Про це повідомила адвокатка Анна Калинчук.У коментарі Суспільному вона розповіла, що це вже остаточне судове рішення, ніяких додаткових судових засідань не має бути, оскільки Верховний суд — це остання інстанція юриздикції України. 11 років позбавлення волі отримали двоє обвинувачених: ґвалтівник та його керівник, очільник кримінальної поліції відділку.”В них як було 11 років з самого початку, так і залишилося 11 років. Далі залишилося, щоб держава Україна виплатила потерпілій моральну компенсацію за злочин, який вчинили правоохоронці. Бо за законом України, якщо злочин проти України вчинив представник державних органів, тобто поліцейський, наприклад, він не платить із своєї кишені, за нього платить держава. Ми у цій справі однозначно досягли справедливості, премогли у всіх судах всіх інстанцій. Рішення вистояло, а засуджені відповідно відбувають вже покарання”, — зазначила Калинчук.В Офісі генпрокурора уточнили, що двох колишніх працівників Кагарлицького відділення поліції визнали винними у катуванні, насильницькому зникненні та зґвалтуванні. У травні 2023 року засудженим призначено покарання — 11 років позбавлення волі.25 травня 2020 року внутрішня безпека Нацполіції затримала двох співробітників Кагарлицького відділу поліції, яких підозрювали у зґвалтуванні та побитті 26-річної жінки. За даними слідства, поліцейські катували жінку, яку викликали до відділку як свідка. Зокрема, вдягали на неї протигаз, сковували у кайданки та стріляли над головою з табельної зброї, кілька разів зґвалтували. Після розголосу обох правоохоронців звільнили з органів.У Державному бюро розслідувань повідомили, що оперуповноважений Сергій Сулима підозрюється у зґвалтуванні, вчиненому групою осіб (ч. 3 ст. 152 ККУ).Начальник одного з секторів Кагарлицького ВП Микола Кузів підозрюється у співучасті у зґвалтуванні, вчиненому групою осіб та перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувались насильством (ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 365 ККУ). Пізніше слідство змінило кваліфікацію справи щодо поліцейських.У липні 2020 року ще двом співробітникам Кагарлицького відділення поліції повідомили про підозру. Окрім того, ДБР виявило нові факти катувань затриманих у райвідділі.У грудні 2020 року у ДБР повідомили про завершення слідства. Чотирьом співробітникам Кагарлицького відділу поліції висунули звинувачення у тортурах, викраденні людей та зґвалтуванні. Підозру отримав і колишній начальник цього відділу поліції Сергій Панасенко. Його звинувалити тому, що він не вжив заходів після отримання інформації про злочин.
Дистанційне навчання у Києві: Більше 60 шкіл не мають опалення
У Києві понад 60 шкіл залишаються без опалення, що призвело до застосування заходів «освітньої міграції». Заступник голови Київської міськдержадміністрації Валентин Мондриївський повідомив, що ця практика застосовується у шести районах міста. Зокрема, у Дарницькому районі переведено початкові класи шести шкіл, у Дніпровському – двох, у Печерському – чотирьох. У Голосіївському районі переведено чотири школи, у Шевченківському – сім. Також тимчасово переведені вихованці десяти дитсадків. Наразі 39 шкіл міста працюють дистанційно. 14,8 % учнів навчаються онлайн. Департамент освіти і науки наголошує, що якщо в конкретному закладі температура нижча за допустиму норму, рішення щодо очного навчання потрібно негайно переглянути. Районним управлінням освіти доручено додатково перевірити температурний режим у школах Дарницького, Дніпровського та Печерського районів. Зазначено, що поодинокі випадки, коли заклади намагаються працювати за умов низьких температур, категорично забороняються.
Трагічний інцидент на Харківському шосе: двоє чоловіків затримано за вбивство
Правоохоронці передали матеріали справи до суду: двох чоловіків підозрюють у вбивстві перехожого.
