Київ готується до зими: нові підходи до опалення

Роман Просад, голова ЖБК “Арсеналець-27” у Деснянському районі Києва, повідомляє, що його будинок підключений до ТЕЦ-6, яка неодноразово піддавалася обстрілам з боку Росії. Цієї зими мешканці багатоповерхівки близько двох тижнів залишалися без опалення. Вікна утеплювали ковдрами, а щоб уникнути замерзання каналізації, самостійно підігрівали труби в підвалі. Разом із сусідами вони планують облаштувати власну газову котельню до наступного опалювального сезону, щоб зменшити залежність від ТЕЦ-6. Земельну ділянку вже знайшли, а підрахунки проведені. Очікується, що нова установка зможе забезпечити теплом і гарячою водою понад 10 багатоповерхівок, а також школу і дитсадок поруч. Однак, за словами Просада, незрозуміло, хто фінансуватиме проект, і чи буде фінансування взагалі. Якщо державна допомога не надійде, він планує шукати іноземних спонсорів. Київські чиновники також працюють над енергонезалежністю столиці. У Деснянському районі планують будівництво газових і твердопаливних котелень, що дозволить замінити централізовану мережу в разі відключень. Максим Бахматов, голова Деснянської райдержадміністрації, зазначив, що спеціально створена робоча група підготувала план підвищення системи життєзабезпечення. Наприкінці березня київська влада представила “план стійкості”, який передбачає захист 57 об’єктів критичної інфраструктури та встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для забезпечення теплом і водою. Проте Андріан Прокіп, керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього, вважає, що нові котельні чи когенераційні установки не зможуть повністю замінити централізоване опалення, оскільки таке обладнання більше підходить для об’єктів критичної інфраструктури. Експерт прогнозує, що столиця не встигне реалізувати “план стійкості” до наступного опалювального сезону, а встановлення котелень силами окремих ОСББ вважає нереалістичним. Також залишається відкритим питання фінансування: наразі Київ виділив лише 10 млрд гривень на реалізацію плану стійкості, а понад 50 мільярдів мали надійти з першого траншу від ЄС, який поки що заблокований.