Цілодобовий пульс мегаполіса.
На офіційному порталі Києва повідомили, що на станції метро “Хрещатик” проведуть ярмарок вакансій. Захід триватиме з 8:00 до 13:00 у вестибюлі станції, що виходить до вулиці Хрещатик.
Як зазначили в Київській міській держадміністрації, усі охочі зможуть отримати максимум інформації про працевлаштування, а також залишити свої контактні дані або заповнити анкети для подальшого зв’язку.
Із повним переліком вакансій у метро можна ознайомитися за посиланням️.
20 липня у ДСНС України повідомили, що масштабну пожежу на складах у Київській області вдалося загасити. За даними служби, ліквідація займання та його наслідків тривала понад добу і потребувала значного залучення сил та засобів. На місцях працювали понад 200 рятувальників і 70 одиниць спеціальної техніки, зокрема авіація та роботизована техніка.
Наразі фахівці продовжують розбирати та проливати конструкції будівлі.
У ніч проти 19 липня російська армія завдала удару по Києву та області балістичними ракетами. У Києві, за даними поліції, загинула одна людина, понад 17 дістали поранення, у області — двоє поранених. Також зафіксовано численні руйнування, а на місці влучань спалахнули пожежі.
19 липня повідомлялося, що внаслідок нічної атаки РФ у Київській області, зокрема, були знищені завод і склади українського виробника військового спорядження та засобів індивідуального захисту UKRTAC. Під час обстрілу в приміщення влучила російська ракета.
Крім того, у Києві під час атаки РФ у ніч на 19 липня було знищено склад видавництва «Книголав». У компанії повідомили про втрату майже 250 тисяч примірників книг.
Серед співробітників постраждалих немає, однак через втрату складу можливі тимчасові затримки з відправленням замовлень.
У день роковин убивства Павла Шеремета журналісти Суспільного поспілкувалися з його колегою та головною редакторкою “Української правди” Севгіль Мусаєвою. За її словами, навіть через 10 років після загибелі Павло Шеремет залишається “одиним із орієнтирів у професії та житті”.
Павло Шеремет був родом із Мінська. До переїзду до Києва він працював у Білорусі та Росії. Як зазначає Севгіль Мусаєва, скрізь він відстоював принципи незалежної журналістики, і саме за це, на її переконання, поплатився.
У “Українській правді” ще у 2021 році заявляли про білоруський слід у вбивстві Шеремета. Тоді журналісти видання, зокрема, посилалися на отримані записи розмов представників спецслужб. У них ішлося, що нібито ще у 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета.
Коментуючи нинішніх підозрюваних у справі, Севгіль Мусаєва сказала, що версія слідства виглядає непереконливою. Водночас замовників убивства, за її словами, досі не названо.
Український журналіст білоруського походження Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва. Причиною став вибух автомобіля, яким він їхав до студії радіо “Вести” на ефір своєї авторської ранкової програми. У машині Шеремет перебував сам, а за кілька хвилин помер у кареті “швидкої”.
12 грудня під час брифінгу поліція назвала підозрюваних у вбивстві. Ними стали лідер гурту Riffmaster Андрій Антоненко, кардіохірург та волонтерка Юлія Кузьменко і військова медсестра Яна Дугарь.
За версією слідства, Кузьменко та Антоненко заклали вибухівку під автомобіль Шеремета. Волонтерка Яна Дугарь, за цією ж версією, проводила розвідку на місці злочину. У виготовленні вибухівки підозрюють раніше судимого атовця Владислава Грищенка. У справі також фігурує його дружина Інна.
20 липня Патрульна поліція Києва повідомила, що поблизу станції метро «Лук’янівська» облаштували наземний перехід. Наразі він працюватиме як нерегульований біля зупинки громадського транспорту.
У КМДА уточнили, що після завершення робіт із влаштування консолей і підключення живлення цей тимчасовий перехід стане регульованим.
