У Києві затримали підозрюваних у збуті психотропів

Про це сьогодні, 23 липня, повідомила пресслужба Головного управління Нацполіції Києва.

Слідство встановило, що двоє киян віком 38 та 44 роки торгували у столиці амфетаміном. Також правоохоронці викрили 43-річного чоловіка, який зберігав прекурсори для подальшого виготовлення психотропних речовин.

Зазначається, що правоохоронці провели обшуки вдома в усіх фігурантів, а також у гаражі та заміському будинку одного з них. Під час слідчих дій вилучили амфетамін, прекурсори, хімічні реагенти, лабораторне обладнання, фасувальні матеріали, електронні ваги, мобільні телефони, комп’ютерну техніку, банківські картки та інші речові докази.

Слідчі повідомили двом фігурантам про підозру за ч. 2 та ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України, а третьому — за ч. 3 ст. 311 КК України. Санкції статей передбачають до дванадцяти і до восьми років ув’язнення відповідно та з конфіскацією майна.

На час слідства суд обрав підозрюваним запобіжний захід — тримання під вартою.

На Кирилівському озері в Києві триває очищення

У Києві продовжують ліквідовувати наслідки витоку нафтопродуктів на озері Кирилівське після атаки РФ. Про це 23 липня повідомили на офіційному порталі Києва з посиланням на заступника голови міської держадміністрації Валентина Мондриївського.

Ще 17 липня рятувальники заявили про завершення свого етапу екстрених аварійно-рятувальних робіт із розчищення озера Кирилівське. Після цього очищення водойми, моніторинг її екологічного стану та усунення залишків забруднення продовжили працівники комунального підприємства “Плесо”.

Як зазначив Мондриївський, за три тижні обсяг нафтопродуктів в озері вдалося скоротити з орієнтовних 350 куб. м до близько 30 куб. м. Це означає, що їх стало більш ніж у 12 разів менше.

Керівник КП «”Плесо” Андрій Вагін повідомив, що особливу увагу нині зосередили на зоні Сирецького струмка. Уздовж берегової лінії там викошують забруднену рослинність, а після цього на очищені ділянки повторно наносять сорбент, щоб зв’язати залишки нафтопродуктів у ґрунті. Забруднений очерет, який зрізає спеціалізована машина-амфібія Mobitrac, складають у спеціальні біг-беги для подальшої утилізації. Наразі вже зібрано та підготовлено до утилізації 45 куб. м забруднених органічних відходів.

У КМДА також оприлюднили відео, на якому показано, як триває ліквідація наслідків забруднення озера Кирилівського.

22 липня у Державній екологічній інспекції Столичного округу повідомили про виявлення “незначних нових витоків нафтопродуктів”. Крім того, там заявили, що встановлено факт ймовірного забруднення прибережної захисної смуги озера та струмка Сирець. Для лабораторних досліджень фахівці відібрали проби води і ґрунту.

У ніч проти 2 липня 2026 року під час масованої російської атаки на Київ було пошкоджено підприємство та автозаправну станцію в Оболонському районі.

Після цього рятувальники встановили бонові загородження та відкачували шар нафтопродуктів із поверхні води. Далі озеро обробляли спеціальним сорбентом, щоб прибрати залишки масляної плівки. Водночас волонтери виловлювали з Кирилівського озера птахів, забруднених дизельним пальним після російської атаки на Київ.

4 липня у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України повідомили, що через пожежу та руйнування понад 350 тонн нафтопродуктів і паливної емульсії потрапили до Кирилівського озера через систему зливової каналізації. Це озеро входить до системи озер Опечень. Основну частину пального вдалося стримати ще до потрапляння у водойму, однак частина все ж забруднила озеро.

Станом на 16 липня комунальники зрізали очерет, який увібрав паливо, а науковці досліджували токсичність води для підготовки програми відновлення водойми. Попередні результати показали, що вода в озері мала гостру токсичність для водних організмів.

