У Києві вилучили рідкісну гаптовану ікону XIX століття

10 липня Державна митна служба повідомила про вилучення рідкісної ікони, яку киянка намагалася відправити до Тайланду. За висновком експертів Національного музею історії України, пам’ятка поєднує олійний живопис і гаптування. В оздобленні використані шовкові нитки, лелітки, а також плоскі й кручені срібні нитки.

Як зазначено в повідомленні, фахівці вважають, що ікону створили у професійній майстерні, яка продовжувала давні традиції монастирського гаптування. Саме техніка виконання, застосування срібних ниток, леліток і рослинного орнаменту дали змогу віднести пам’ятку до першої половини 19 століття.

В Україні майстерні, у яких виготовляли гаптовані церковні предмети, працювали до початку 20 століття. Зокрема, такі майстерні діяли при київському Флорівському монастирі.

За даними експертів, до нашого часу гаптованих ікон збереглося значно менше, ніж живописних, а також менше, ніж інших гаптованих предметів церковного вжитку. Саме тому ця ікона є особливо цінною. Вона має наукове, історичне та музейне значення і може бути використана для дослідження та відтворення побутових і церковних інтер’єрів того часу.

Відправницею міжнародного поштового відправлення була киянка. Як повідомили митники, жодних дозвільних документів, необхідних для вивезення культурних цінностей за межі України, до митниці не надали.

На жінку склали протокол про порушення митних правил. Ікону вилучили до винесення судом рішення у справі.

У Держмитслужбі вкотре нагадали, що відповідно до законодавства України вивезення культурних цінностей за кордон можливе лише за наявності відповідного свідоцтва на право вивезення або тимчасового вивезення, виданого у встановленому порядку.

Вилучені культурні та історичні цінності, які незаконно намагалися переправити за кордон, митники зазвичай передають до музеїв. Зокрема, у лютому 2026 року Київська митниця передала закладам культури понад 260 вилучених предметів. Йдеться про ікони, монети, стародруки, предмети побуту, археологічні артефакти, документи та інші речі. За рішенням Мінкульту їх передали восьми музеям.

Раніше також повідомлялося, що київські митники виявили у посилках до США та Великої Британії історичні скарби періоду Римської імперії — срібні монети та навершя давнього списа. Ці артефакти намагалися вивезти з країни під виглядом сувенірів. Згодом вони поповнили музейну колекцію заповідника “Межибіж” у Хмельницькій області.

Військовому РФ оголосили нову підозру за злочини в Макарові

9 липня у Службі безпеки України повідомили, що військовому РФ Магомедмирзу Сулейманову заочно оголосили про підозру.

За матеріалами справи, на початку повномасштабного вторгнення РФ у тимчасово окупованому селищі Макарів Бучанського району Київської області Сулейманов увірвався до приватного домоволодіння, нібито шукаючи учасників руху опору. У будинку перебували три цивільні жінки. Погрожуючи їм зброєю та розстрілом, він вимагав гроші. Згодом, як зазначено в повідомленні, російський військовий силоміць забрав у жінок заощадження, а коштовності зірвав безпосередньо з потерпілих.

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Сулейманову про підозру за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України — воєнні злочини, зокрема жорстоке поводження з цивільним населенням. Санкція цієї статті передбачає до 12 років позбавлення волі.

У СБУ наголосили, що це вже друга підозра Магомедмирзу Сулейманову. Перша стосується справи про вбивство цивільної жительки Київщини через заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень. Наразі тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності.

Заочна підозра в Україні — це юридична процедура, за якої слідчий або прокурор висуває звинувачення людині у скоєнні злочину за її відсутності. Її застосовують лише у випадках, коли особа переховується від слідства, зокрема за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.

У лютому цього року генпрокурор Руслан Кравченко повідомляв, що більшість кримінальних справ у судах розглядають заочно, без допитів і затримання підозрюваних. Водночас, за його словами, формується доказова база, яка працює як у національних провадженнях, так і є основою для майбутніх справ Міжнародного трибуналу.