У ніч проти 19 липня російська армія атакувала Київ та область балістичними ракетами. За даними поліції, у Києві загинула одна людина, понад 17 людей дістали поранення, у області — двоє поранених. Зафіксовані численні руйнування, на місці влучань спалахнули пожежі.
Одна з ракет влучила у підземний перехід на вулиці Юрія Іллєнка поруч зі станцією метро «Лук’янівська». Також був пошкоджений наземний вестибюль підземки. Після атаки РФ станцію тимчасово зачиняли, а поїзди прямували повз «Лук’янівську» без зупинки.
Кореспонденти Суспільного поспілкувалися з жителями Шевченківського та Солом’янського районів, які розповіли про пережите під час нічної атаки.
На сайті Київради оприлюднили текст петиції із закликом не закривати Центр адопції тварин на ВДНГ. Документ зареєстрували 6 липня. Його автор наполягає на поверненні центру на попередню локацію, де він працював останні чотири роки, але був змушений виїхати після завершення строку оренди.
У петиції зазначено, що міська влада запропонувала інше місце, однак через різницю в доступності для мешканців Києва воно не може вважатися рівноцінним. Йдеться про с. Нове Залісся, розташоване за десятки кілометрів від Києва. У тексті наголошується, що таке рішення ставить під загрозу весь процес адопції тварин, який налагоджували роками, а його ефективність була доведена часом.
Автор також підкреслює, що центр став першим і єдиним притулком комунальної форми власності, який розташовувався на території Києва. Центр адопції тварин працював у 16-му павільйоні ВДНГ і був проєктом комунального підприємства “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”. Для того щоб залучити якомога більше відвідувачів і знайти нові домівки для котів і песиків, організатори влаштовували фестивалі та дні адопції.
3 липня 2026 року у “Київській міській лікарні ветмедицини” повідомили, що центр припинив роботу на локації ВДНГ через завершення строку оренди. Усіх тваринок звідти перевезли до ветклініки на вулиці Героїв Енергетиків, 5А, а також у с. Нове Залісся, вул. Студентська, 24.
Надалі в київських парках проводитимуть виїзні Дні адопції. Перший такий захід уже відбувся 16 липня у Деснянському районі Києва. Раніше у КМДА повідомляли, що в притулках Києва та області нині перебуває понад 7 тисяч тварин.
В Українському гідрометцентрі повідомили, що в області місцями очікуються короткочасні дощі та грози. У Києві опади не прогнозуються. Вітер буде північно-західний, 5-10 м/с. Температура по області становитиме 23-28°, у столиці — 26-28°.
Середньомісячна температура повітря у червні склала 20,2°С, що на 0,7℃ вище кліматичної норми. Найхолодніше було 1 червня, коли мінімальна температура під ранок опустилася до 7,7°С. Найтеплішим стало 29 число, коли максимальна температура підвищилася до 32,9°С.
За календарну весну середньомісячна температура повітря склала 10,4°С. Це на 1°С вище кліматичної норми. Цьогорічна весна увійшла у двадцятку найтепліших у столиці з 1881 року спостережень.
У травні середньомісячна температура повітря становила 16,3°С, що на 0,5℃ вище кліматичної норми. Найхолодніше було 1 травня, а найтепліше — 6 числа.
6 травня у Київській області синоптики зафіксували шість температурних рекордів. У п’яти містах були записані температурні максимуми. Ще два рекорди протягом двох днів відзначили у Києві.
У Києві 4 травня розпочалося метеорологічне літо. Метеорологічна весна, яка почалася 23 лютого і тривала 70 днів, завершилася. Цьогорічне метеорологічне літо розпочалося у столиці на тиждень раніше середньобагаторічних показників.
У квітні середньомісячна температура повітря у Києві склала 8,1°С. Це на 1,9℃ нижче кліматичної норми. Березень у столиці став найсухішим за 135 років спостережень. Водночас він посів четверте місце у рейтингу найтепліших. 1 числа у Чорнобилі зафіксували перший весняний рекорд, коли максимальна найтепліша добова температура повітря сягнула 13,8°С.
