9 липня у Службі безпеки України повідомили, що військовому РФ Магомедмирзу Сулейманову заочно оголосили про підозру.
За матеріалами справи, на початку повномасштабного вторгнення РФ у тимчасово окупованому селищі Макарів Бучанського району Київської області Сулейманов увірвався до приватного домоволодіння, нібито шукаючи учасників руху опору. У будинку перебували три цивільні жінки. Погрожуючи їм зброєю та розстрілом, він вимагав гроші. Згодом, як зазначено в повідомленні, російський військовий силоміць забрав у жінок заощадження, а коштовності зірвав безпосередньо з потерпілих.
На підставі зібраних доказів слідчі СБУ заочно повідомили Сулейманову про підозру за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України — воєнні злочини, зокрема жорстоке поводження з цивільним населенням. Санкція цієї статті передбачає до 12 років позбавлення волі.
У СБУ наголосили, що це вже друга підозра Магомедмирзу Сулейманову. Перша стосується справи про вбивство цивільної жительки Київщини через заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень. Наразі тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності.
Заочна підозра в Україні — це юридична процедура, за якої слідчий або прокурор висуває звинувачення людині у скоєнні злочину за її відсутності. Її застосовують лише у випадках, коли особа переховується від слідства, зокрема за кордоном або на тимчасово окупованих територіях.
У лютому цього року генпрокурор Руслан Кравченко повідомляв, що більшість кримінальних справ у судах розглядають заочно, без допитів і затримання підозрюваних. Водночас, за його словами, формується доказова база, яка працює як у національних провадженнях, так і є основою для майбутніх справ Міжнародного трибуналу.
Редакція розслідувань Суспільного розбиралася, як працює правосуддя над окупантами та що буде з вироками, які ухвалюють заочно.