За матеріалами слідства, подія трапилася у жовтні минулого року. Тоді до столичних поліцейських надійшло повідомлення про те, що на Харківському шосе знайшли тіло побитого чоловіка. Правоохоронці встановили, що двоє киян 27 та 28 років розпивали алкогольні напої. Коли спиртне скінчилося, вони вирушили до магазину та дорогою заради розваги зірвали номерні знаки з автомобілів, припаркованих уздовж проїжджої частини. “Згодом зловмисники помітили незнайомого чоловіка, який йшов вулицею. Один із фігурантів ударив його по голові зірваним з чужого авто номерним знаком. Коли постраждалий впав на асфальт, обидва нападники почали завдавати йому численних ударів ногами. Від отриманих травм 53-річний чоловік загинув на місці”, — йдеться у повідомленні. Поліцейські розшукали підозрюваних та затримали їх. Фігурантам оголосили про підозру за п. 7, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України. Умисне вбивство, вчинене з хуліганських мотивів, групою осіб. Обом обвинуваченим обрали запобіжний захід — тримання під вартою. Санкція статті передбачає довічне ув’язнення.
Охматдит успішно врятував дитину з Молдови після серйозної операції
У столичній лікарні імені Охматдита провели успішне лікування 9-місячної дівчинки з Молдови. Як повідомили у медичному закладі, під час однієї з операцій у дівчинки виникла внутрішньомозкова крововилив із утворенням великої гематоми та розвитком гідроцефалії. На момент госпіталізації до Охматдиту дитина перебувала у критичному стані, демонструючи постійні судоми, епізоди зупинки дихання та потребуючи апаратну вентиляцію та інтенсивну терапію. Лікарі протягом трьох тижнів стабілізували її стан, готуючи до наступних операцій з метою порятунку життя. Після встановлення спеціальної шунтуючої системи з програмованим клапаном та антибактеріальними катетерами, медики змогли значно покращити її стан. За словами фахівців, це було критично важливо, враховуючи, що дитина вже перенесла сепсис і мала високий ризик інфекційних ускладнень. У лікуванні дитини взяли участь близько 40 фахівців Охматдиту різних спеціальностей, зокрема нейрохірурги, реаніматологи, радіологи, інфекціоністи, неврологи, ендокринологи, спеціалісти з гемостазу та інші. Витратні матеріали для операцій були забезпечені за кошти благодійників. Після 1,5 місяця лікування дитина повернулася додому та продовжує процес відновлення.
Семен Глузман: Життя та боротьба дисидента та лікаря
Про це 19 лютого з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного. Семен Глузман — одна з ключових постатей правозахисного руху України, який у радянські часи виступав проти каральної психіатрії та зазнав політичних репресій. У 1971 році він провів незалежну заочну експертизу та довів, що генерал Петро Григоренко, якому радянська влада приписувала психічний розлад, здоровий. Через це Семена Глузмана засудили до 10 років тюрми і заслання. Він перебував у таборах, в яких утримували Василя Стуса, Левка Лук’яненка, Євгена Сверстюка. З Василем Стусом вони сиділи в одній камері. І з любові до поезії зародилася їхня міцна дружба, розповідає актриса Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса Галина Стефанова.
За її словами, лікар-психіатр був “високого духу людина”. Семен Глузман був публічним інтелектуалом, про діяльність якого світ дізнався у 70-их роках минулого століття, ділиться його друг, викладач Києво-Могилянської академії Роман Веретельник. Окрім того, Слава, як Семена Глузмана називали рідні і друзі, був надзвичайно людяним, простим і приємним у спілкуванні, і завжди приходив на допомогу. А ще любив спілкуватися зі студентами. Глузман народився 10 вересня 1946 року в Києві. Закінчив Київський медичний інститут у 1970 році, за спеціальністю психіатрія.