Початок метеорологічної весни синоптики визначили з 1 березня, і це відповідає кліматичній нормі. Метеорологічна зима, за розрахунками кліматологів, почалася 24 грудня і завершилася 28 лютого. Вона тривала 67 днів, що на 25 днів менше за середні багаторічні показники.
Середньомісячна температура повітря за календарну зиму склала -4°С, що на 1,5°С нижче кліматичної норми. Подібно холодна зима у столиці була у 2010-2011 рр., коли температура становила -4,2°С. У Києві всі зимові місяці, крім грудня, були холоднішими за норму. Найбільше від’ємне відхилення зафіксували у січні: -4,4°С.
У ДСНС Київщини повідомили, що у Вишневому основні аварійно-відновлювальні роботи майже завершені.
Водночас на місці й надалі працюють психологи ДСНС. Щодня вони обходять гаражі, господарські споруди та будинки, які вціліли після обстрілу. Саме там залишилися люди, переважно літнього віку, які після атаки відмовилися від евакуації. Фахівці розмовляють із мешканцями та допомагають їм упоратися зі стресом і наслідками пережитого.
Після російського удару в ніч на 6 липня у Вишневому пролунали масштабні вибухи. За даними Київської ОВА, загинули дев’ятеро людей. Раніше речниця ДСНС Київщини повідомляла, що рятувальники ліквідовували наслідки на 35 локаціях.
У Міністерстві розвитку громад і територій заявили, що внаслідок російського удару у Вишневому пошкоджено 280 житлових будинків. Із них 253 — приватні, а 27 — багатоквартирні. Також у відомстві повідомили, що Уряд спрямує понад 3 млрд грн із резервного фонду державного бюджету на ліквідацію наслідків у Вишневому.
Речник Генштабу ЗСУ Андрій Лиховій у коментарі “Інтерфакс-Україна” заявив, що об’єкт, де сталися вибухи, не належить до сфери управління та не підпорядковується відомству.
У Києві освятили перший пам’ятний знак гетьману Івану Мазепі. Про це з місця події повідомив кореспондент Суспільного. Чин освячення звершив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
Скульптор Олесь Сидорук зазначив, що погруддя виготовили з бронзи і граніту. Образ Мазепи відтворили за зображенням, створеним у 1706 році німецьким гравером Мартіном Бернігерота.
Пам’ятний знак встановили на території Києво-Печерської лаври 28 червня. Його відкриття відбулося під час урочистостей з нагоди 30-річчя Конституції України. Тоді ж президент Зеленський заявив, що в центрі Києва може з’явитися пам’ятник Івану Мазепі. Його можуть встановити на розі бульвару Тараса Шевченка та вулиці Хрещатик, де раніше стояв пам’ятник Леніну, який у 2013 році демонтували учасники Революції Гідності.
За підтримки Мазепи наприкінці XVII — на початку XVIII століття були зведені оборонні мури, церква Всіх Святих, а також відреставровані Троїцька надбрамна церква, Успенський собор та інші монастирські споруди.
Іван Мазепа — український військовий, політичний і державний діяч, гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній (1687–1704) і всій Наддніпрянській Україні (1704–1709). Також він був князем Священної Римської імперії (1707—1709).
Іван Мазпа був гетьманом української автономії під владою Російської імперії за часів правління російського ще царя Петра I. Під час Північної війни Московського царства зі Шведською імперією він тривалий час підтримував росіян, однак у 1708 році перейшов на бік шведів. Після їхньої поразки під Полтавою був змушений переселитися до Молдовського князівства.
Після цього наказом Петра I знищили його столицю Батурин, а самого Мазепу відлучили від церкви. Протягом понад двох століть у всіх церквах Російської імперії щороку в першу неділю великого посту проголошували анафему.
Досі Російська православна церква та Українська православна церква Московського патріархату не зняли анафему, попри прохання керівництва України. У вересні 2018 року Вселенський патріархат після надання автокефалії Українській православній церкві заявив, що ніколи не визнавав неканонічної анафеми, накладеної на Мазепу.