Редакція розслідувань Суспільного розбиралася, як працює правосуддя над окупантами та що буде з вироками, які ухвалюють заочно.

У КМДА погодили реставрацію садиби Зеленських

9 липня у КМДА повідомили про погодження проєкту реставрації садиби Зеленських. Як заявила директорка Департаменту Марина Соловйова, після оформлення всіх необхідних дозволів розпочнуться реставраційні роботи. За її словами, процес проходитиме під наглядом громадськості.

Соловйова зазначила, що зараз тривають завершальні процедури для отримання погоджень і дозволів, необхідних для безпосереднього старту реставрації. Вона наголосила, що роботи мають відбуватися винятково у правовому полі, прозоро та з неухильним дотриманням умов підписаного Меморандуму. Після цього розпочнеться вихід на майданчик, де кожен етап контролюватимуть як Департамент, так і міська громада.

У науково-проєктній документації передбачені відповідні роботи з реставрації.

Увечері 19 липня 2024 року поліція отримала повідомлення про те, що на вулиці Олександра Кониського невідомі, використовуючи важку будівельну техніку, знесли будинок, зведений наприкінці XIX століття. На місце прибула слідчо-оперативна група, а будівельну техніку вилучили.

Активісти заявляли, що на місці цієї будівлі забудовники планують звести житловий комплекс “Тургеневъ”. Уже 20 липня близько тисячі людей вийшли на акцію протесту під міською радою.

У КМДА підкреслили, що садибу Зеленських на вулиці Кониського, 22 знесли несанкціоновано. У Департаменті охорони культурної спадщини вимагали від правоохоронців притягнути забудовника до відповідальності. За фактом знесення садиби Зеленських правоохоронці відкрили кримінальне провадження.

Столичний голова Віталій Кличко назвав несанкціоноване знесення садиби Зеленських “цинічною провокацією”.

Увечері 20 липня Мінкульт повідомив, що демонтаж садиби Зеленських розпочали незаконно. У міністерстві уточнили, що будівля не має юридичного статусу пам’ятки або щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Водночас, згідно з даними Історико-архітектурного опорного плану міста Києва, цей будинок розташований в історичному ареалі міста та визнаний значною історичною будівлею під назвою “Садибний житловий будинок” другої половини ХІХ ст. Саме це мало б уберегти його від знесення.

23 липня правоохоронці повідомили про підозру 32-річному співвласнику садиби Зеленських Михайлу Гречку. У прокуратурі заявили, що, попри арешт історичної будівлі, підозрюваний залучив будівельну фірму та дав вказівку демонтувати споруду. Наступного дня суд обрав йому запобіжний захід. Михайлу Гречку призначили особисті зобов’язання.

Через кілька днів після знесення Мінкульт визнав садибу Зеленських пам’яткою архітектури. Об’єкт мають внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва.

Водночас власник садиби Зеленських заявив, що готовий відновити будівлю, яку будівельники почали зносити.

У Києві повідомили про підозру через загибель собаки

У поліції Києва повідомили, що до правоохоронців звернулася мешканка одного з житлових комплексів мікрорайону “Теремки”. За її словами, сусід навмисно залишив домашнього собаку зачиненим на балконі, через що тварина загинула.

Як зазначають у слідстві, власник французького бульдога на ім’я Рафік у спекотний день замкнув собаку на балконі своєї квартири та пішов із дому. Тварина довго перебувала під прямими сонячними променями без води, їжі та можливості сховатися від спеки. Через тривалий вплив високої температури собака загинула.

Поліцейські також опитали мешканців будинку. Вони розповіли, що чоловік і раніше жорстоко поводився з собакою: застосовував фізичну силу, прив’язував до дерев і залишав без належного догляду.

Фігуранту повідомили про підозру за ч. 1 ст. 299 Кримінального кодексу України — жорстоке поводження з твариною, що призвело до її загибелі. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до трьох років.

Підземний перехід біля вокзалу в Ірпені відкриють 15 липня

Перший заступник Ірпінського міського голови Олександр Пащинський повідомив, що підземний перехід біля вокзалу в Ірпені відкриють 15 липня. Цю заяву він зробив після смертельної трагедії, що сталася біля станції.

