Про це повідомляє кореспондентка Суспільного. Військовий Геннадій Біткіне загинув у березні 2022-го, захищаючи Маріупольську телевежу. За чотири роки, мати вирішила поховати сина тут, оскільки в рідному місті це зробити неможливо.Після постанови Верховного суду 29 січня тривають поховання захисників на території комплексу. Процедуру проводять одразу після звернення рідних або представників ТЦК та СП. Нині тут поховано 214 військових.Адвокат Віктор Кобилянський пояснює, в матеріалах рішення судді визнали, що КОВА не зважила на спеціальний природоохоронний статус відведеної під кладовище ділянки — землі лісогосподарського призначення. Тому не мала правових підстав змінювати її цільове призначення. Але прямої заборони на будівництво чи наказ знести меморіал у рішенні немає.Цього тижня будівництво відновлять після паузи через морози. До кінця 2026 року планують завершити другу чергу, розраховану на ще 3000 місць для поховань. Крім цього — тут зведуть будинок трауру, меморіальну стіну та адмінбудівлі.За понад рік будівництва, проєкт найбільшого комплексу військових поховань у країні зазнав чимало критики. Зокрема, проти виступають мешканці сусіднього села Мархалівка.Співзасновниця громадської організації Вікторія Чеченкова пояснює, що ця земля входить до Смарагдової мережі та має особливе природоохоронне значення, а будівництво на високих ґрунтових водах загрожує екологічною катастрофою.В адміністрації кладовища закиди спростовують. Ярослав Старущенко пояснює, під час проєктування враховували рівень ґрунтових вод: місця для поховань будуть на вищих ділянках, що унеможливлює їхнє підтоплення.Адвокат пояснює, юридично громадська організація може звернутися до суду з новим позовом, наприклад, про повернення цих земель або про звільнення території, але фактично це мало що змінить. “Треба було заборонити виконувати розпорядження КОВА щодо передачі земельної ділянки, зміни цільового призначення та будівництва. Суди масово відмовляють в забезпеченні позову. В результаті позивач, громадська організація формально виграє справу, але фактично її програє, тому що нічого вже не зміниться зараз”, — додає Кобилянський.Водночас Міністерка у справах ветеранів Наталія Калмикова під час виступу в парламенті 3 лютого повідомила, що розробляють юридичний механізм для захисту статусу меморіалу після рішення суду.На виконання доручення прем’єра Дениса Шмигаля 27 жовтня 2022 року Київрада доручила Департаменту містобудування та архітектури КМДА розробити детальний план території для розташування Національного військового меморіального кладовища в урочищі “Лиса Гора”.Екологи та активісти були проти розташування там меморіалу. У листопаді 2022 року на сайті Київради зареєстрували відповідну петицію, яку Київрада не підтримала.У січні прем’єр-міністр Денис Шмигаль доручив кільком міністрам і столичним посадовцям знайти нове місце для створення в Києві національного військового кладовища замість Лисої гори.Згодом Київська міська рада відвела ділянку в 8 гектарів комунального лісу на Броварському проспекті в Биківні. Однак частина території Биківнянського лісу досі повністю не досліджена і може містити ще не виявлені поховання. Тому швидко побудувати там меморіальне кладовище неможливо, заявили у Національному історико-меморіальному заповіднику “Биківнянські могили”.У серпні 2023 року Кабмін змінив місце будівництва Національного військового меморіального кладовища. До 30 липня 2025 року цвинтар мають побудувати у селищі Гатне Фастівського району Київської області.8 грудня Верховна рада підтримала в цілому законопроєкт, необхідний для будівництва та експлуатації Національного військового меморіального кладовища.Згодом Кабмін ухвалив ключове рішення щодо його створення, а також затвердив порядок використання держкоштів. Мова про 515 млн гривень, які виділяються на будівництво та функціонування в 2024 році.На початку липня 2024 року оголосили тендер на будівництво першої черги НВМК. Вартість робіт оцінюють в 1,8 млрд грн.Наприкінці серпня 2025-го на кладовищі відбувся перший церемоніал поховання солдатів, імена яких наразі не встановлені.