Озеро Кирилівське є технічною водоймою, у якій купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Після забруднення нафтопродуктами будь-яке використання водойми, а також рибальство, залишаються під суворою забороною щонайменше до кінця літа, поінформували у Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату Київської міської державної адміністрації.

Нові підозри екскерівнику заводу “Буревісник”

Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про нові підозри у справі, що стосується державного заводу “Буревісник”. За інформацією джерел Суспільного, серед фігурантів є колишній генеральний директор підприємства Олександр Плотніков.

Слідство вважає, що в період, коли завод перебував у процесі приватизації, керівник підприємства разом із трьома працівниками організував схему демонтажу обладнання. Майно заводу розбирали, різали на метал і здавали як брухт.

Правоохоронці зафіксували телефонні розмови, в яких учасники схеми узгоджували приїзд покупців, підготовку металу та його вивезення. Завдані державному підприємству збитки оцінюють у мільйони гривень.

Це не перший епізод у цій справі. Раніше колишньому керівнику та головному інженеру вже оголосили підозру у отриманні хабаря за передачу складських приміщень державного підприємства без офіційних договорів оренди.

Окремо експосадовцю повідомили про підозру у внесенні недостовірних відомостей до декларацій за 2024 та 2025 роки. За версією слідства, він фактично користувався BMW M8, Mercedes-Benz CLS-Class, Lamborghini Murciélago та іншими дорогими автомобілями, однак оформлював їх на родичів або пов’язаних осіб і не вносив до декларацій.

Один із найпоказовіших епізодів пов’язаний з Audi RS7. Як зазначає прокуратура, автомобіль придбали за 4 млн грн, а того ж дня переоформили на матір підозрюваного, вказавши у документах вартість лише 100 тис. грн. Через пів року машину продали вже за 4,2 млн грн, проте в декларації за 2024 рік вона так і не була відображена.

За даними слідства, сума недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік становить 11,5 млн грн, а за 2025 рік — майже 13 млн грн.

У Києві відкрили набір на навчання і вакансії

23 липня пресслужба міської державної адміністрації з посиланням на КП “Київпастранс” повідомила про набір на навчання та роботу.

Як зазначила в. о. гендиректора відомства Тетяна Тараско, зараз підприємство найбільше потребує водіїв автобусів, тролейбусів і трамваїв. Також є потреба в електрогазозварниках, малярах, токарях, диспетчерах, машиністах автовишки тощо.

У КП “Київпастранс” повідомили, що навчальний курс є безплатним. Набір відкритий для всіх охочих здобути професію водія тролейбуса, трамвая та автобуса.

Після завершення навчання випускники отримають свідоцтво про присвоєння робітничої кваліфікації державного зразка та зможуть працевлаштуватися на підприємстві.

Більше про актуальні вакансії та умови працевлаштування можна дізнатися на офіційному сайті КП “Київпастранс” у розділі “Вакансії”, а також за номером телефону: (044) 254-65-31. Резюме можна надсилати на електронну пошту: [email protected]. Додаткову інформацію щодо навчання надають за телефоном: 050-380-19-41. Адреса Навчально-курсового комбінату: м. Київ, вул. Дегтярівська, 37, 5-й поверх.

У Голосіївському нацпарку демонтували незаконні гаражі

Київська міська прокуратура повідомила, що суд задовольнив позов Святошинської окружної прокуратури щодо самочинної забудови на території Голосіївського нацпарку.

Ідеться про земельну ділянку комунальної власності в межах Святошинського лісництва КП “Святошинське ЛПГ”, яка є частиною Національного природного парку “Голосіївський”. Суд зобов’язав власника демонтувати незаконний гаражний комплекс, звільнити земельну ділянку та привести її до придатного для використання стану.

Крім того, забудовник має сплатити майже 164 тисячі гривень збитків, завданих природно-заповідному фонду.

Наразі рішення суду вже виконано — гаражний комплекс знесли.

Який багаж у київському метро можна везти безкоштовно

У КП “Київський метрополітен” нагадали правила перевезення валіз та іншого багажу в сезон відпусток.