8 липня вантажний потяг сполученням Дарниця — Коростень смертельно травмував 26-річну жінку. Попередньо відомо, що вона переходила залізничні колії у невстановленому місці.

Як зазначив Пащинський, після трагедії міська влада зустрілася з представниками “Укрзалізниці”, щоб пришвидшити завершення робіт.

У міській раді також звернулися до мешканців із закликом не переходити залізничні колії у невстановлених місцях і не перелазити через вагони, оскільки контактна мережа перебуває під високою напругою та становить смертельну небезпеку.

У Києві збільшили компенсацію за надгробки військовим

У КМДА повідомили, що в Києві вдвічі збільшили розмір компенсації за встановлення надгробків полеглим військовим. Таке рішення ухвалили через зростання вартості виготовлення та встановлення надгробків.

На компенсацію можуть претендувати члени сімей загиблих військових, які були зареєстровані в Києві. Також це право мають родини захисників, які не були зареєстровані у столиці, але служили у підрозділах територіальної оборони Києва та поховані в місті.

Виплату можуть отримати і ті, хто оплатив виготовлення та встановлення надгробка власним коштом.

Заяву слід подавати через районний Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). До неї необхідно додати документи, які підтверджують особу заявника, родинні зв’язки із загиблим, факт його загибелі, а також витрати на виготовлення і встановлення надгробка.

Повний перелік потрібних документів та умови отримання компенсації оприлюднені на сайті КМДА. Консультації можна отримати також у Київ Мілітарі Хаб або в Департаменті соціальної та ветеранської політики.

У Києві відкрили виставку про історію української авіації

У Києві відкрили виставку, присвячену історії української авіації та літакобудування. Про це повідомили у КМДА.

Експозицію підготували до 120-річчя авіаконструктора Олега Антонова та 80-річчя конструкторського бюро “Антонов”.

Як розповіла директорка Державного музею авіації Валерія Лавренко, з лютого 2022 року музей не приймає відвідувачів. Тому ця виставка стала можливістю представити колекцію широкій аудиторії.

Серед експонатів — моделі перших літальних апаратів Ігоря Сікорського, українські посібники з літакобудування початку ХХ століття, авіаційні двигуни часів Першої світової війни, моделі літаків підприємства “Антонов”, особистий шолом Олега Антонова та модель одного з його перших гелікоптерів.

Окремий розділ виставки присвятили сучасній українській авіації та технологіям, які сьогодні використовують для захисту українського неба.

Виставка триватиме до 2 серпня у Музеї історії міста Києва на вулиці Богдана Хмельницького, 7. Відвідати експозицію можна із середи до неділі з 11:00 до 18:00.

У парках Києва організують виїзні дні адопції тварин

У Київській міській державній адміністрації повідомили, що в київських парках проводитимуть виїзні Дні адопції тварин.

Перший такий захід планують організувати в Деснянському районі. Коли саме та де він відбудеться, організатори найближчим часом повідомлять на своєму офіційному сайті.

У КМДА також зазначили, що Центр адопції тварин, який працював у павільйоні №16 на ВДНГ, припинив роботу. Причиною стало завершення договору оренди, який орендодавець не продовжив.

Усіх тварин із центру перевезли в інші місця. До ветеринарної клініки на вулиці Героїв Енергетиків, 5-А доправили двох кошенят і сімох собак. Ще чотирьох собак-підлітків і 14 дорослих собак перемістили до притулку в селі Нове Залісся.

Наразі всі тварини утримуються в належних умовах, отримують ветеринарну допомогу та залишаються доступними для адопції.

Підприємство також звернулося до Національного комплексу “Експоцентр України” з проханням надати інше приміщення на території ВДНГ, щоб відновити роботу Центру адопції.

НСЗУ перевірить київську лікарню швидкої допомоги

Національна служба здоров’я України протягом липня планує сім позапланових моніторингових візитів до закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу за Програмою медичних гарантій. Серед них — Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. Про це повідомила пресслужба Департаменту охорони здоров’я КМДА.

