Оновлений План енергостійкості Києва суттєво відрізняється від версії, яку уряд отримав у березні. Про це в коментарі Суспільному повідомив заступник міністра розвитку громад та територій Костянтин Ковальчук. За його словами, нинішній документ уже більше нагадує перелік заходів, які планують реалізувати, однак поки що залишається декларацією намірів міської влади за різними напрямками.
Посадовець зазначив, що щодо більшості запропонованих кроків уряд досі не отримав від Києва чіткого графіку, номенклатури обладнання, фінансової потреби та відповідального за реалізацію. За словами Ковальчука, є офіційний лист-запит, який очікують, після чого уряд працюватиме з містом Києвом у цьому напрямку.
Ковальчук також розповів, що держава вже виділила Києву 4 мільярди гривень на конкретні заходи Плану енергостійкості. Йдеться про розбудову розділеного теплопостачання та захист критичної інфраструктури. Він пояснив, що в цій роботі була потрібна допомога державних органів. Зокрема, Агентство відновленняДержавне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України — центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері відновлення і розвитку інфраструктури. погодилося взяти на себе відповідальність як за реалізацію другого рівня захисту об’єктів критичної інфраструктури у достатньо великій кількості порівняно з містом Києвом, так і за безпосереднє впровадження розподіленої теплової генерації в зоні однієї з Київських ТЕЦ.
Окрім уже виділених 4 мільярдів гривень, Київ має отримати ще близько 6 мільярдів на реалізацію Плану енергостійкості. За словами урядовця, відповідне рішення підтримали народні депутати 10 червня під час внесення змін до держбюджету.
Костянтин Ковальчук наголосив, що держава готова сприяти максимально швидким та ефективним рішенням, однак для цього потрібні звернення та чітке розуміння номенклатури, обладнання, переліку робіт, графіків і відповідальних. Він підкреслив, що наразі уряд не отримав підтвердження того, що йдеться про конкретний проєкт або захід із чіткими таймінгами та відповідним запитом на фінансування. Водночас, за його словами, усі запити, які були зроблені на уряд, профінансовані.
Першого липня у Київській міськдержадміністрації заявили, що направили до Кабміну, Ради нацбезпеки і оборони та Офісу президента конкретні пропозиції, необхідні для своєчасної реалізації Плану енергостійкості Києва і підготовки до опалювального сезону. Київ закликав центральну владу забезпечити фінансування ключових проєктів енергостійкості та спростити процедуру закупівель.
У КМДА зазначили, що в червні до документа внесли зміни з урахуванням урядових рішень і потреби пріоритезувати найважливіші заходи на 2026 рік. Там також нагадали про домовленість фінансувати реалізацію Плану навпіл: 50 % з державного бюджету і 50 % — з міського. У міській адміністрації стверджують, що свою частину зобов’язань уже почали виконувати, але замовники та обсяги в частині державного фінансування досі не визначені.
Виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв заявив, що така невизначеність ускладнює реалізацію одного з ключових напрямів Комплексного плану стійкості територіальної громади Києва — створення резервної системи теплопостачання шляхом будівництва нових і модернізації наявних джерел теплової енергії.
За словами Пантелеєва, Київ уже реалізує масштабні проєкти з відновлення пошкоджених об’єктів і посилення енергостійкості столиці на основі досягнутих домовленостей. Зокрема, йдеться про інженерно-технічний захист, когенерацію, резервне живлення систем водопостачання та водовідведення, а також розвиток розподіленої теплової генерації. Загальна вартість проєктів, які реалізує місто, становить майже 23 млрд грн, що перевищує половину вартості всього Комплексного плану.
У КМДА наголошують, що зараз фінансування з держбюджету передбачене лише частково — для інженерно-технічного захисту та розподіленої теплової генерації. Водночас місто досі не отримало визначених напрямів і обсягів державного фінансування.
3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, де затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці надали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко тоді заявив, що комплексний план стійкості столиці, представлений на засіданні РНБО, потребує участі та допомоги держави. Він зазначив, що пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.
5 березня президент Зеленський сказав, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайнім терміном було визначено вівторок, 10 березня. Своєю чергою Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому мають ухвалити проєкт плану стійкості, відбудеться 9 березня.
План енергостійкості депутати Київради затвердили з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. Документ передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури. Також у ньому йдеться про встановлення до кінця року понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об’єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила, що це був останній регіон, чий план підготовки до зими затвердив РНБО.
25 березня заступник голови КМДА Петро Пантелеєв заявив, що Київ уже розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та реалізує план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. Серед пріоритетів він назвав відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.