Безкоштовно дозволено перевозити валізи й інший багаж, якщо сума їхньої довжини, ширини та висоти не перевищує 120 см.

Також без додаткової оплати можна брати довгомірні предмети довжиною до 150 см, зокрема вудки чи карнизи, а також рулони й тубуси діаметром до 10 см і висотою до 100 см.

Якщо багаж перевищує ці норми, але не виходить за межі максимально допустимих розмірів, за його перевезення потрібно сплатити вартість однієї поїздки. Це правило поширюється і на пасажирів, які мають право на безкоштовний проїзд.

Водночас у метро заборонено перевозити будь-які речі, якщо сума трьох вимірів перевищує 200 см, а довгомірні предмети мають довжину понад 220 см, щоб не створювати незручностей у вагонах та на пересадкових станціях.

Пасажирам також нагадали, що будь-який багаж має бути запакований у чохол, коробку, пакет або стрейч-плівку. Відсутність пакування є однією з найпоширеніших причин непорозумінь під час проходження контролю.

Вибух гранати біля метро «Бориспільська» у Києві

У Києві біля метро «Бориспільська» стався вибух гранати. Про це Суспільному повідомили у пресслужбі поліції Києва.

Надвечір до поліції надійшло повідомлення про вибух. Вибухотехніки поліції, які прибули на місце події, вилучили розірвані частини боєприпасу.

«Постраждалих немає», — розповіла речниця поліції Києва Мирослава Попова.

За її словами, розслідуванням цього інциденту надалі займатиметься Служба безпеки.

У Кирилівському озері виявили нові витоки нафтопродуктів

22 липня Державна екологічна інспекція Столичного округу повідомила на своїй сторінці у Facebook про нові витоки нафтопродуктів у озеро Кирилівське в Києві.

У зоні встановлених абсорбувальних бонових загороджень, якими озеро перекрили, щоб уникнути поширення нафтової плями, екологи відібрали проби ґрунту. Як зазначено в повідомленні, площа забрудненої прибережної захисної смуги становить: ширина — 3 м, довжина — 441 м, загальна площа — 1323 м².

Окремо проби ґрунту взяли у місцях поодинокого забруднення прибережної захисної смуги. Там загальна площа ураження перевищує 5107 квадратних метрів.

У Державній екологічній інспекції зазначили, що державні інспектори Столичного округу склали акти відбору проб води та ґрунтів. Після проведення інструментально-лабораторних досліджень Інспекція розрахує розмір шкоди, завданої довкіллю внаслідок збройної агресії РФ.

18 липня у Державній службі із надзвичайних ситуацій Києва повідомили про завершення збору нафтопродуктів з озера Кирилівське. Із поверхні водойми зібрали понад 300 куб. м забруднень. Упродовж 16 днів рятувальники з усієї України безперервно працювали, щоб не допустити подальшого поширення забруднення.

У ніч проти 2 липня 2026 року під час масованої російської атаки на Київ було пошкоджено підприємство та автозаправну станцію в Оболонському районі.

Рятувальники встановили бонові загородження та відкачували шар нафтопродуктів з поверхні води. Після цього озеро обробляли спеціальним сорбентом, щоб видалити залишки масляної плівки. Волонтери також виловлювали з Кирилівського озера птахів, забруднених дизельним пальним після російської атаки на Київ.

4 липня у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України повідомили, що внаслідок пожежі та руйнувань понад 350 тонн нафтопродуктів і паливної емульсії через систему зливової каналізації потрапили до Кирилівського озера, яке входить до системи озер Опечень. Основну частину пального вдалося стримати ще до потрапляння у водойму, однак частина все ж забруднила озеро.

Станом на 16 липня комунальники зрізали очерет, який увібрав паливо, а науковці досліджували токсичність води, щоб підготувати програму відновлення водойми. За попередніми результатами досліджень, вода в озері мала гостру токсичність для водних організмів.

