі ювенальні прокурори аналізують вирок суду першої інстанції. У разі наявності підстав прокуратура оскаржуватиме його в апеляційному порядку, зокрема в частині призначеного покарання”.