Константинопольська православна церква наголошує, що гетьман помер як вірянин Вселенського патріархату: “В еміграції в м. Бендери Іван Мазепа вільно сповідався у православних священників Вселенського патріархату. Саме вони напутствували його на смертному одрі й відпустили від гріхів, а потім і відспівували”.
Крім того, ще у 1918 році у Софійському соборі єпископ Назарій з дозволу митрополита Київського і Галицького Антонія відслужив панахиду за гетьманом Іваном Мазепою. А у 2023 році вперше в історії Києво-Печерської Лаври провели панахиду за її меценатом — гетьманом Іваном Мазепою.
У Києві затримали двох чоловіків, які, за даними поліції, допомагали ошукувати людей похилого віку на великі суми грошей.
Як повідомили у поліції Києва, невідомі телефонували пенсіонерам і стверджували, що їхні кошти пов’язані з державою-агресором. Щоб нібито уникнути проблем, співрозмовників переконували передати всі заощадження «співробітникам спецслужби» для перевірки та подальшої легалізації.
Однією з жертв став 77-річний киянин. Він віддав шахраям понад 13 тисяч доларів, 29 тисяч євро та 60 тисяч гривень.
Ще одна потерпіла, 70-річна жінка, передала 14 тисяч доларів та 144 тисячі гривень.
Найбільше втратив 86-річний мешканець Дніпровського району — він віддав аферистам 63 тисячі доларів та понад 48 тисяч євро.
Правоохоронці встановили, що двоє киян віком 23 та 31 рік виконували роль кур’єрів: вони забирали гроші у потерпілих, а потім передавали їх іншим учасникам схеми, конвертуючи кошти у криптовалюту.
Обох чоловіків затримали та повідомили про підозру у шахрайстві. Їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
У поліції закликають не довіряти телефонним співрозмовникам, які представляються працівниками правоохоронних органів чи інших державних установ і вимагають передати гроші. У таких випадках слід одразу припинити розмову та звернутися до поліції.
Із 1 серпня вартість проїзду в київських маршрутках зміниться. Про це Суспільному повідомив керівник Громадської спілки “Асоціація перевізників Києва та Київщини” Ігор Мойсеєнко.
Він пояснив, що ключовою причиною подорожчання є гостра нестача водіїв, яка загострилася після зміни правил бронювання працівників від мобілізації. Через це частина водіїв не виходить на маршрути.
За словами Мойсеєнка, на рішення також вплинули зростання цін на пальне, запчастини та технічне обслуговування транспорту. На його думку, змінювати тариф варто поступово, а не один раз на кілька років.
На коротких маршрутах, зокрема №240 та №241 на Лісовому масиві, проїзд поки коштуватиме 20 гривень. Водночас на більшості маршрутів діятиме новий тариф — 25 гривень.
У березні ціна проїзду в київських маршрутках уже зростала на 5 гривень і становила 20 грн за поїздку.
Також у Києві планують підвищити вартість проїзду в комунальному транспорті до 30 гривень за разову поїздку. Нові тарифи мають запровадити з 15 липня 2026 року.
Для пасажирів, які користуються транспортною карткою і купують поїздки пакетами, обіцяють систему знижок. Залежно від кількості придбаних поїздок вартість однієї становитиме від 25 до 30 грн. Крім того, місто планує зберегти пільги для студентів і школярів та запровадити пересадковий квиток на 90 хвилин. Безлімітний проїзний коштуватиме 4875 грн.
Після підвищення тарифів раніше придбані поїздки залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року.
У КМДА необхідність перегляду тарифів пояснюють зростанням витрат на електроенергію, паливо, ремонти рухомого складу та оплату праці.
За підрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтований тариф у метро перевищує 64 грн, а в наземному транспорті — понад 44 грн.
Востаннє вартість проїзду у столиці змінювали у 2018 році.