На початку 1970-х років відкрито виступав проти каральної психіатрії в СРСР. Підготував незалежну експертизу у справі Петра Григоренка, довівши його психічне здоров’я та незаконність репресій. У 1972 році був засуджений на 7 років таборів і 3 роки заслання. У таборах разом із іншими політв’язнями продовжував наукову та публіцистичну діяльність, зокрема написав “Посібник із психіатрії для інакодумців”.
Після заслання працював у Києві спочатку на заводі, пізніше лікарем, згодом педіатром і завідувачем відділення поліклініки. Паралельно займався науковою та громадською діяльністю, писав статті про зловживання психіатрією, брав участь у телевізійних програмах. З 1989 року був членом експертних груп при Верховній Раді СРСР та Асоціації психіатрів України. У 1993–1995 роках керував проектом “Модель системи інформування та планування для України”, з 1993 року – виконавчий директор Українсько-американського бюро захисту прав людини. Виступав перед Конгресом США як експерт із прав людини, керував спільними американсько-українськими дослідженнями у сфері психічного здоров’я дітей та алкоголізму. У 1998 році був одним із авторів Закону України “Про психіатричну допомогу”. У 1978 році Amnesty International оголосила роком Семена Глузмана. У 2008 році отримав Женевську премію з прав людини в галузі психіатрії за мужність і відданість гуманізму.
Відновлення Другого Виходу на «Лук’янівській» – Кроки до Збільшення Безпеки
У столичному метрополітені розпочато роботу над відновленням другого виходу зі станції метро «Лук’янівська». За даними Київської міської державної адміністрації, цей вихід працює в межах часу з 5:36 до 22:27. Перший вихід, розташований зі сторони вулиці Юрія Іллєнка, функціонує з 5:35 до 22:28.
Наземний вестибюль станції «Лук’янівська» зазнав значних пошкоджень під час російських обстрілів столиці. За інформацією відомства, пошкодження відбулися 7 разів з початку повномасштабного вторгнення. Особливо серйозним пошкодженням піддаються вхідні групи дверей.
Плануються роботи з заміни дверей у напрямку вулиці Юрія Іллєнка. КП «Київський метрополітен» повідомить громадськість про початок робіт.
Варто пам’ятати, що під час оголошення повітряної тривоги всі підземні станції метрополітену працюють у режимі укриття, а всі вестибюлі відкриті для громадян.
Трагічний інцидент на Київщині: шкільний автобус потрапив у ДТП, уникнувши серйозних наслідків
У Київській області стався дорожньо-транспортний припадок за участю шкільного автобуса. Згідно з інформацією ДСНС, в салоні транспортного засобу знаходилося 19 дітей та 6 дорослих. На щастя, діти не отримали жодних травм. Однак, двоє осіб, які перебували в іншому автомобілі, зазнали ушкоджень. Одного з постраждалих було негайно доставлено до лікарні. Друга особа була звільнена з понівеченого автомобіля рятувальниками. Рятувальники використали гідравічний інструмент для звільнення постраждалої людини, після чого передали її медикам.
Швидке очищення доріг Києва: як використовують мобільні снігоплавильні установки
У Київській міській держадміністрації повідомили про використання мобільних снігоплавильних установок для оперативного очищення доріг. Такі установки знаходяться на балансі Шевченківського та Печерського районів столиці. Їхню мобільність дозволяє використовувати на будь-якій ділянці Києва, зазначають у КМДА.
Установок призначені для роботи на найбільш проблемних ділянках вулично-дорожньої мережі. Особливо це актуально для центральних районів Києва, де часто складно знайти місця для тимчасового накопичення снігу.
Крім цього, технологія зануреного горіння зменшує шкідливі викиди в повітря. Конструкція бункера затримує пісок і сміття, що знижує ризик засмічення зливової каналізації.