Під час перевірки комісія оцінюватиме повноту та достовірність відомостей, внесених до електронної системи охорони здоров’я щодо обсягу наданої медичної допомоги. Також перевірятимуть, як заклади дотримуються вимог інфекційного контролю.

У НСЗУ зазначили, що до моніторингових візитів залучатимуть спостерігачів, щоб забезпечити відкритість і прозорість процесу.

Окрім столичної лікарні швидкої допомоги, перевірку проходитиме й Яготинська центральна міська лікарня на Київщині.

9 червня у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги помер поранений військовослужбовець Сергій Кузнєцов. Командир відділення аеророзвідки 56-ї бригади Сергій Гнєзділов заявив, що військовий помер після “відносно легкого поранення уламками”, а причиною трагедії могла бути лікарська недбалість.

Після цього понад 30 військових, ветеранів, волонтерів, правозахисників і журналістів закликали з’ясувати всі обставини смерті бійця та нагадали про попередні скарги на роботу лікарні.

Правоохоронці відкрили два кримінальні провадження: за ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 1 ст. 140 КК України — неналежне виконання медичними працівниками професійних обов’язків.

Протягом 2025-2026 років Департамент охорони здоров’я КМДА отримав сім офіційних скарг щодо неналежної організації медичної допомоги в цьому медзакладі.

17 червня у Департаменті охорони здоров’я КМДА повідомили про дострокове припинення контракту з очільником Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги Віктором Дорошем. Його звільнили з посади з 18 червня. Сам Дорош заявив, що не погоджується з рішенням про своє звільнення та не розуміє конкретних підстав такого кроку.

19 червня виконувачем обов’язків директора цієї лікарні призначили доктора медичних наук, професора Миколу Анкіна.

Наслідки удару РФ по багатоповерхівці у Деснянському районі

Кореспонденти Суспільного побували на місці влучання у Деснянському районі Києва, де російський дрон поцілив у багатоповерхівку. У будинку пошкоджені верхні поверхи, а найбільше постраждало видавництво дитячого журналу “Ясне Сонечко”. Після удару там спалахнула пожежа, і від приміщення залишилися лише обвуглені стіни.

Головний редактор журналу Вадим Дорошенко показав наслідки атаки Суспільному. За його словами, він приїхав одразу після дзвінка від сусідів. Нині Дорошенко також є військовослужбовцем і прибув до Києва на пару днів у відпустку.

Вибухова хвиля повибивала шибки у квартирах будинку. У коридорах лежать уламки скла та обсипана штукатурка. Територія навколо будинку вкрита склом, частинами віконних рам, штукатуркою та бетонною крихтою, які розлетілися внаслідок вибухової хвилі безпілотного удару РФ.

Наслідки дронової атаки по 25-поверховому житловому будинку відчули й у сусідній багатоповерхівці. Там також місцями повилітали шибки. Мешканка сусіднього будинку пані Ніна розповіла Суспільному, що її квартира не зазнала пошкоджень, однак удар був дуже гучним, тож люди сильно налякалися.

У Деснянському районі для постраждалих від атаки РФ розгорнули штаб допомоги. Він працює на вул. Миколи Закревського, 99-А (дитячий садок № 362).

Сьогодні, 8 липня, росіяни кількома хвилями атакували столицю безпілотниками. Влучання зафіксували у Деснянському районі Києва. Крім багатоповерхівки, пошкоджень зазнали СТО та триповерхова нежитлова будівля біля ринку на Троєщині. У цій будівлі сталася пожежа, повідомили у прокуратурі Києва. Станом на 20 годину вечора у Києві троє загиблих та 16 поранених. Серед поранених — двоє медичних працівників та 17-річний хлопець.

У ніч на 8 липня російські війська також атакували Київ. Тоді удару завдали балістичними ракетами. Наслідки обстрілу зафіксували у двох районах столиці. Повідомлялося про одну загиблу та двох травмованих людей. Як зранку повідомили у ДСНС, тіло жінки виявили під час гасіння пожеж. Міський голова Віталій Кличко уточнив, що її знайшли у нежитловій будівлі.