Озеро Кирилівське є технічною водоймою, де купання було заборонене ще до виникнення надзвичайної ситуації. Через забруднення нафтопродуктами будь-яке використання водойми, а також рибальство залишаються під суворою забороною щонайменше до кінця літа, повідомили у Департаменті захисту довкілля та адаптації до змін клімату Київської міської державної адміністрації.

У Києві зросла кількість трагічних випадків на водоймах

22 липня у Державній службі з надзвичайних ситуацій у Києві повідомили, що з початку року на водоймах столиці потонуло удвічі більше людей, ніж торік за цей самий період.

“Ця статистика не просто про цифри — це про людські життя та про кількість трагедій, яких можна було б уникнути”, — наголошують у ДСНС.

Рятувальники вкотре закликали містян дотримуватися правил безпеки. У ДСНС також радять дізнатися, як надавати домедичну допомогу у разі утоплення.

“Якщо ви стали свідком нещасного випадку – не зволікайте, телефонуйте 101 або 112”, — закликали у ДСНС Києва.

Верховний Суд закрив справу щодо забудови Протасового Яру

22 липня в Офісі генпрокурора повідомили, що рішення про створення ландшафтного заказника в Протасовому Яру залишається чинним. У відомстві зазначили, що судові спроби поставити під сумнів природоохоронний статус цієї території завершені.

Минулого року товариство подало відповідний позов до суду. У судах першої та апеляційної інстанцій позивачу відмовили в задоволенні вимог. Після цього компанія звернулася до Верховного Суду, але ще до початку розгляду касаційної скарги відмовилася від позову. Верховний Суд прийняв цю відмову та закрив провадження.

24 червня 2026 року Верховний суд підтвердив статус 16,5 гектарів Протасового Яру як ландшафтного заказника. Тоді представники громадської організації “Захистимо Протасів Яр” на своїй сторінці у Facebook наголошували, що доля частини території ще лишалася невизначеною.

Тепер, за їхнім підтвердженням, уся територія заказника залишається захищеною від забудови, а всі судові процеси на цей момент завершені. Голова громадської організації “Захистимо Протасів Яр” Юлія Бартле розповіла Суспільному, що зелена зона в цьому районі міста існувала завжди, і весь цей час її намагалися забудувати.

У 2019 році компанія “Дайтона Груп” встановила на території паркан і почала вирубку дерев. Тоді ж була створена громадська організація “Захистимо Протасів Яр”, яку очолив Роман Ратушний. Саме через суди будівництво вдалося зупинити.

Наразі Протасів Яр — це територія площею близько 20 гектарів у Солом’янському районі столиці. Із них 2,5 гектара перебувають у комунальній власності, півтора гектара орендує компанія “ЕнсоГруп”, а решту 16 гектарів приватизувало ТОВ “Протасів Яр”.

У 2022 році Київська міська рада надала цим територіям природоохоронний статус і заборонила на них будь-яку господарську діяльність. У 2024 році це рішення затвердили. Водночас компанії-орендарі оскаржують його в суді, виступаючи проти створення заказника.

Протасів Яр — це не просто вільна земельна ділянка, а унікальна екосистема, природний ландшафт і середовище існування рідкісних видів, занесених до Червоної книги України. Будівництво в межах заказника означало б незворотне знищення цього природного комплексу.

У 2019 році Роман Ратушний очолив громадську ініціативу “Захистимо Протасів Яр”, яка виступала проти зведення трьох багатоповерхівок у парковій зоні Києва.

У 2020 році завдяки роботі активістів КМДА повернула Протасовому Яру статус зеленої зони. А вже у жовтні 2020 року суд визнав дозвіл на забудову Протасового Яру неправомірним.

9 червня 2022 року загинув голова громадської організації “Захистимо Протасів Яр” і розвідник 93-ї ОМБр “Холодний Яр” Роман Ратушний. Він брав участь у боях під Києвом, на Сумщині та під Ізюмом.

На засіданні 8 вересня 2022-го Київрада одноголосно підтримала перейменування вулиці Волгоградської у Солом’янському районі на вулицю імені Романа Ратушного.