19 лютого у Києві проводилася механічна зачистка та посипка доріг через снігопад та ожеледицю. За даними КМДА, задіяно 280 одиниць спецтехніки “Київавтодору” для протиожеледної обробки та розчищення доріг і тротуарів від снігу. Синоптики попереджали про сніг та ожеледицю, було оголошено I рівень небезпечності, жовтий. За прогнозом Укргідрометцентру, у столиці сьогодні хмарно, місцями невеликий сніг, вітер переважно західний, 7-12 м/с, температура вдень – 4-6° морозу.
Продовжується Розслідування Майдану: Суд Переніс Розгляд Звинувачень Януковича
Про це повідомив кореспондент Суспільного із зали суду. На засіданні були прокурори та частина потерпілих. Колегія суддів висунула на розгляд питання про можливість розгляду справи за відсутності сторони захисту обвинуваченого. Прокурор попросив перенести засідання й забезпечити явку захисників Януковича. За словами прокурора, у сторони захисту налічується вісім адвокатів. Двоє з них — це приватні адвокати, інших призначила держава. Судова колегія оголосила перерву до 3 березня. Підготовче засідання у справі розстрілів на Майдані тривало півтора року. Як розповів у коментарі Укрінформу прокурор у справах Майдану Денис Іванов, протягом 2025 року Броварський міськрайонний суд призначив сімнадцять судових засідань, з яких відбулися лише десять. Судові засідання переносилися через неявку адвокатів, відмову їх отримувати доступ до державної таємниці, а також у зв’язку із закінченням терміну відрядження у головуючої у справі судді Наталії Сіренко. Це вже четвертий вирок, який має отримати Віктор Янукович в українському суді. 20 січня 2026 року Вищий антикорупційний суд України засудив до 15 років позбавлення волі заочно експрезидента-втікача за незаконне заводіння угіддями Сухолуччя. Торік у квітні Януковича засудили до 15 років позбавлення волі за підбурювання до дезертирства та організацію незаконного переправлення через держкордон. У 2019 році експрезидента Віктора Януковича засудили до 13 років позбавлення волі за державну зраду. Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву “Революція гідності”. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 року, внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів. За даними Музею Революції Гідності, 18 лютого 2014 року загинули 29 пікетувальників, ще близько 500 були поранені. “Небесна Сотня” — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року. Пам’ятний День Героїв Небесної Сотні відзначають 20 лютого.
Повернення доньки: дитину, незаконно вивезену батьком за кордон, знайшли у Молдові
Поліція Києва повідомила про успішне повернення дитини, яка була незаконно вивезена батьком за межі України. Зникнення дівчинки сталося під час прогулянки біля будинку. Звернувшись до правоохоронців, мати припустила, що її колишній чоловік міг бути причетний до події, оскільки після розлучення між ними тривали конфлікти.
Поліцейські встановили, що суд дозволив батькові спілкуватися з дітьми лише дистанційно – за допомогою телефону або відеозв’язку, і лише в присутності матері. Незважаючи на це, 42-річний киянин приїхав до будинку колишньої дружини, залишившись у автомобілі неподалік, і чекав на слушний момент, щоб забрати дитину. Коли дівчинка разом із прабабусею перебувала на дитячому майданчику, він раптово підбіг, силоміць схопив дитину й утік.
Далі чоловік вивіз дитину за межі України на власному автомобілі, маючи дозвіл на перетин державного кордону через статус багатодітного батька. Дитину оголосили у міжнародний розшук. Її знайшли на території Молдови, де вона перебувала в атисанітарних умовах. Дівчинку вже повернули матері, її життю та здоров’ю нічого не загрожує. Батька затримали молдовські правоохоронці. Наразі триває процедура його екстрадиції в Україну.
Слідчі повідомили йому заочно про підозру за ч. 2 ст. 146 Кримінального кодексу України про викрадення дитини, а також за ч. 1 ст. 382 КК України — про невиконання судового рішення. Найсуворіша санкція інкримінованих статей — до п’яти років позбавлення волі.