Про це у Telegram повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, про підозру оголосили командира бойової машини відділення управління взводу зв’язку 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії повітряно-десантних військ. 5 березня 2022 року він намагався вбити місцевого жителя.
“Навів цивільному чоловікові зброю виконуючи наказ — вбити. Щасливий випадок, спроба втечі, поранення, але врятоване життя”, — написав Кравченко. Також ідентифіковано та оголошено підозру навіднику-розвіднику розвідувальної роти 34-ї окремої бригади оперативного призначення ЗС РФ. Він 24 березня 2022 року, діючи за попередньою змовою з іншими військовослужбовцями, незаконно затримав двох місцевих жителів.
“Підозрюваний, разом зі спільниками, безпідставно звинувативши цивільних у нібито коригуванні вогню на користь Збройних Сил України, з метою отримання інформації про осіб, які чинять спротив російсько-окупаційним військам та надають підтримку силам безпеки і оборони України, піддали потерпілих катуванню. Нелюди зв’язали затриманих мирних жителів пластиковими стяжками і катували. Електрошокер. Ніж. Погрози вбивством. Їх по черзі змушували дивитися, як знущаються з іншого”, — розповів генпрокурор. Окрім того, додав Кравченко, до суду скерували обвинувальний акт стосовно командира відділення, командира бойової машини 4-ї десантно-штурмової роти 234-го десантно-штурмового полку. У березні 2022 року під час патрулювання він відкрив вогонь по цивільному, який відмовився виконати його наказ. Російський військовий здійснив 16 пострілів і вбив 41-річного чоловіка.
“Більшість справ на жаль, заочні. Без допитів підозрюваних. Лише факти, експертизи, свідчення, фото і відео. Щоб перетворювати відкриту інформацію на докази воєнних злочинів ми використовуємо OSINT, аналізуємо соцмережі, відео, супутникові знімки та публічні дані для встановлення маршрутів руху військ і ідентифікації військовослужбовців збройних сил РФ. Ми формуємо доказову базу, яка працює як у національних провадженнях, так і є основою для майбутніх справ Міжнародного трибуналу”, — зазначив Кравченко. Редакція розслідувань Суспільного розбиралася, як працює правосуддя над окупантами та що буде з вироками, які ухвалюються заочно. Чи є шанси, що злочинці таки опиняться за ґратами й чи відбувають покарання ті, кого вже засудили не заочно. Буча була в окупації 33 дні. Російські військові на важкій техніці потрапили до Бучі зранку 27 лютого. Того ж дня ракета потрапила у житловий будинок, а міський голова Анатолій Федорук повідомив про перших загиблих.Російські війська залишили місто 31 березня 2022 року. Увечері 2 квітня у Міністерстві оборони офіційно повідомили, що усі населені пункти Київської області звільнили від російських військових.Коли після звільнення Бучі журналісти та українські військові потрапили в місто — там виявили факти масових убивств, деякі тіла були просто на вулиці, деякі — зі зв’язаними за спиною руками. Україна офіційно закликала світ доєднатись до розслідування вбивств мирних людей в Бучі. 14 квітня минулого року прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан особисто відвідав Бучу.8 квітня 2022 року у місті Буча Київської області почали ексгумацію тіл з братської могили біля церкви Андрія Первозванного і всіх святих, щоб ідентифікувати людей та встановити обставини їхньої смерті.Приватна американська компанія Maxar Technologies повідомила, що перші ознаки братської могили біля церкви Андрія Первозванного і всіх святих у Бучі були зафіксовані на супутникових знімках ще 10 березня 2022 року.Правоохоронці зафіксували понад 9 тисяч воєнних злочинів, які армія РФ скоїла під час окупації Бучанського району Київщини. Загинули понад 1700 цивільних людей. Лише протягом 2022 року правоохоронцям вдалося ідентифікувати 91 російського військового, які чинили воєнні злочини. У ЗСУ заявили, що знищили російських військових, які катували цивільних у Бучі.